Ефективність та безпечність трансплантації фекальної мікробіоти у хворих із легким/середньотяжким неспецифічним виразковим колітом

Автор(и)

  • S. M. Tkach Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Україна
  • A. E. Dorofeev Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ, Україна
  • Yu. G. Kuzenko Ю. Г. Кузенко, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2020-4-5

Ключові слова:

трансплантація фекальної мікробіоти, неспецифічний виразковий коліт, кишковий дисбіоз

Анотація

Мета — вивчити клінічну і мікробіологічну ефективність, переносність і безпечність трансплантації фекальної мікробіоти (ТФМ) у хворих з легким/середньотяжким неспецифічним виразковим колітом (НВК).

Матеріали та методи. Проведено одноцентрове відкрите порівняльне рандомізоване клінічне дослідження ефективності ТФМ у 56 хворих (36 чоловіків ³ 20 жінок віком від 22 до 48 років (середній вік — (32 ± 12) років)) з верифікованим (ендоскопічно і гістологічно) легким/середньотяжким НВК в активній фазі. Тяжкість перебігу і ступінь активності НВК оцінювали за критеріями Truelove і Witt, а також за ендоскопічним індексом тяжкості НВК, кількістю балів за шкалою Mейо і рівнем кальпротектину в калі. Залежно від лікування пацієнтів за допомогою комп’ютерного методу випадкових чисел в співвідношенні 1 : 1 рандомізували на дві групи. Пацієнти 1‑ї групи (10 жінок ³ 18 чоловіків) отримували базисну терапію месалазином у добовій дозі 3 г (2 г перорально +1 г ректально). У 2‑й групі (19 чоловіків і 9 жінок) на тлі прийому месалазину в зазначеній дозі кожному хворому на початку дослідження проводили одноразову процедуру ТФМ зразками калу від здорового супердонора (у 14 — свіжим матеріалом, ще у 14 — замороженим (за температури –80 ° С)). Оцінку клінічної ефективності лікування в обох групах проводили через 4 і 8 тиж. Для оцінки досягнення клінічної ремісії використовували неповну шкалу Мейо, а також вивчали рівень фекального кальпротектину. В усіх хворих до і через 1 міс після лікування проводили вивчення кишкового мікробіому (КМ) на рівні основних мікробних філотипів шляхом визначення ДНК Firmicutes, Bacteroidetes і Actinobacteria, а також Faecalibacterium prausnitzii в зразках калу за допомогою кількісної полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу.

Результати. Проведення одноразової ТФМ дало змогу поліпшити результати базисної терапії НВК месалазином, про що свідчило статистично значущо більша кількість хворих з клінічним поліпшенням через 4 тиж, статистично значущо менша кількість пацієнтів, які потребували ескалації лікування, статистично значущо більше зниження індексу Мейо через 8 тиж, статистично значущо більша кількість хворих, які досяг­ли клінічної ремісії через 8 тиж. Рівень фекального кальпротектину, незважаючи на виражене зниження, в зазначені терміни не досяг норми, що свідчить про необхідність пролонгації базисної терапії. Серйозних побічних реакцій на проведення ТФМ не відзначено. Легкі побічні реакції спостерігали у 8 (28,6 %) хворих. Клінічна ефективність лікування в обох групах хворих супроводжувалася поліпшенням стану КМ (нормалізація вмісту Bacteroidetes, збільшення кількості Firmicutes і Faecalibacterium prausnitzii, зниження рівня Actinobacteria), статистично значущо виразнішим у групі пацієнтів, яким було проведено ТФМ.

Висновки. У частини пацієнтів з легким/середньотяжким НВК навіть одноразово проведена ТФМ є методом лікування, який добре переноситься та є безпечним, сприяє підвищенню ефективності базисної терапії через 4 і 8 тиж, а також статистично значущому поліпшенню стану КМ уже через 4 тиж після її проведення.

