Дуоденальна гіпертензія — наріжний камінь гастроентерології
DOI:
https://doi.org/10.30978/MG-2020-3-7Ключові слова:
хронічна дуоденальна гіпертензія, хронічна дуоденальна непрохідність, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікуванняАнотація
Представлено огляд літератури щодо дуже поширеного синдрому — хронічної дуоденальної гіпертензії (ХДГ), симптомокомплексу органічної (механічної) або функціональної природи, який характеризується утрудненням просування (пасажу) харчового хімусу по дванадцатипалій кишці та затримкою його евакуації у нижні відділи тонкої кишки. Наведено класифікацію ХДГ. Велику увагу приділено функціональному та органічному генезу патології (останню називають хронічною дуоденальною непрохідністю). Висвітлено сучасні уявлення щодо етіології і патогенезу ХДГ. Розглянуто особливості формування хронічної дуоденальної непрохідності при постхолецистектомічному синдромі. Наголошено на ролі біліарної і панкреатичної недостатності, котрі знижують бактерицидність дуоденального вмісту та призводять до мікробного обсіменіння тонкої кишки. Наведено механізми рефлекторного збудження блювотного центру, зроблено акцент на розтягуванні стінок головної панкреатичної протоки (характерне для обструктивного панкреатиту) і загальної жовчної протоки (спостерігається при жовчнокам’яній хворобі на тлі біліарного хронічного панкреатиту). Роз’яснено механізми формування інтоксикації, головного болю та нудоти. Проведено аналіз механізмів розвитку симптомів дуоденальної гіпертензії і виникнення психосоматичної астенізації, зниження розумової продуктивності та фізичної працездатності. Розглянуто нюанси фармакотерапевтичної та хірургічної корекції ХДГ. Наведено власне клінічне спостереження, котре ілюструє випадок ХДГ на тлі жовчнокам’яної хвороби і постхолецистектомічного синдрому. Викладено факти, які обґрунтовують призначення ферментів підшлункової залози, інгібіторів протонної помпи, препаратів вісмуту та жовчних кислот для корекції симптомів ХДГ.
Посилання
Література для сайту
Belmer SV. Five generations of proton pump inhibitors: the problem of choice. Lechashchiy vrach. 2009;№ 7:14—17.
Butorova LI. Syndrome of duodenal hypertension; clinical significance and treatment. Normal and pathological duodenum: current state of problem and clinical prospects: XI Rus gastroenterol week. Moscow, 2005:17—30.
Gubergrits NB, Vasilieva EL, Klochkov AE et al. “Extravaganza” of clinical “masks” of gallstone disease. Therapia. 2017;№ 3:18—23.
Zherlov GK, Zavadovskaya VD, Koshel AP et al. Functional state of the gallbladder after resection of the stomach with the formation of pyloric gastroduodenoanastomosis. Ultrazvukovaya i funktsionalnaya diagnostika. 2002;№ 1:18—22.
Zak MYu, Klymenko MO. Duodenogastric reflux: clinical significance and approaches to therapy. Zdorov’ya Ukrayiny. 2018;№ 5:36—37.
Korotko GF. Pancreatic secretion. Krasnodar: Russian Center for Functional Surgical Gastroenterology of the Ministry of Health and Social Development of the Russian Federation, Kuban State Medical University, 2005:312.
Lapina TL. Safety of proton pump inhibitors. Klinicheskiye perspektivy gastroenterologii, gepatologii. 2009;№ 4:22—28.
Loranskaya ID, Vishnevskaya VV. Study of the motor function of the biliary system and gastroduodenal zone in the pathology of the biliary tract. Rus med zhurn. 2005;№ 7 (1):1—7.
Mayev IV, Burkov SG, Yurenev GL. Gastroesophageal reflux disease and comorbid pathology. Moscow: Litterra, 2014:352.
Mayev IV, Kucheryavy YuA, Andreev DN. Obesity and comorbidity. Moscow: Prima Print, 2016:35.
Mayev IV, Samsonov AA. Duodenal diseases. Moscow: MEDpress-inform, 2005:512.
Paliy IG, Zaika SV, Primak OS. Acid-dependent diseases in patients with metabolic syndrome: unresolved issues and current treatment options. Suchasna hastroenterol. 2014;№ 1:81—90.
Perederii VG, Tkach SM. Practical gastroenterology. Vinnitsa: SPD Kashtelyanov AI, 2011:776.
Simanenkov VI, Bakulin NV, Tikhonov SV. Bismuth tripotassium dicitrate drugs from pharmaceutical characteristics to the clinical effectiveness. Meditsinskiy alfavit. 2019;№ 6:23—28.
Tkach SM. Management of patients with gastroesophageal disease in the light of the last American consensus. Gastroenterologiya. 2013;№ 2:108—113.
Tkach SM. Modern approaches to the treatment of gastroesophageal reflux disease in patients with obesity. Suchasna gastroenterol. 2009;№ 1:46—50.
