Ефективність рифаксиміну в лікуванні абдомінального болю при синдромі подразненого кишечника

Автор(и)

  • S. M. Tkach Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Україна
  • A. E. Dorofeev Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ, Україна
  • N. M. Mirzabaeva Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2020-4-22

Ключові слова:

синдром подразненого кишечника, лікування, рифаксимін, абдомінальний біль

Анотація

Мета — уточнити ефективність рифаксиміну в лікуванні абдомінальної болю у хворих із синдромом подразненого кишечника (CПК) без запорупорівняно зі спазмолітиками.

Матеріали та методи. Проведено відкрите порівняльне рандомізоване дослідження ефективності первинного та повторного застосування рифаксиміну в лікуванні абдомінального болю у хворих із СПК без запору. Обстежено і проліковано 60 хворих, порівнянних за віком, анамнезом та клінічними виявами. Залежно від лікування пацієнтів за допомогою комп’ютерного методу випадкових чисел у співвідношенні 1 : 1 розподілили в дві групи. У 1‑й групі, крім дієти, призначали рифаксімін («Альфа Нормікс», АльфаСигма) в дозі 1200 мг/ добу (по 400 мг тричі на добу) протягом 14 днів, у 2‑й — мебеверін по 200 мг тричі на добу протягом 14 днів. Клінічну ефективність лікування в кожній групі хворих оцінювали за кількістю респондерів (хворих, які позитивно відповіли на лікування). Виразність абдомінального болю оцінювали щодня за допомогою візуальної аналогової шкали в балах від 0 до 10. Вивчали ефективність як первинного лікування, так і повторного курсу лікування з приводу рецидиву СПК, який виник протягом 18 тиж спостереження.

Результати. В обох групах пацієнтів лікування було успішним, але на всіх етапах його оцінки (через 2, 4 і 12 тиж) ефективність у 1‑й групі пацієнтів була вище. Через 4 тиж після початку лікування число респондерів в обох групах було статистично значущо більше, ніж через 2 тиж, а інтенсивність больового синдрому — нижче. На всіх етапах оцінки ефективності лікування інтенсивність больового синдрому в обох групах хворих статистично значущо зменшувалася порівняно з вихідним рівнем, але в групах статистично значущо не відрізнялася. Поліпшення випорожнення у хворих 1‑ї групи через 2, 4 і 12 тиж було статистично значущо більш вираженим, ніж у 2‑й групі. Курсове лікування рифаксиміном супроводжувалося протирецидивним ефектом, так як у більшості хворих (57,9 %) протягом 18 тиж спостереження на відміну від пацієнтів, які отримували спазмолітики (27,8 %, р < 0,005), рецидивів СПК не відзначено. Тривалість безрецидивного періоду в групі рифаксиміну була статистично значущо більшою, ніж у групі спазмолітиків (15,2 і 12,3 тиж, р < 0,05).

Висновки. Отримані дані підтверджують безперечну користь прийому рифаксиміну в дозі 1200 мг/ добу протягом 14 днів з метою зменшення абдомінального болю у хворих із СПК, а також для поліпшення консистенції та частоти випорожнення. Повторні курси лікування рифаксиміном пацієнтів із СПК без запору не менш ефективні та безпечні, ніж його первинне застосування.

 

Біографії авторів

S. M. Tkach, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

Ткач Сергій Михайлович,
д. мед. н., проф.
01021, м. Київ, Кловський узвіз, 13а

A. E. Dorofeev, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ

А. Е. Дорофєєв

N. M. Mirzabaeva, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ

Н. М. Мірзабаєва

Посилання

Cash BD, Pimentel M, Rao SS.C. et al. Repeat treatment with rifaximin improves irritable bowel syndrome-related quality of life: A secondary analysis of a randomized, double-blind, placebo-controlled trial. Ther Adv Gastroenterol. 2017;10:689-699.

Chang L, Lembo A, Sultan S. American Gastroenterological Association technical review on the pharmacological management of irritable bowel syndrome. Gastroenterology. 2014;147:1149-1172.

Drossman D. Rome IV: functional gastrointestinal disorders — disorders of gut-brain interaction. Gastroenterology. 2016;150:1257-1261. doi: 10.1053/j.gastro.2016.03.035.