 

Біографії авторів

S. M. Tkach, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Ткач Сергій Михайлович,
д. мед. н., проф.
01021, м. Київ, Кловський узвіз, 13а

A. E. Dorofeev, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ

А. Е. Дорофєєв

Yu. G. Kuzenko, Ю. Г. Кузенко

Український науково-практичний центр ендокринної хірургії,
трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Посилання

Dorofeeva AA. Ocenka izmenenij kishechnogo mikrobioma pri pozdnem debjute nespecificheskogo jazvennogo kolita. ScienceRise: Biological Science. 2018;4:44-50.

Burisch J, Munkholm P. The epidemiology of inflammatory bowel disease. Scand J Gastroenterol. 2015;50(8):942-951. doi: 10.3109/00365521.2015.1014407

Cammarota G, Ianiro G, Tilg Y et al. European consensus conference on faecal microbial transplantation in clinical practice. Gut. 2017;66:569-580. doi: 10.1136/gurjnl-2016-313017.

Carstens А. The gut microbiota in collagenous colitis shares characteristics with inflammatory bowel disease-associated dysbiosis. Clin Transl Gastroenterol. 2019;10(7). e00065. doi: 10.14309/ctg.0000000000000065.

Costello S, Waters O, Bryant R et al. Short duration, low intensity pooled faecal microbiota transplantation induces remission in patients with mild-moderately active ulcerative colitis: a randomized controlled trial. J Crohn Colitis. 2017;11 (suppl. 1):S23. doi.org/10.1093/ecco-jcc/jjx002.035

D’Haens R, Jobin C. Fecal microbial transplantation for diseases beyond recurrent Clostridium difficile infection. Gastroenterology. 2019;157:624-636.

Frank DN, St Amand AL, Feldman RA et al. Molecular phylogenic characterization of microbial community imbalances in human inflammatory bowel diseases. Proc Nat Acad Sci USA. 2007;104:13780-13785. doi: 10.1073/pnas.0706625104

Khan I, Ullah N, Zha L et al. Alteration of gut microbiota in Inflammatory Bowel Disease (IBD): Cause or consequence? IBD Treatment targeting the gut microbiome. Pathogens. 2019;8(3):126. doi: 10.3390/pathogens8030126.

Ko CW, Singh S, Feuerstein JD et al., on behalf of the American Gastroenterological Association Institute Clinical Guidelines Committee. AGA Clinical Practice Guidelines on the Management of Mild-to-Moderate Ulcerative Colitis. Gastroenterology. 2019;156:748-764. doi: 10.1053/j.gastro.2018.12.009

Machiels K, Joossens M, Sabino J et al. A decrease of the butyrate-producing species Roseburia hominis and Faecalibacterium prausnitzii defines dysbiosis in patients with ulcerative colitis. Gut. 2014;63:1275-1283. doi: 10.1136/gutjnl-2013-304833

Moayyedi P, Surette MG, Kim PT et al. Fecal microbiota transplantation induces remission in patients with active ulcerative colitis in a randomized controlled trial. Gastroenterology. 2015;149:102-109. doi: 10.1053/j.gastro.2015.04.001.

Paramsothy S, Kamm MA, Kaakoush NO et al. Multidonor intensive faecal microbiota transplantation for active ulcerative colitis: a randomized placebo-controlledtrial. Lancet. 2017;389:1218-1228. doi.org/10.1016/ S0140-6736(17)30182-4

Rossen NG, Fuentes S, van der Spek MJ et al. Findings from a randomized controlled trial of fecal transplantationfor patients with active ulcerative colitis. Gastroenterology. 2015;149:110-118. doi.org/10.1053/j.gastro.2015.03.045

Suez J, Zmora N, Zilberman-Schapira G et al. Postantibiotic gut mucosal microbiome reconstitution is impaired by probiotics and improved by autologous FMT. Cell. 2018;174:1406-1423. doi: 10.1016/j.cell.2018.08.047

Vermeire S, Joossens M, Verbeke K et al. Donor species richness determines faecal microbiota transplantation success in inflammatory bowel disease. J Crohns Colitis. 2016;10:387-394. doi:10.1093/ecco-jcc/jjv203

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-24

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження