Хронічні захворювання печінки в період пандемії: профілактична підтримка комбінованим фітопрепаратом «Фумарта»

Автор(и)

  • M. B. Shcherbуnina Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
  • Yu. N. Bondarenko Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2020-3-29

Ключові слова:

COVID‑19, хронічні захворювання печінки, гепатобіліарна система, порушення травлення, біліарна недостатність, силімарин, фумарин, «Фумарта»

Анотація

Поширення в людській популяції вірусу SARS‑CoV‑2 (Severe acute respiratory syndrome coronavirus‑2, коронавірус 2 типу) зумовило низку нових завдань у медичній науці. В цьому зв’язку має важливе значення розуміння можливого залучення печінки в інфекційний процес, а також впливу цього вірусу на функції печінки при її хронічній патології. Наведено огляд доступних джерел інформації щодо думок стосовно прямого ураження печінки вірусом SARS‑CoV‑2, а також особливостей перебігу та прогнозу коронавірусної хвороби 2019 року (COVID‑19) у пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки і цирозом печінки. Наголошено, що хронічні захворювання печінки розглядають як чинник високого ризику інфікування SARS‑CoV‑2, а інфіковані особи за прогнозом належать до групи підвищеного ризику тяжкого перебігу COVID‑19 з розвитком ускладнень.
Значну підтримку пацієнтам з хронічними захворюваннями печінки в період пандемії COVID‑19 може надати комбінований фітопрепарат «Фумарта» (фармацевтична компанія «Фармак»), до складу якого входять алкалоїд фумарин з екстракту трави рутки лікарської та силімарин з екстракту плодів розторопші плямистої. Такий склад препарату дає змогу нормалізувати порушення травлення, які супроводжують хронічні захворювання печінки. Порушення травлення розглянуто з позицій біліарної недостатності, котра має місце при всіх хронічних захворюваннях печінки. Нормалізація утворення жовчі, її складу з відновленням реологічних властивостей дає змогу поліпшити загальне самопочуття пацієнта, а також позитивно впливає на відновлення функціональних можливостей печінки. Наведено дані щодо дослідження кожного з активних компонентів препарату «Фумарта», що вказує на доцільність його використання при цій групі захворювань.
Лікувальні властивості препарату «Фумарта» зумовлені оптимальним поєднанням гепатопротекторної дії силімарину з нормалізацією фумарином секреції жовчі та моторики жовчовивідних шляхів. Поєднання гепатопротекторної та жовчогінної активності підсилюють дію одна одної, що сприяє оптимізації функціонування всієї гепатобіліарної системи. Пацієнтам з патологією печінки в умовах пандемії COVID‑19 рекомендовано приймати препарат «Фумарта», компоненти якого мають різнобічну позитивну дію при хронічних захворюваннях печінки, як профілактичну підтримку. