Генетичні та метаболічні маркери прогресування неалкогольної жирової хвороби печінки у дітей
DOI:
https://doi.org/10.30978/MG-2020-6-74Ключові слова:
неалкогольна хвороба печінки, фарнезоїдний рецептор, жовчні кислоти, ліпідний обмін, вуглеводний обмінАнотація
Мета — вивчити взаємозв’язок поліморфізмів гена NR1H4 з метаболічними маркерами в сироватці крові та жовчними кислотами жовчі.
Матеріали та методи. В Інституті гастроентерології НАМН України під спостереженням перебували 55 дітей віком від 10 до 17 років, яких розділили на дві групи: 1‑ша (n = 40) — пацієнти з неалкогольною жировою хворобою печінки, 2‑га (n = 15) — група порівняння (діти без неалкогольної жирової хвороби печінки). Проведено полімеразну ланцюгову реакцію, застосовано біохімічні, хроматографічні та імуноферментний методи.
Результати. Виявлено асоціацію генотипів гена NR1H4 (SNP rs11110390 (C/T)) з дисліпідемією та показниками вуглеводного обміну у дітей з неалкогольною жировою хворобою печінки. Мінливість гена NR1H4 має чіткий зв’язок з підвищенням імовірності розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки у дітей. Дисліпідемія, яка розвивається у дітей з ТТ‑генотипом, характеризується зниженням рівня ліпопротеїнів високої густини в сироватці крові, котрі виконують протективну функцію, та зростанням величини коефіцієнта атерогенності. Спостерігали дисбаланс вмісту жовчних кислот у жовчі.
Висновки. Установлено, що носійство поліморфного варіанта SNP rs11110390(C/T) гена NR1H4 у гомозиготному стані асоційовано з підвищеною ймовірністю розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки у дітей. Виявлено зміни у ліпідному обміні у дітей з неалкогольною жировою хворобою печінки з «диким» і гомозиготним генотипом NR1H4. Підвищений рівень інсуліну та індексу HOMA‑IR у дітей з неалкогольною жировою хворобою печінки може свідчити про розвиток інсулінорезистентності як чинника, котрий зумовлює формування стеатозу печінки. Виявлено дисбаланс у вмісті жовчних кислот у порції В та С у вигляді підвищення рівня холевої кислоти у міхуровій жовчі та зменшення її вмісту в печінковій.
Посилання
Glushchenko SV. Optimization the Diagnosis and Treatment of Non-Alcoholic Steatohepatitis in Patients with Diabetes Mellitus Type 2 by Examining Markers of Mitochondrial Dysfunction. Abstract of the dissertation for the degree of Candidate of Medical Sciences. Kharkiv, 2015:22 [in Ukrainian].
Stepanov YM, Abaturov AYe, Zavgorodnya NY, Skirda IYu. Nonalcoholic fatty liver disease in children: a modern view on the diagnosis and treatment (II part). Gastroenterology. 2015;3:122-131. https://doi.org/10.22141/2308-2097.3.57.2015.81535 [in Ukrainian]
Tkach SM, Cheverda TL, Kaznоdiy AV. The role of enterohepatic association and intestinal microbiota in the development of non -alcoholic fatty liver disease. Contemporary gastroenterology. 2015;5:96-109 [in Ukrainian].
Order of the Ministry of Health of Ukraine dated January 29, 2013, No. 59 « On approval of unified clinical protocols for medical care for children with diseases of the digestive system» [in Ukrainian].
Clemente MG, Mandato C, Poeta M, Vajro P. Pediatric non-alcoholic fatty liver disease: Recent solutions, unresolved issues, and future research directions. World J Gastroenterol. 2016;22 (36):8078-8093. doi: 10.3748/wjg.v22.i36.8078
Engin A. Non-alcoholic fatty liver disease. Adv Exp Med Biol. 2017;N 960:443-467. doi: 10.1007/978-3-319-48382-5_19.
Hegarty R, Deheragoda M, Fitzpatrick E, Dhawan A. Paediatric fatty liver disease (PeFLD): All is not NAFLD — Pathophysiological insights and approach to management. J Hepatol. 2018;68(6):1286‐1299. doi: 10.1016/j.jhep.2018.02.006
Jung UJ, Choi MS. Obesity and its metabolic complications: the role of adipokines and the relationship between obesity, inflammation, insulin resistance, dyslipidemia and nonalcoholic fatty liver disease. International Journal of Molecular Sciences. 2014;N 15:6184-6223. doi: 10.3390/ijms15046184
Keitel V, Dröge C, Häussinger D. Targeting FXR in Cholestasis. Handb Exp Pharmacol. 2019;N 256:299-324. doi: 10.1007/164_2019_231
Koutsounas I, Theocharis S, Delladetsima I et al. Farnesoid X receptor in human metabolism and disease: the interplay between gene polymorphisms, clinical phenotypes and disease susceptibility. Expert Opinion on Drug Metabolism & Toxicology. 2015;11(4):523-532. doi: 10.1517/17425255.2014.999664
Li H, Xi Y, Xin X et al. Gypenosides regulate farnesoid X receptor-mediated bile acid and lipid metabolism in a mouse model of non-alcoholic steatohepatitis. Nutr Metab (Lond). 2020;17:34. doi: 10.1186/s12986-020-00454-y
Lu LP, Wan YP, Xun PC et al. Serum bile acid level and fatty acid composition in Chinese children with non-alcoholic fatty liver disease. J Dig Dis. 2017;18(8):461-471. doi: 10.1111/1751-2980.12494
Nobili V, Alisi A, Mosca A et al. Hepatic farnesoid X receptor protein level and circulating fibroblast growth factor 19 concentration in children with NAFLD. Liver Int. 2018;38(2):342-349. doi: 10.1111/liv.13531
Preidis GA, Kim KH, Moore DD. Nutrient-sensing nuclear receptors PPARα and FXR control liver energy balance. J Clin Invest. 2017;127(4):1193-1201. doi: 10.1172/JCI88893
Sai Praneeth R. Bathena, Mukherjee S, Olivera M, Alnouti Y. The profile of bile acids and their sulfate metabolites in human urine and serum. J Chromatogr B Analyt Technol Biomed Life Sci. 2013:53-62. doi: 10.1016/j.jchromb.2013.10.019
Van den Berg SW, Dollé ME, Imholz S et al. Genetic variations in regulatory pathways of fatty acid and glucose metabolism are associated with obesity phenotypes: a population-based cohort study. Int J Obes (Lond). 2009;33 (10):1143-1152. doi: 10.1038/ijo.2009.152
Wang HH, Li T, Portincasa P, Ford DA, Neuschwander-Tetri AB, Tso P, Wang DQ.-H. New insights into the role of Lith genes in the formation of cholesterol-supersaturated bile. Liver Research. Volume 1, Issue 1, 2017, P. 42-53, doi:10.1016/j.livres.2017.05.005.
