Сучасні погляди на різні фенотипи гастроезофагеальної рефлюксної хвороби
DOI:
https://doi.org/10.30978/MG-2020-3-82Ключові слова:
гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, рефлюкс‑езофагіт, стравохід Барретта, стравохідна рефлюксна гіперчутливість, функціональна печія, інгібітори протонної помпиАнотація
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба є одним з найпоширеніших гастроентерологічних захворювань. Тривалий час гастроезофагеальну рефлюксну хворобу розглядали як континуум різних патологічних станів, які ґрунтуються на ступені дисфункції нижнього стравохідного сфінктера, — від неерозивної гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та рефлюкс‑езофагіту до стравоходу Барретта і аденокарциноми стравоходу. Нині погляди на патофізіологію гастроезофагеальної рефлюксної хвороби істотно змінилися. Вважають, що різні презентації гастроезофагеальної рефлюксної хвороби є її окремими фенотипами з унікальними сприятливими кофакторами і патофізіологією поза зазначеної парадигми. До фенотипів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби відносять неерозивну гастроезофагеальну рефлюксну хворобу, рефлюксну стравохідну гіперсенситивність, функціональну печію, рефлюкс‑езофагіти низького і високого ступеня, стравохід Барретта, регургітаційно‑домінантну гастроезофагеальну рефлюксну хворобу, екстраезофагеальну гастроезофагеальну рефлюксну хворобу і рефлюксний синдром болю в грудях. У зв’язку з тим, що не всі фенотипи гастроезофагеальної рефлюксної хвороби однакові, клінічне ведення хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу слід проводити диференційовано залежно від унікальних патофізіологічних особливостей кожного фенотипу. Настав час застосувати персоніфікований підхід до ведення хворих з різними фенотипами гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, що в майбутньому дасть змогу поліпшити результати лікування цієї неоднорідної та надзвичайно поширеної патології.
Посилання
Absah I, Rishi A, Talley NJ et al. Rumination syndrome: pathophysiology, diagnosis, and treatment. Neurogastroenterol Motil. 2017;29:1-28. doi: 10.1111/nmo.12954. Epub 2016 Oct 20.
American Lung Association Asthma Clinical Research Centers, Mastronarde JG, Anthonisen NR et al. Efficacy of esomeprazole for treatment of poorly controlled asthma. N Engl J Med. 2009;360:1487-1499.
Aziz Q, Fass R, Gyawali CP et al. Esophageal disorders. Gastroenterology. 2016;150:1368-1379.
Bell R, Lipham J, Louie B et al. Laparoscopic magnetic sphincter augmentation versus double-dose proton pump inhibitors for management of moderate-to-severe regurgitation in GERD: a randomized controlled trial. Gastrointest Endosc. 2019;89:14-22 e11.
Britton J, Keld R, Prasad N et al. Effect of diagnosis, surveillance, and treatment of Barrett’s oesophagus on health-related quality of life. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2018;3:57-65.
Chandar AK, Iyer PG. Role of obesity in the pathogenesis and progression of Barrett’s esophagus. Gastroenterol Clin North Am. 2015;44:249-264.
Chu CL, Zhen YB, Lv GP et al. Microalterations of esophagus in patients with non-erosive reflux disease: in-vivo diagnosis by confocal laser endomicroscopy and its relationship with gastroesophageal reflux. Am J Gastroenterol. 2012;107:864-874.
Chua YC, Aziz Q. Perception of gastro-oesophageal reflux. Best Pract Res Clin Gastroenterol. 2010;24:883-891.
Eherer AJ, Netolitzky F, Hogenauer C et al. Positive effect of abdominal breathing exercise on gastroesophageal reflux disease: a randomized, controlled study. Am J Gastroenterol. 2012;107:372-378.
El-Serag HB, Graham DY, Satia JA et al. Obesity is an independent risk factor for GERD symptoms and erosive esophagitis. Am J Gastroenterol. 2005;100:1243-1250.
