DOI: https://doi.org/10.30978/MG-2020-3-73

Неалкогольна жирова хвороба печінки та мікробіота кишечника: взаємовпливи та взаємозв’язки

V. M. Chernova

Анотація


Висвітлено патогенетичні механізми розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки. Визначено взаємозв’язок між печінкою і кишечником, на який впливають особливості кровопостачання печінки. Печінка та кишечник є важливими органами, які виконують захисні функції в організмі. Так, печінка бере участь у детоксикації за рахунок окисних процесів, кишечник — за рахунок активного функціонування мікробіоти та екскреції продуктів метаболізму. Порушення синхронної роботи цих органів призводить до змін як у них, так і в організмі в цілому. Особливу роль у розвитку стеатозу в печінковій тканині відіграє синдром надмірної проліферації бактерій у кишечнику. Синдром надлишкового бактеріального росту більш поширений серед пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки, що, можливо, зумовлено підвищеним рівнем фактора некрозу пухлини, ендотоксемії, збільшенням продукції ендогенного алкоголю і підвищенням кишкової проникності з розривом щільних міжклітинних контактів. Висвітлено дані щодо вмісту мікроорганізмів у шлунково‑кишковому тракті. Представлено чотири домінуючі таксономічні типи мікробіоти. Наведено перелік функцій, які мікробіота кишечника виконує в організмі людини. Розглянуто механізми впливу мікробіоти на розвиток неалкогольної жирової хвороби печінки шляхом її участі в обміні холестерину, посиленні абсорбції моносахаридів. Представлено сучасну концепцію «кишково‑печінкової осі», згідно з якою внаслідок порушення балансу мікробіоти в кишечнику відбувається посилення запалення, розвиток стеатозу і фіброзу в печінковій тканині. Наведено результати великої кількості багатоцентрових досліджень, які доводять наявність взаємозв’язку між кишковою мікробіотою та неалкогольною жировою хворобою печінки, а також позитивний вплив застосування пробіотиків при лікуванні неалкогольної жирової хвороби печінки.


Ключові слова


неалкогольна жирова хвороба печінки; мікробіота; метаболічний синдром; вільні жирні кислоти; ендотоксемія; дисфункція ендотелію

Повний текст:

PDF

Посилання


Abdel Monem SM. Probiotic therapy in patients with nonalcoholic steatohepatitis in zagazig university hospitals. Euroasian J Hepatogastroenterol. 2017;N 7:101-106.

Aijaz M. Shaikh, Sreeja V. Metabiotics and their health benefits. Intl J Food Ferment. 2017;N 6 (1):11-23.

Bakhshimoghaddam F, Shateri K, Sina, M. et al. Daily consumption of synbiotic yogurt decreases liver steatosis in patients with nonalcoholic fatty liver disease: a randomized controlled clinical trial. J Nutr. 2018;N 148:1276-1284.

Baohong Wang, Mingfei Yao, Longxian Lv et al. The human microbiota in health and disease. Engineering. 2017;N 3:71-82. doi.org/10.1016/J.ENG.2017.01.008.

Bessone F, Dirchwolf M, Rodil MA et al. Review article: drug-induced liver injury in the context of nonalcoholic fatty liver disease — A physiopathological and clinical integrated view. Aliment Pharmacol Ther. 2018;48:892-913. doi.org/10.1111/apt.14952.

Borrelli A, Bonelli P, Tuccillo FM et al. Role of gut microbiota and oxidative stress in the progression of non-alcoholic fatty liver disease to hepatocarcinoma: Current and innovative therapeutic approaches. Redox Biol. 2018;15:467-479. doi.org/10.1016/j.redox.2018.01.009.

Boursier J, Mueller O, Barret M et al. The severity of nonalcoholic fatty liver disease is associated with gut dysbiosis and shift in the metabolic function of the gut microbiota. Hepatology. 2016;63(3):764-767.

Chen YM, Liu Y, Zhou RF et al. Associations of gut-flora-dependent metabolite trimethylamine-N-oxide, betaine and choline with non-alcoholic fatty liver disease in adults. Sci Rep. 2016;N 6:19076. doi.org/10.1038/srep19076.

Cortez-Pinto H, Borralho P, Machado J et al. Microbiota modulation with synbiotic decreases liver fibrosis in a high fat choline deficient diet mice model of non-alcoholic steatohepatitis (NASH). GE Port J Gastroenterol. 2016;23:132-141. doi.org/10.1016/j.jpge.2016.01.004.

De Faria Ghetti F, Oliveira DG, de Oliveira JM et al. Influence of gut microbiota on the development and progression of nonalcoholic steatohepatitis. Eur J Nutr. 2018;57:861-876. doi.org/10.1007/s00394-017-1524-x.

Do Carmo M, Passos F, Prado J. Intestinal microbiota in digestive diseases. Arq Gastroenterol. 2017;54(3):255-262.

