Характеристика кишкового дисбіозу у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки
DOI:
https://doi.org/10.30978/MG-2020-6-5Ключові слова:
неалкогольна жирова хвороба печінки, Bacteroides fragilis, Enterobacter spp., Citrobacter spp., Lactobacillus spp.Анотація
Мета — визначити особливості кількісного складу кишкової мікробіоти у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП) та їхні взаємозв’язки з метаболічними параметрами.
Матеріали та методи. До дослідження було залучено 114 хворих на НАЖХП (42 (36,84 %) чоловіки та 72 (63,16 %) жінки віком 51,52 [47,31; 58,22] року). Всім хворим проведено кількісне визначення складу мікробіоти товстого кишечника методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу за допомогою тест‑системи «Колонофлор‑16» («Альфалаб», РФ).
Результати. У хворих на НАЖХП виявлено зменшення кількості Lactobacillus spp. (85,9 %), підвищення вмісту Enterobacter spp./Citrobacter spp. (50,9 %) та Bacteroides fragilis group (33,3 %) на тлі збільшення бактеріальної маси (35,1 %), а також Bifidobacterium spp. (21,1 %), Escherichia coli (24,6 %), Parvimonas micra (19,3 %), Clostridium perfringens (24,6 %). Зміни кишкового мікробіому асоційовані зі збільшенням ступеня стеатозу печінки та метаболічними порушеннями. У міру наростання ступеня жирової інфільтрації гепатоцитів спостерігається збільшення бактеріальної маси за рахунок підвищення кількості бактерій з групи Bacteroides fragilis та пулу Enterobacter spp. та Citrobacter spp., тоді як зменшення кількості Lactobacillus spp. більше характерно для І та ІІ ступеня стеатозу. Визначено слабкий прямо пропорційний зв’язок між змінами кишкової мікробіоти з метаболічними порушеннями (вмістом Bacteroides fragilis, рівнем інсуліну, індексом НОМА, концентрацією загального холестерину та холестерину ліпопротеїнів низької густини). Кількість представників пулу Enterobacter spp./Citrobacter spp. прямо пропорційно корелювала з індексом НОМА, концентрацією загального холестерину та холестерину ліпопротеїнів низької густини і ступенем стеатозу.
Висновки. У хворих на НАЖХП визначені зміни кишкового мікробіоценозу у вигляді зменшення кількості Lactobacillus spp., підвищення вмісту Enterobacter spp./Citrobacter spp. та Bacteroides fragilis group на тлі збільшення бактеріальної маси. По мірі наростання ступеня жирової інфільтрації гепатоцитів спостерігається збільшення бактеріальної маси за рахунок підвищення кількості бактерій з групи Bacteroides fragilis та пулу Enterobacter spp. та Citrobacter spp. Визначений слабкий прямий кореляційний зв’язок змін кишкової мікробіоти з метаболічними порушеннями.
Посилання
Martynov VO, Gavryliuk BG, Scliar ТV et al. Porivnyal`ny`j analiz skladu mikrobiomu ky`shechny`ka paciyentiv iz zaxvoryuvannyamy` pechunky` riznoyi etiologiyi. Scientific Journal «ScienceRise: Biological Science». 2020;2 (23):15-22.
Arumugam M, Raes J., Pelletier E. et al. Enterotypes of the human gut microbiome. Nature. 2011;473:174-80. doi: 10.1038/nature09944.
Fadieienko GD, Radzishevska YB, Chereliuk NI et al. Relationship between the main phylotypes of intestinal microbiota and comorbid states in patients with nonalcoholic fatty liver disease and obesity. Paris NASH meeting. Paris, 2019:16.
Finucane MM, Sharpton TJ, Laurent TJ et al. A taxonomic signature of obesity in the microbiome? Getting to the guts of the matter. PLoS One. 2014;9:e84689. doi: 10.1371.
Jasirwan CO. M., Lesmana CR.A. , Hasan I. et al. The role of gut microbiota in non-alcoholic fatty liver disease: pathways of mechanisms. Biosci Microbiota Food Health. 2019;38:81-88. doi: 10.12938/bmfh.18-032.