Tkach SM, Kuzenko YuG. Duodenogastric reflux: a modern view of an old problem. Zdorov’ya Ukrayiny. 2019;№ 2:34—35.
Fadeenko GD, Gridnev AE. Gastroesophageal reflux disease: esophageal, extraesophageal manifestations and comorbidity. Kyiv: Library “Health of Ukraine”, 2014:367.
Tsimmerman YaS. Essays on clinical gastroenterology. Perm: Perm University Publishing House, 1992:336.
Tsimmerman YaS. Chronic duodenal obstruction syndrome: a modern view of the problem. Klin meditsina. 2009;№ 10:9—16.
Tsimmerman YaS. Gastroenterology. Moscow: GEOTAR-Media, 2015:816.
Yakovenko EP, Agafonova NA, Yakovenko AV et al. Modern approaches to the treatment of patients with biliary sludge: how to choose the optimal regimen?. Meditsinskiy alfavit. 2019;№ 1:5—12.
Carlo A, Naoki C, Sander V et al. The Toronto Consensus for the Treatment of Helicobacter pylori Infection in Adults. Gastroenterology. 2016;151. P 51—69. doi: 10.1053/j.gastro.2016.04.006
Chalasani N, Gorski JC, Asghar MS et al. Hepatic cytochrome P450 2E1 activity in nondiabetic patients with nonalcoholic steatohepatitis. Hepatology. 2003;37. P 544—550. doi: 10.1053/jhep.2003.50095
Donato MT, Jimenez N, Serralta A et al. Effects of steatosis on drug metabolizing capability of primary human hepatocytes. Toxicol in vitro. 2007;21(2). P 271 —276. doi: 10.1016/j.tiv.2006.07.008
Emery MG, Fisher JM, Chien JY et al. CYP2E1 activity before and after weight loss in morbidly obese subjects with nonalcoholic fatty liver disease. Hepatology— 2003;38:428—435. doi: 10.1053/jhep.2003.50342
Fitton A, Wiseman L. Pantoprazole. A review of its pharmacological properties and therapeutic use in acid-related disorders. Drugs. 1996;51(3):448—460.
Gastroenterology / Ed. By HL. Bockus. Philadelphia et al. W. B. Saunders Co, 1964;2:1241. doi: 10.2165/00003495-199651030-00012
Juchems MS, Niess JH, Leder G et al. Strongyloides stercoralis: a rare cause of obstructive duodenal stenosis. Digestion. 2008;77. P 141—144. doi: 10.1159/000128597
Katz PO, Gerson LG, Vela MF. Diagnosis and management of gastroesophageal reflux disease. Am J Gastroenterol. 2013;108. P 308—328. doi: 10.1038/ajg.2012.444
Khan AA, Kim B, Cox K et al. Enlarging abdominal aortic aneurysm causing complete obstruction of the duodenum. Dig Surg. 2007;24:15—16. doi: 10.1159/000100912
Kolwankar N, Vuppalanchi R, Ethell B et al. Nonalcoholic hepatic steatosis and hepatic CYP3A activity. Clin Gastroenterol Hepatol. 2007;3. P 393—399. doi: 10.1016/j.cgh.2006.12.021
Kotlyar M, Carson SW. Effects of obesity on the cytochrome P450 enzyme system. Int J Clin Pharmacol Ther. 1999;37. P 8—19.
Lambert JR, Мidolo Р. The actions of bismuth in the treatment of Неliсobacter руlori infection. Аliment Pharmacol Ther. 1997;11. P 27—33. doi: 10.1046/j.1365-2036.11.s1.13.x
Leclercq I, Horsmans Y, Desager JP et al. Reduction in hepatic cytochrome P450 is correlated to the degree of liver fat content in animal models of steatosis in the absence of inflammation. J Hepatol. 1998;28:410—416. doi: 10.1016/s0168-8278 (98)80314-0
Modlin I, Sachs G. Acid related diseases: biology and treatment. Philadelphia. et al. Lippinkott Williams & Wilkins, 2004:522.
Naumburger A, Schoffel L, Gillessen A. Comparison of two treatment regimens in symptomatically homogenous GERD patient populations: pantoprazole relieves gastrointestinal symptoms significantly better than omeprazole. Gut. 2004;53(4). A108.
Pilotto A, Franceschi M, Leanardo G. Comparision of four proton pump inhibitors for the short-term treatment of esophagitis in elderly patients. World J Gastroenterol. 2007;13 (33). P 4467—4472. doi: 10.3748/wjg.v13.i33.4467
Sachs G, Shin J. Differential reversal of inhibition of gastric H/K+-ATPase following pantoprazole or omeprazole administration. Am J Gastroenterol. 2001;96:71. doi: 10.1016/S0002-9270 (01)02962-8
Wilkie DP. Chronic duodenal ileus. Br J Surg. 1921;9. P 204—209. doi: 10.1002/bjs.1800093405
