DOI: https://doi.org/10.30978/MG-2020-4-22

Ефективність рифаксиміну в лікуванні абдомінального болю при синдромі подразненого кишечника

S. M. Tkach, A. E. Dorofeev, N. M. Mirzabaeva

Анотація


Мета — уточнити ефективність рифаксиміну в лікуванні абдомінальної болю у хворих із синдромом подразненого кишечника (CПК) без запорупорівняно зі спазмолітиками.

Матеріали та методи. Проведено відкрите порівняльне рандомізоване дослідження ефективності первинного та повторного застосування рифаксиміну в лікуванні абдомінального болю у хворих із СПК без запору. Обстежено і проліковано 60 хворих, порівнянних за віком, анамнезом та клінічними виявами. Залежно від лікування пацієнтів за допомогою комп’ютерного методу випадкових чисел у співвідношенні 1 : 1 розподілили в дві групи. У 1‑й групі, крім дієти, призначали рифаксімін («Альфа Нормікс», АльфаСигма) в дозі 1200 мг/ добу (по 400 мг тричі на добу) протягом 14 днів, у 2‑й — мебеверін по 200 мг тричі на добу протягом 14 днів. Клінічну ефективність лікування в кожній групі хворих оцінювали за кількістю респондерів (хворих, які позитивно відповіли на лікування). Виразність абдомінального болю оцінювали щодня за допомогою візуальної аналогової шкали в балах від 0 до 10. Вивчали ефективність як первинного лікування, так і повторного курсу лікування з приводу рецидиву СПК, який виник протягом 18 тиж спостереження.

Результати. В обох групах пацієнтів лікування було успішним, але на всіх етапах його оцінки (через 2, 4 і 12 тиж) ефективність у 1‑й групі пацієнтів була вище. Через 4 тиж після початку лікування число респондерів в обох групах було статистично значущо більше, ніж через 2 тиж, а інтенсивність больового синдрому — нижче. На всіх етапах оцінки ефективності лікування інтенсивність больового синдрому в обох групах хворих статистично значущо зменшувалася порівняно з вихідним рівнем, але в групах статистично значущо не відрізнялася. Поліпшення випорожнення у хворих 1‑ї групи через 2, 4 і 12 тиж було статистично значущо більш вираженим, ніж у 2‑й групі. Курсове лікування рифаксиміном супроводжувалося протирецидивним ефектом, так як у більшості хворих (57,9 %) протягом 18 тиж спостереження на відміну від пацієнтів, які отримували спазмолітики (27,8 %, р < 0,005), рецидивів СПК не відзначено. Тривалість безрецидивного періоду в групі рифаксиміну була статистично значущо більшою, ніж у групі спазмолітиків (15,2 і 12,3 тиж, р < 0,05).

Висновки. Отримані дані підтверджують безперечну користь прийому рифаксиміну в дозі 1200 мг/ добу протягом 14 днів з метою зменшення абдомінального болю у хворих із СПК, а також для поліпшення консистенції та частоти випорожнення. Повторні курси лікування рифаксиміном пацієнтів із СПК без запору не менш ефективні та безпечні, ніж його первинне застосування.

 


Ключові слова


синдром подразненого кишечника; лікування; рифаксимін; абдомінальний біль

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Cash BD, Pimentel M, Rao SS.C. et al. Repeat treatment with rifaximin improves irritable bowel syndrome-related quality of life: A secondary analysis of a randomized, double-blind, placebo-controlled trial. Ther Adv Gastroenterol. 2017;10:689-699.

Chang L, Lembo A, Sultan S. American Gastroenterological Association technical review on the pharmacological management of irritable bowel syndrome. Gastroenterology. 2014;147:1149-1172.

Drossman D. Rome IV: functional gastrointestinal disorders — disorders of gut-brain interaction. Gastroenterology. 2016;150:1257-1261. doi: 10.1053/j.gastro.2016.03.035.

Durbán A, Abellán JJ.., Jiménez-Hernández N et al. Structural alterations of faecal and mucosa-associated bacterial communities in irritable bowel syndrome. Environ Microbiol Rep. 2012;4:242-247.