Gao X, Zhu Y, Wen Y et al. Efficacy of probiotics in non-alcoholic fatty liver disease in adult and children: A meta-analysis of randomized controlled trials. Hepatol Res. 2016;46:1226-1233. doi.org/10.1111/hepr.12671.

Knight R, Callewaert C, Marotz C et al. The Microbiome and human biology. Annu Rev Genom Hum Genet. 2017;18:65-86. doi.org/10.1146/annurev-genom-083115-022438.

Kobyliak N, Abenavoli L, Mykhalchyshyn G et al. A multi-strain probiotic reduces the fatty liver index, cytokines and aminotransferase levels in NAFLD patients: evidence from a randomized clinical trial. J Gastrointest Liver Dis. 2018;27:41-49.

Liang Y, Liang S, Zhang Y et al. Oral administration of compound probiotics ameliorates hfd-induced gut microbe dysbiosis and chronic metabolic inflammation via the G protein-coupled receptor 43 in non-alcoholic fatty liver disease rats. probiotics antimicrob. Proteins. 2018;N 11:175-185. doi: 10.1007/s12602-017-9378-3.

Manzhalii E, Virchenko O, Falalyeyeva T et al. Treatment efficacy of a probiotic preparation for non-alcoholic steatohepatitis: A pilot trial. J Dig Dis. 2017;18:698-703. doi: 10.1111/1751-2980.12561.

Mofidi F, Poustchi H, Yari Z et al. Synbiotic supplementation in lean patients with non-alcoholic fatty liver disease: A pilot, randomised, double-blind, placebo-controlled, clinical trial. Br J Nutr. 2017;117:662-668. doi: 10.1017/S0007114517000204.

Ozkul C, Yalinay M, Karakan T, Yilmaz G. Determination of certain bacterial groups in gut microbiota and endotoxin levels in patients with nonalcoholic steatohepatitis. Turk J Gastroenterol. 2017;28:361-369.

Pang J, Xu W, Zhang X et al. Significant positive association of endotoxemia with histological severity in 237 patients with non-alcoholic fatty liver disease. Aliment Pharmacol Ther. 2017;46:175-182.

Poeta M, Pierri L, Vajro P. Gut-liver axis derangement in non-alcoholic fatty liver disease. Children (Basel). 2017;N 4:66. doi: 10.3390/children4080066.

Singh A, Vishwakarma V, Singhal B. Metabiotics: The functional metabolic signatures of probiotics: current state-of-art and future research priorities. Advances in Bioscience and Biotechnology. 2018;N 9:147-189.

Sobhonslidsuk A, Chanprasertyothin S, Pongrujikorn T et al. The association of gut microbiota with nonalcoholic steatohepatitis in Thais. Biomed. Res Int. 2018;9340316. doi: 10.1155/2018/9340316.

Tilg H, Moschen AR, Roden M. NAFLD and diabetes mellitus. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2017;14(1):32-42. doi: 10.1038/nrgastro.2016.147.

Vespasiani-Gentilucci U, Gallo P, Picardi A. The role of intestinal microbiota in the pathogenesis of NAFLD: Starting points for intervention. Arch Med Sci. 2018;14:701-706. doi: 10.5114/aoms.2016.58831.

Wang B, Jiang X, Cao M et al. Altered fecal microbiota correlates with liver biochemistry in nonobese patients with non-alcoholic fatty liver disease. Sci Rep. 2016;N 6. 32002.

Wang W, Shi LP, Shi L, Xu L. Efficacy of probiotics on the treatment of non-alcoholic fatty liver disease. Zhonghua Nei Ke Za Zhi. 2018;57:101-106.

Weib J, Rau M, Geier A. Non-alcoholic fatty liver disease. epidemiology, clinical course, investigation, and treatment. Dtsch Arztebl Int. 2014;Bd. 111, Hf. 26:447-52. doi: 10.3238/arztebl.2014.0447.

Wesolowski SR, Kasmi KC, Jonscher KR, Friedman JE. Developmental origins of NAFLD: a womb with a clue. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. Epub 2016, Oct 26. doi: 10.1038/nrgastro.2016.160.

Williams CD, Stengel J, Asike MJ et al. Prevalence of nonalcoholic fatty liver disease and nonalcoholic steatohepatitis among a largely middle-aged population utilizing ultrasound and liver biopsy: a prospective study. Gastroenterology. 2011;140:124-131.

Zhu L, Baker RD, Zhu R, Baker SS. Bile Acids and the gut microbiome as potential targets for NAFLD treatment. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2018;67:3-5. doi: 10.1097/MPG.0000000000002010.

Zhu L, Baker RD, Zhu R, Baker SS. Gut microbiota produce alcohol and contribute to NAFLD. Gut. 2016;65:1232. doi: 10.1136/gutjnl-2016-311571.




© Сучасна гастроентерологія, 2020
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2020