Gomez Cifuentes J, Lopez R, Thota PN. Factors predictive of gastroesophageal reflux disease and esophageal motility disorders in patients with non-cardiac chest pain. Scand J Gastroenterol. 2018;53:643-649.
Gyawali CP, Kahrilas PJ, Savarino E et al. Modern diagnosis of GERD: the Lyon Consensus. Gut. 2018;67:1351-1362.
Halland M, Parthasarathy G, Bharucha AE et al. Diaphragmatic breathing for rumination syndrome: efficacy and mechanisms of action. Neurogastroenterol Motil. 2016;28:384-391.
Herregods TV.K., Bredenoord AJ, Oors JM et al. Determinants of the association between non-cardiac chest pain and reflux. Am J Gastroenterol. 2017;112:1671-1677.
Hsu PI, Lu CL, Wu DC et al. Eight weeks of esomeprazole therapy reduces symptom relapse, compared with 4 weeks, in patients with Los Angeles grade A or B erosive esophagitis. Clin Gastroenterol Hepatol. 2015;13:859-866
Hunter JG, Kahrilas PJ, Bell RC et al. Efficacy of transoral fundoplicationvs omeprazole for treatment of regurgitation in a randomized controlled trial. Gastroenterology. 2015;148:324-333 e325.
Jankowski JA.Z., de Caestecker J, Love SB et al. Esomeprazole and aspirin in Barrett’s oesophagus (AspECT): a randomized factorial trial. Lancet. 2018;392:400-408.
Jehangir A, Parkman HP. Reflux symptoms in gastroparesis: correlation with gastroparesis symptoms, gastric emptying, and esophageal function testing. J Clin Gastroenterol. 2019 Feb 12. https://doi.org/10.1097/MCG.0000000000001190. [Epub ahead of print].
Kahrilas PJ, Howden CW, Wernersson B et al. Impact of persistent, frequent regurgitation on quality of life in heartburn responders treated with acid suppression: a multinational primary care study. Aliment Pharmacol Ther. 2013;37:1005-1010.
Kahrilas PJ, Jonsson A, Denison H et al. Regurgitation is less responsive to acid suppression than heartburn in patients with gastroesophageal reflux disease. Clin Gastroenterol Hepatol. 2012;10:612-619.
Kasyap AK, Sah SK, Chaudhary S. Clinical spectrum and risk factors associated with asymptomatic erosive esophagitis as determined by Los Angeles classification: a cross-sectional study. PLoS One. 2018;13. e0192739.
Katzka DA, Pandolfino JE, Kahrilas PJ. Phenotypes of Gastroesophageal Reflux Disease: Where Rome, Lyon, and Montreal Meet. Clin Gastroenterol Hepatol. 2020;18:767-776.
Lagergren J, Bergstrom R, Lindgren A et al. Symptomatic gastroesophageal reflux as a risk factor for esophageal adenocarcinoma. N Engl J Med. 1999;340:825-831.
Luebeck EG, Curtius K, Hazelton WD et al. Identification of a key role of widespread epigenetic drift in Barrett’s esophagus and esophageal adenocarcinoma. Clin Epigenetics. 2017;9:113.
Lundell LR, Dent J, Bennett JR et al. Endoscopic assessment ofoesophagitis: clinical and functional correlates and further validation of the Los Angeles classification. Gut. 1999;45:172-180.
Modiano N, Gerson LB. Risk factors for the detection of Barrett’s esophagus in patients with erosive esophagitis. J Gastrointest Endosc. 2009;69:1014-1020.
Oelschlager BK, Chan MM, Eubanks TR et al. Effective treatment of rumination with Nissen fundoplication. J Gastrointest Surg. 2002;6:638-644.