Keskitalo A, Munukka E., Toivonen R. et al. Enterobacter cloacae administration induces hepatic damage and subcutaneous fat accumulation in high-fat diet fed mice. PLoS One. 2018;13:e0198262. doi.org/10.1371/.
Koehler EM, Schouten JN, Hansen BE et al. Prevalence and risk factors of non-alcoholic fatty liver disease in the elderly: results from the Rotterdam study. J Hepatol. 2012;57:1305-11. doi: 10.1016/j.jhep.2012.07.028.
Koliada A, Syzenko G., Moseiko V. et al. Association between body mass index and Firmicutes/Bacteroidetes ratio in an adult Ukrainian population. BMC Microbiol. 2017;17:120. doi: 10.1186/.
Lee G, You HJ, Bajaj JS et al. Distinct signatures of gut microbiome and metabolites associated with significant fibrosis in non-obese NAFLD. Nature Communications. 2020;11:4982. doi: 10.1038/s41467-020-18754-5.
Liu LH. S., Wong SH. Microbiota, Obesity and NAFLD. Adv Exp Med Biol. 2018;1061:111-125. doi: 10.1007/978-981-10-8684-7_9. doi: 10.1007/978-981-10-8684-7_9.
Loomba R, Seguritan V., Li W. et al. Gut Microbiome-Based Metagenomic Signature for Non-invasive Detection of Advanced Fibrosis in Human Nonalcoholic Fatty Liver Disease. Cell Metab. 2017;25:1054-1062.e5. doi: 10.1016/j.cmet.2017.04.001.
Mouzaki M, Comelli EM, Arendt BM et al. Intestinal microbiota in patients with nonalcoholic fatty liver disease. Hepatology. 2013;58:120-127. doi: 10.1002/hep.26319.
Naito E, Yoshida Y, Makino K et al. Beneficial effect of oral administration of Lactobacillus casei strain Shirota on insulin resistance in diet-induced obesity mice. J Appl Microbiol. 2011;110:650-7. doi: 10.1111/j.1365-2672.2010.04922.x.
Okubo H, Sakoda H, Kushiyama A. et al. Lactobacillus casei strain Shirota protects against nonalcoholic steatohepatitis development in a rodent model. Am J Physiol Gastrointest Liver Physiol. 2013;305:G911-8. doi: 10.1152/ajpgi.00225.2013.
Schwiertz A, Taras D., Schafer K. et al. Microbiota and SCFA in lean and overweight healthy subjects. Obesity (Silver Spring). 2010;18:190-5. doi: 10.1038/oby.2009.167.
Schwimmer JB, Johnson JS, Angeles JE et al. Microbiome Signatures Associated With Steatohepatitis and Moderate to Severe Fibrosis in Children With Nonalcoholic Fatty Liver Disease. Gastroenterology. 2019;157:1109-1122. doi: 10.1053.
Seliverstov P, Sitkin S., Valery R. et al. Saccharomyces boulardii modulates the composition of the gut microbiota in patients with non-alcoholic fatty liver disease, thus preventing the progression of the disease. Eksp Klin Gastroenterol. 2018;. Vol:4-18. doi: 10.1128/mBio.01011-14.
Wagnerberger S, Spruss A., Kanuri G. et al. Lactobacillus casei Shirota protects from fructose-induced liver steatosis: a mouse model. J Nutr Biochem. 2013;24:531-8. doi: 10.1016/j.jnutbio.2012.01.014.
Xie G, Wang X., Liu P. et al. Distinctly altered gut microbiota in the progression of liver disease. Oncotarget. 2016;7:19355-66. doi: 10.18632.
Younossi Z, Tacke F., Arrese M. et al. Global Perspectives on Nonalcoholic Fatty Liver Disease and Nonalcoholic Steatohepatitis. Hepatology. 2019;69:2672-2682. doi: 10.1002/hep.30251.