Durbán A, Abellán JJ, Jiménez-Hernández N et al. Instability of the faecal microbiota in diarrhoea-predominant irritable bowel syndrome. FEMS Microbiol Ecol. 2013;86:581-589.

Hungin AP, Chang L, Locke GR et al. Irritable bowel syndrome in the United States: Prevalence, symptom patterns and impact. Aliment Pharmacol Ther. 2005;21:1365-1375.

Hadizadeh F, Bonfiglio F, Belheouane M et al. Faecal microbiota composition associates with abdominal pain in the general population. Gut. 2018;67:778-779.

Lacy BE, Mearin P, Chang L et al. Bowel disorders. Gastroenterology. 2016;150:1393-1407.e5.

Malinen E, Krogius-Kurikka L, Lyra A et al. Association of symptoms with gastrointestinal microbiota in irritable bowel syndrome. World J Gastroenterol. 2010;16:4532-4540.

Menees SB, Maneerattannaporn M, Kim HM et al. The efficacy and safety of rifaximin for the irritable bowel syndrome: A systematic review and meta-analysis. Am J Gastroenterol 2012;107:28-36.

Lembo A, Pimentel M, Rao SS et al. Repeat treatment with rifaximin is safe and effective in patients with diarrhea-predominant irritable bowel syndrome. Gastroenterology. 2016;151:1113-1121.

Lembo A, Rao S.C, Heimanson Z, Pimentel M. Abdominal pain response to rifaximin in patients with irritable bowel syndrome with diarrhea. Clinical and Translational Gastroenterology. 2020;11. e00144. doi: 10.14309/ctg.0000000000000144.

Macdougall JE, Johnston JM, Lavins BJ et al. An evaluation of the FDA responder endpoint for IBS-C clinical trials: Analysis of data from linaclotide phase 3 clinical trials. Neurogastroenterol Motil. 2013;25:481-486.

Pimentel M, Lembo A, Chey WD et al. Rifaximin therapy for patients with irritable bowel syndrome without constipation. N Engl J Med. 2011;364:22-32.

Pimentel M, Park S, Mirocha J et al. The effect of a nonabsorbed oral antibiotic (rifaximin) on the symptoms of the irritable bowel syndrome: A randomized trial. Ann Intern Med. 2006;145:557-563.

Pimentel M, Morales W, Chua K et al. Effects of rifaximin treatment and retreatment in nonconstipated IBS subjects. Dig Dis Sci. 2011;56:2067-2072.

Saha L. Irritable bowel syndrome: pathogenesis, diagnosis, treatment, and evidence based medicine. World J Gastroenterol. 2014;20:6759-6773.

Sayuk GS, Wolf R, Chang L. Comparison of symptoms, healthcare utilization, and treatment in diagnosed and undiagnosed individuals with diarrhea-predominant irritable bowel syndrome. Am J Gastroenterol. 2017;112:892-899.

Schoenfeld P, Pimentel M, Chang L et al. Safety and tolerability of rifaximin for the treatment of irritable bowel syndrome without constipation: A pooled analysis of randomised, double-blind, placebo-controlled trials. Aliment Pharmacol Ther. 2014;39:1161-1168.

Sharara AI, Aoun E, Abdul-Baki H et al. A randomized double-blind placebo-controlled trial of rifaximin in patients with abdominal bloating and flatulence. Am J Gastroenterol. 2006;101:326-333.

Soldi S, Vasileiadis S, Uggeri F et al. Modulation of the gut microbiota composition by rifaximin in non-constipated irritable bowel syndrome patients: A molecular approach. Clin Exp Gastroenterol. 2015;8:309-325.

Zeber-Lubecka N, Kulecka M, Ambrozkiewicz F et al. Limited prolonged effects of rifaximin treatment on irritable bowel syndrome-related differences in the fecal microbiome and metabolome. Gut Microbes. 2016;7:397-413.




© Сучасна гастроентерологія, 2020
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2020