Остання «битва» великого полководця

Автор(и)

  • N. B. Gubergrits Багатопрофільна клініка «Інто-Сана», Одеса
  • N. V. Byelyayeva Багатопрофільна клініка «Інто-Сана», Одеса
  • K. N. Borodiy Донецький національний медичний університет, Лиман

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2020-6-60

Ключові слова:

Олександр Македонський, гіпотези хвороби і смерті, панкреонекроз, алкоголізм, сепсис

Анотація

Олександра Македонського вважають одним з найвидатніших полководців в історії, який протягом життя зміг створити світову державу завдяки успішним завойовницьким походам. Обставини його смерті залишаються предметом наукових дискусій в історичному і медичному середовищі. У статті наведено можливі причини смерті державного діяча. Достовірно відомо, що в останній рік життя Олександр Македонський перебував під впливом фатального пророцтва про власну смерть, часто гнівався, зловживав алкоголем, систематично переїдав під час банкетів. Такі історики як Арістобул, Харес, Плутарх намагалися виправдати шкідливі звички царя його любов’ю до застільних бесід і «тілесним жаром». Олександр Македонський помер у червні 323 р. до н. е., проте експерти досі не можуть дати однозначної відповіді на запитання щодо причини його смерті. Запропоновано численні гіпотези: хвороба печінки, малярія, пневмонія, отруєння (можливо, чемерицею білою), укус змії, черевний тиф, синдром Гієна — Барре тощо. Дослідження 1990‑х років з аналізом симптоматики дали змогу заперечити версії про малярію, пневмонію, черевний тиф і лихоманку Західного Нілу. На думку грецьких вчених, найбільш правдоподібною версією хвороби Олександра Македонського є панкреонекроз, спричинений пристрастю царя до «важкої» їжі і алкоголю. За свідченнями сучасників правителя, початок симптомів характеризувався сильним болем у животі після надмірної їжі та вина, лихоманкою і щоденним прогресуючим погіршенням протягом 14 днів. Лікарі застосовували штучне викликання блювоти і холодні ванни, проте Олександр Македонський, незважаючи на погане самопочуття, продовжував переїдати та пити вино. Це призвело до різкого підвищення температури тіла, посиленого потовиділення та ознобу, а також труднощів із диханням. Олександр перед смертю страждав від сильного болю у животі. Він помер у Вавилоні у віці 33 років від сепсису. Його тіло забальзамували і помістили у саркофаг.

Біографії авторів

N. B. Gubergrits, Багатопрофільна клініка «Інто-Сана», Одеса

Губергріц Наталя Борисівна,
д. мед. н., проф., пров. гастроентеролог клініки

N. V. Byelyayeva, Багатопрофільна клініка «Інто-Сана», Одеса

Н. В. Бєляєва

K. N. Borodiy, Донецький національний медичний університет, Лиман

К. М. Бородій

Посилання

For P. Alexander the Great. Moscow: Molodaya gvardiya, 2001. Series «Life of outstanding people»:445 [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-05

Номер

Розділ

Медичний архів