Pandolfino JE, Zhang QG, Ghosh SK et al. Transient lower esophageal sphincter relaxations and reflux: mechanistic analysis using concurrent fluoroscopy and high-resolution manometry. Gastroenterology. 2006;131:1725-1733.
Patel DA, Higginbotham T, Slaughter JC et al. Development and validation of a mucosal impedance contour analysis system to distinguish esophageal disorders. Gastroenterology. 2019;156:1627-1641.e1.
Pauwels A, Broers C, Van Houtte B et al. A randomized double-blind, placebo-controlled, cross-over study using baclofen in the treatment of rumination syndrome. Am J Gastroenterol. 2018;113:97-104.
Ronkainen J, Talley NJ, Storskrubb T et al. Erosive esophagitis is a risk factor for Barrett’s esophagus: a community-based endoscopic follow-up study. Am J Gastroenterol. 2011;106:1946-1952.
Rubenstein JH, Morgenstern H, Appelman H et al. Prediction of Barrett’s esophagus among men. Am J Gastroenterol. 2013;108:353-362.
Rustgi AK. Models of esophageal carcinogenesis. Semin Oncol. 2006;33 (suppl. 11):S57–S58.
Sarkar S, Thompson DG, Woolf CJ et al. Patients with chest pain and occult gastroesophageal reflux demonstrate visceral pain hypersensitivity which may be partially responsive to acid suppression. Am J Gastroenterol. 2004;99:1998-2006.
Savarino E, Tutuian R, Zentilin P et al. Characteristics of reflux episodes and symptom association in patients with erosive esophagitis and nonerosive reflux disease: study using combined impedance-pH off therapy. Am J Gastroenterol. 2010;105:1053-1061.
Sawas T, Killcoyne S, Iyer PG et al. Identification of prognostic phenotypes of esophageal adenocarcinoma in 2 independent cohorts. Gastroenterology. 2018;155:1720-1728 e1724.
Spechler SJ, Katzka DA, Fitzgerald RC. New screening techniques in Barrett’s esophagus: great ideas or great practice?. Gastroenterology. 2018;154:1594-1601.
Spechler SJ, Zeroogian JM, Antonioli DA et al. Prevalence of metaplasia at the gastro-oesophageal junction. Lancet. 1994;344:1533-1536.
Takashima T, Iwakiri R, Sakata Y et al. Endoscopic reflux esophagitis and Helicobacter pylori infection in young healthy Japanese volunteers. Digestion. 2012;86:55-58.
Vaezi MF, Hagaman DD, Slaughter JC et al. Proton pump inhibitor therapy improves symptoms in postnasal drainage. Gastroenterology. 2010;139:1887-1893.
Vaezi MF, Richter JE, Stasney CR et al. Treatment of chronic posterior laryngitis with esomeprazole. Laryngoscope. 2006;116:254-260.
Vakil N, van Zanten SV, Kahrilas P et al. The Montreal definition and classification of gastroesophageal reflux disease: a global evidence-based consensus. Am J Gastroenterol. 2006;101:1900-1920.
Weijenborg PW, Cremonini F, Smout AJ et al. PPI therapy is equally effective in well-defined non-erosive reflux disease and in reflux esophagitis: a meta-analysis. Neurogastroenterol Motil. 2012;24:747-757, e350.
Woodland P, ShenOoi JL, Grassi F et al. Superficial esophageal mucosal afferent nerves may contribute to reflux hypersensitivity in nonerosive reflux disease. Gastroenterology. 2017;153:1230-1239.
Woodland P, Singendonk MM. J., Ooi J et al. Measurement of salivary pepsin to detect gastroesophageal reflux disease is not ready for clinical application. Clin Gastroenterol Hepatol. 2019;17:563-565.
Zerbib F, Roman S, Bruley Des Varannes S et al. Normal values of pharyngeal and esophageal 24-hour pH impedance in individuals on and off therapy and interobserver reproducibility. Clin Gastroenterol Hepatol. 2013;11:366-372.
