DOI: https://doi.org/10.30978/MG-2020-4-29

Оптимізація лікування неалкогольного стеатогепатиту у хворих з ожирінням за коморбідності з хронічним обструктивним захворюванням легень: корекція дисліпідемії та інсулінорезистентності

O. S. Khukhlina, O. Ye. Hryniuk, A. A. Antoniv

Анотація


Мета — визначити ефективність застосування «Антралю» та його комбінації із «Фітостатином» щодо впливу на стан ліпідного спектру крові, глікемії, ступінь інсулінорезистентності у хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) на тлі ожиріння за коморбідності з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ).

Матеріали та методи. Обстежено 90 хворих на НАСГ із ожирінням І ступеня та ХОЗЛ 2 — 3 D, з них 25 (перша (контрольна) група) отримували базисну терапію НАСГ (есенціальні фосфоліпіди у дозі 300 мг по 2 капсули тричі на добу) впродовж 60 днів і терапію ХОЗЛ (будесонід 160 мкг + формотеролу фумарат 4,5 мкг на добу) інгаляційно двічі на добу впродовж 60 днів, іпратропіум/фенотерол (250/500 мкг/мл) небулайзерні інгаляції двічі на добу, азитроміцин в дозі 500 мг 1 раз на добу впродовж 10 днів. Друга група (n = 35), окрім аналогічної базисної терапії ХОЗЛ, як гепатопротектор отримували «Антраль» («Фармак», Україна) у дозі 200 мг тричі на добу впродовж 60 днів, третя група (n = 30), окрім аналогічної базисної терапії ХОЗЛ, як гепатопротектор — «Антраль» («Фармак», Україна) у дозі 200 мг тричі на добу і «Фітостатин» (поліконазол) у дозі 20 мг після вечері впродовж 60 днів. Середній вік пацієнтів становив (55,7 ± 3,22) року. Контрольну групу утворили 30 практично здорових осіб.

Результати. Концентрація загальних ліпідів у крові пацієнтів 1‑ї групи після лікування знизилася статистично незначущо і перевищувала нормативні значення (р < 0,05), а у хворих 2‑ї та 3‑ї груп — знизилась відповідно на 15,6 і 23,3 % (р < 0,05). Вміст у крові загального холестеролу статистично значуще зменшився в усіх групах спостереження (на 9,2, 19,3 та 23,9 % (р < 0,05)) порівняно з показником до лікування, але перевищував показник контрольної групи (р < 0,05). Підвищений до лікування рівень у крові тріацилгліцеролів статистично значущо знизився лише у хворих 2‑ї та 3‑ї груп (відповідно на 22,2 та 31,5 % (р < 0,05)), але нормативних значень не досяг. У пацієнтів 1‑ї групи зміни в динаміці лікування були статистично незначущі (р > 0,05). Аналіз показників постпрандіальної глікемії у хворих 1, 2 та 3‑ї груп показав зменшення вмісту глюкози відповідно на 10,6, 21,3 і 21,9 % (р < 0,05) порівняно з показниками до лікування (р < 0,05) і досягнення норми. Індекс HOMA був знижений натще (відповідно на 11,1, 46,2 та 46,8 % (р < 0,05).

Висновки. Встановлено вплив комбінації «Антралю» та поліконазолу щодо корекції ліпідного дистрес‑синдрому зі статистично значущим зниженням вмісту в крові загального холестеролу, тріацилгліцеролів, холе­стеролу ліпопротеїнів низької густини (р < 0,05), що супроводжувалось статистично значущим зменшенням ступеня стеатозу печінки. У динаміці лікування «Антралем» і поліконазолом упродовж 60 днів хворих на НАСГ із супутніми ХОЗЛ та ожирінням значно знизився підвищений до лікування вміст у крові інсуліну, нормалізувався рівень у крові постпрандіальної глюкози, знизився ступінь інсулінорезистентності (р < 0,05).

 


Ключові слова


морбідне ожиріння; шунтування шлунка; рукавна гастректомія; цукровий діабет 2 типу

Повний текст:

PDF

Посилання


Anokhina AA. Nealkoholna zhyrova khvoroba pechinky yak multysystemne metabolitne zakhvoriuvannia: osoblyvosti profilaktyky ta likuvannia [Non-alcoholic fatty liver disease as a multisystem metabolic disease: features of prevention and treatment]. Hepatolohiia. 2018;7(3):35-40 [in Ukrainian]..

