DOI: https://doi.org/10.30978/MG-2020-5-28

Ефективність та безпечність фекальної трансплантації у хворих із постінфекційним синдромом подразненої кишки

S. M. Tkach, A. E. Dorofeev, Yu. G. Kuzenko

Анотація


Мета — вивчити клінічну та мікробіологічну ефективність і безпечність трансплантації фекальної мікробіоти (ТФМ) у хворих із постінфекційним синдромом подразненої кишки (ПІ‑СПК).

Матеріали та методи. Обстежено 56 хворих (35 жінок і 21 чоловік віком від 22 до 58 років (середній вік — (36 ± 12) років)) із ПІ‑СПК з діареєю. Всім хворим проведено комплексне лабораторне та інструментальне обстеження, гастродуоденоскопію і колоноскопію із сегментарною біопсією, дослідження калу на кальпротектин, бактеріологічне дослідження випорожнень, вивчення кишкової мікробіоти на рівні основних мікробних філотипів шляхом визначення ДНК Firmicutes, Bacteroidetes і Actinobacteria в зразках калу за допомогою кількісної полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу. Залежно від проведеного лікування пацієнтів за допомогою комп’ютерного методу випадкових чисел у співвідношенні 1 : 1 рандомізовано на дві групи. Пацієнтам 1‑ї групи (18 жінок, 10 чоловіків) призначали базисну терапію (дієта з обмеженням клітковини, отилонію бромід і мультикомпонентний пробіотик протягом 1 міс). У 2‑й групі (20 жінок, 8 чоловіків) хворим проводили одноразову процедуру ТФМ шляхом уведення під час колоноскопії в купол сліпої кишки фекального матеріалу від здорового супердонора, протестованого відповідно до Європейського консенсусу щодо проведення ТФМ. Клінічну ефективність лікування в групах хворих оцінювали через 2, 4 і 12 тиж за динамікою абдомінальних симптомів, оцінених за допомогою шкали IBS‑SSS, зменшенням втоми (шкала FAS) і зміною якості життя (опитувальник IBS‑QoL).

Результати. Ступінь тяжкості симптомів СПК за шкалою IBS‑SSS в обох групах хворих прогресивно знижувався, статистично значущо (р < 0,01) зменшуючись порівняно з вихідними показниками вже через 2 тиж і досягаючи максимуму через 12 тиж від початку лікування. Статистично значущих відмінностей за показниками IBS‑SSS між групами через 2, 4 і 12 тиж не відзначено, однак зменшення абдомінального болю і здуття, а також поліпшення випорожнення у хворих, яким проведено ТФМ, було більш вираженим. Ступінь вираженості втоми за шкалою FAS статистично значущо (р < 0,05) зменшився порівняно з вихідним в обох групах хворих через 4 тиж. Показники якості життя за опитувальником IBS‑QoL статистично значущо перевищили вихідні лише через 3 міс. В обох групах хворих через 1 міс після початку лікування виявлено статистично значуще (р < 0,05) зменшення частоти кишкового дисбіозу і ступеня його тяжкості порівняно з початковими показниками, статистично значущо частіше — після проведення ТФМ. Через 4 тиж після початку лікування в обох групах хворих зафіксовано зміну співвідношення основних мікробних філотипів у вигляді підвищення відносної кількості Bacteroidetes і Firmicutes та зниження відносного вмісту Actinobacteria, ці зміни були статистично значущими і більш вираженими в групі хворих, яким проводили ТФМ.

Висновки. Одноразове проведення ТФМ хворим із ПІ‑СПК істотно впливає на кишкову мікробіоту, зменшуючи частоту і вираженість дисбіотичних порушень, а також супроводжується статистично значущим клінічним поліпшенням у більшості хворих, порівнянним з ефективністю фармакотерапії, яке зберігається до 3 міс спостереження.

 


Ключові слова


трансплантація фекальної мікробіоти; постінфекційний синдром подразненої кишки

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Dorofeeva AA. Ocenka izmenenij kishechnogo mikrobioma pri pozdnem debjute nespecificheskogo jazvennogo kolita. ScienceRise: Biological Science. 2018 (4):44-50 [in Russian].

Aroniadis JC, Brandt LJ, Oneto C et al. Faecal microbiota transplantation for diarrhoea-predominant irritable bowel syndrome: a double-blind randomised placebo-controlled trial. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2019;4:275-285.

Barbara G, Grover M, Bercik P et al. Rome Foundation Working Team Report on Post-Infection Irritable Bowel Syndrome. Gastroenterology. 2019;156:46-58.

Cammarota G, Ianiro G, Tilg Y et al. European consensus conference on faecal microbial transplantation in clinical practice. Gut. 2017;66:569-580. doi: 10.1136/gurjnl-2016-313017.

Chang L, Lembo A, Sultan S. American Gastroenterological Association technical review on the pharmacological management of irritable bowel syndrome. Gastroenterology. 2014;147:1149-1172.

Codling C, O’Mahony L, Shanahan F et al. A molecular analysis of fecal and mucosal bacterial communities in irritable bowel syndrome. Dig Dis Sci. 2010;55:392-397.

D’Haens R, Jobin C. Fecal microbial transplantation for diseases beyond recurrent Clostridium difficile infection. Gastroenterology. 2019;157:624-636.

Donnachie E, Schneider A, Mehring M et al. Incidence of irritable bowel syndrome and chronic fatigue following GI infection: a population-level study using routinely collected claims data. Gut. 2018;67:1078-1086. doi: 10.1192/bja.2017.34.

Drossman D. Rome IV: functional gastrointestinal disorders — disorders of gut-brain interaction. Gastroenterology. 2016;150. —P. 1257-1261. doi: 10.1053/j.gastro.2016.03.035.

Drossman DA, Patrick DL, Whitehead WE et al. Further validation of the IBS-QOL: a disease-specific quality-of-life questionnaire. Am J Gastroenterol. 2000;95:999-1007.

Francis CY, Morris J, Whorwell PJ. The irritable bowel severity scoring system: a simple method of monitoring irritable bowel syndrome and its progress. Aliment Pharmacol Ther. 1997;11:395-402.

Halkjær SI, Christensen AH, Lo BZ.S. et al. Faecal microbiota transplantation alters gut microbiota in patients with irritable bowel syndrome: results from a randomised, double-blind placebo-controlled study. Gut. 2018;67:2107-2115.

Halkjar SI, Boolsen AW, Gunther S et al. Can fecal microbiota transplantation cure irritable bowel syndrome?. World J Gastroenterol. 2017;23:4112-4120.

Holvoet T, Joossens M, Boelens J et al. Fecal microbiota transplantation in irritable bowel syndrome with predominant abdominal bloating: results from a double blind, placebo-controlled clinical trial. Gastroenterology. 2018;154 (suppl. 1):S130.

Jin Y, Ren X, Li G et al. Beneficial effects of rifaximin in postinfectious irritable bowel syndrome mouse model beyond gut microbiota. J Gastroenterol Hepatol. 2018;33:443-452.

Johnsen PH, Hilpusch F, Cavanagh JP et al. Faecal microbiota transplantation versus placebo for moderate- to-severe irritable bowel syndrome: a double-blind, randomised, placebo-controlled, parallel-group, singlecentre trial. Lancet Gastroenterol Hepato. l 2018;3:17-24. doi: 10.1111/jgh.13841.

Klem F, Wadhwa A, Prokop L et al. Prevalence, risk factors, and outcomes of irritable bowel syndrome after infectious enteritis: a systematic review and meta-analysis. Gastroenterology. 2017;152:1042-1054. doi: 10.3349/ymj.2010.51.1.45.

Lee KN, Lee OY. Intestinal microbiota in pathophysiology and management of irritable bowel syndrome. World J Gastroenterol. 2014;20:8886-8897.

Pinn DM, Aroniadis OC, Brandt LJ. Is fecal microbiota transplantation (FMT) an effective treatment for patients with functional gastrointestinal disorders (FGID)?. Neurogastroenterol Motil. 2015;27:19-29.

Quraishi MN, Widlak M, Bhala N et al. Systematic review with meta-analysis: the efficacy of faecal microbiota transplantation for the treatment of recurrent and refractory Clostridium difficile infection. Aliment Pharmacol Ther. 2017;46:479-493..

Saha L. Irritable bowel syndrome: pathogenesis, diagnosis, treatment, and evidence based medicine. World J Gastroenterol. 2014;20:6759-6773.

Soares RL. Irritable bowel syndrome: a clinical review. World J Gastroenterol. 2014;20:12144-12160.

Spiller R, Garsed K. Postinfectious irritable bowel syndrome. Gastroenterology. 2009;136:1979-1988.




© Сучасна гастроентерологія, 2021
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2021