Durbán A, Abellán JJ.., Jiménez-Hernández N et al. Structural alterations of faecal and mucosa-associated bacterial communities in irritable bowel syndrome. Environ Microbiol Rep. 2012;4:242-247.

Durbán A, Abellán JJ, Jiménez-Hernández N et al. Instability of the faecal microbiota in diarrhoea-predominant irritable bowel syndrome. FEMS Microbiol Ecol. 2013;86:581-589.

Hungin AP, Chang L, Locke GR et al. Irritable bowel syndrome in the United States: Prevalence, symptom patterns and impact. Aliment Pharmacol Ther. 2005;21:1365-1375.

Hadizadeh F, Bonfiglio F, Belheouane M et al. Faecal microbiota composition associates with abdominal pain in the general population. Gut. 2018;67:778-779.

Lacy BE, Mearin P, Chang L et al. Bowel disorders. Gastroenterology. 2016;150:1393-1407.e5.

Malinen E, Krogius-Kurikka L, Lyra A et al. Association of symptoms with gastrointestinal microbiota in irritable bowel syndrome. World J Gastroenterol. 2010;16:4532-4540.

Menees SB, Maneerattannaporn M, Kim HM et al. The efficacy and safety of rifaximin for the irritable bowel syndrome: A systematic review and meta-analysis. Am J Gastroenterol 2012;107:28-36.

Lembo A, Pimentel M, Rao SS et al. Repeat treatment with rifaximin is safe and effective in patients with diarrhea-predominant irritable bowel syndrome. Gastroenterology. 2016;151:1113-1121.

Lembo A, Rao S.C, Heimanson Z, Pimentel M. Abdominal pain response to rifaximin in patients with irritable bowel syndrome with diarrhea. Clinical and Translational Gastroenterology. 2020;11. e00144. doi: 10.14309/ctg.0000000000000144.

Macdougall JE, Johnston JM, Lavins BJ et al. An evaluation of the FDA responder endpoint for IBS-C clinical trials: Analysis of data from linaclotide phase 3 clinical trials. Neurogastroenterol Motil. 2013;25:481-486.

Pimentel M, Lembo A, Chey WD et al. Rifaximin therapy for patients with irritable bowel syndrome without constipation. N Engl J Med. 2011;364:22-32.

Pimentel M, Park S, Mirocha J et al. The effect of a nonabsorbed oral antibiotic (rifaximin) on the symptoms of the irritable bowel syndrome: A randomized trial. Ann Intern Med. 2006;145:557-563.

Pimentel M, Morales W, Chua K et al. Effects of rifaximin treatment and retreatment in nonconstipated IBS subjects. Dig Dis Sci. 2011;56:2067-2072.

Saha L. Irritable bowel syndrome: pathogenesis, diagnosis, treatment, and evidence based medicine. World J Gastroenterol. 2014;20:6759-6773.

Sayuk GS, Wolf R, Chang L. Comparison of symptoms, healthcare utilization, and treatment in diagnosed and undiagnosed individuals with diarrhea-predominant irritable bowel syndrome. Am J Gastroenterol. 2017;112:892-899.

Schoenfeld P, Pimentel M, Chang L et al. Safety and tolerability of rifaximin for the treatment of irritable bowel syndrome without constipation: A pooled analysis of randomised, double-blind, placebo-controlled trials. Aliment Pharmacol Ther. 2014;39:1161-1168.

Sharara AI, Aoun E, Abdul-Baki H et al. A randomized double-blind placebo-controlled trial of rifaximin in patients with abdominal bloating and flatulence. Am J Gastroenterol. 2006;101:326-333.

Soldi S, Vasileiadis S, Uggeri F et al. Modulation of the gut microbiota composition by rifaximin in non-constipated irritable bowel syndrome patients: A molecular approach. Clin Exp Gastroenterol. 2015;8:309-325.

Zeber-Lubecka N, Kulecka M, Ambrozkiewicz F et al. Limited prolonged effects of rifaximin treatment on irritable bowel syndrome-related differences in the fecal microbiome and metabolome. Gut Microbes. 2016;7:397-413.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-24

Номер

Розділ

Лікарські засоби