Babak OJa, Fadeenko GD, Kolesnikova EV. Opyt primenenija preparata antral’ v sostave kompleksnoj terapii nealkogol’noj zhirovoj bolezni pecheni [The experience of using the drug Antral as part of the complex treatment of non-alcoholic fatty liver disease]. Zdorov’ja Ukraїni. Temat. nomer: Gastroenterologіja. Gepatologіja. Koloproktologіja. 2010; 1:26–27 [in Russian].

Derbak MA, Arkhii EI, Koval VIu, Derbak YaS. Vykorystannia antraliu u kompleksnii terapii khvorykh na khronichnyi virusnyi hepatyt iz suputnim steatozom pechinky [The use of antral in the complex therapy of patients with chronic viral hepatitis with concomitant liver steatosis.]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. 2011;2(41):304-30 [in Ukrainian].

Zvjaginceva TD. Primenenie preparata Antral’ v lechenii nealkogol’nogo steatogepatita: nastojashhee i budushhee [The use of the drug Antral in the treatment of non-alcoholic steatohepatitis: present and future]. Medichna gazeta «Zdorov’ja Ukraїni XXI storіchchja». 2015;1(2):68–69 [in Russian].

Kuzminov BP, Matysik SI, Zazuliak TS, Mykytchak TI. Otsinka hostroi toksychnosti hepatoprotektora antraliu na alternatyvnykh test-systemakh [Evaluation of acute toxicity of hepatoprotector antral on alternative test systems]. Environment & health. 2016; 2: 43-46 [in Ukrainian]

Serhienko OO, Serhienko VO, Hotsko ME. ta in. Porivnialnyi analiz efektyvnosti polikozanolu ta symvastatynu v korektsii porushen lipidnoho obminu, parametriv insulinovoi rezystentnosti u khvorykh na tsukrovyi diabet 2-ho typu z dyslipidemiieiu [Comparative analysis of the effectiveness of polycosanol and simvastatin in the correction of lipid metabolism disorders, insulin resistance parameters in patients with type 2 diabetes mellitus with dyslipidemia.]. Klinichna endokrynolohiia ta endokrynna khirurhiia. 2013;2 (43):21-29 [in Ukrainian].

Khukhlina OS, Antoniv AA, Mandryk OIe, Hryniuk OIe. Nealkoholna zhyrova khvoroba pechinky ta komorbidni stany: osoblyvosti patohenezu, kliniky, diahnostyky, likuvannia: kol. monoh. [Non-alcoholic fatty liver disease and comorbid conditions: especially pathogenesis, clinical features, diagnosis, treatment]. Chernivtsi. 2018:58-61. ISBN 978-966-697-546-4 [in Ukrainian].a

Al-Gayyar MM, Shams ME, Barakat EA. Fish oil improves lipid metabolism and ameliorates inflammation in patients with metabolic syndrome:impact of nonalcoholic fatty liver disease. Pharm Biol. 2012;50:297-303 PMID: 22103753 DOI: 10.3109/13880209.2011.604088.

European Association for the Study of the Liver. et al. EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease. Obesity facts. 2016;9(2):65-90.

Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease. Global strategy for the diagnosis, management, and prevention of chronic obstructive pulmonary disease 2019 report. https://goldcopd.org/wp-content/uploads/2018/11/GOLD-2019-v1.7-FINAL-14Nov2018-WMS.pdf. Accessed March 22, 2019.

Marinangeli CP, Jones PJ, Kassis AN, Eskin MN. Policosanols as nutraceuticals: fact or fiction. Crit Rev Food Sci Nutr. 2010;50(3):259—267.

Musso G, Cassader M, Olivetti C et al. Association of obstructive sleep apnoea with the presence and severity of non-alcoholic fatty liver disease. A systematic review and meta-analysis. Obes Rev. 2013;14:417-431.

Qin L, Yang Z, Zhang W et al. Association between metabolic syndrome and lung function in middle-aged and elderly Chinese individuals. Diabetes Res Clin Pract. 2015;108:46-48.

Tanni SE, Zamuner AT.S., Coelho LS et al. Are metabolic syndrome and its components associated with 5-year mortality in chronic obstructive pupmonary disease patients?. Metab Syndr Relat Disord. 2015;13(1):52-54..

Viglino D, Jullian-Desayes I, Minoves M et al. Nonalcoholic fatty liver disease in chronic obstructive pulmonary disease. Eur Respir J. 2017;49(6). doi: 10.1183 / 13993003.01923-2016.




© Сучасна гастроентерологія, 2020
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2020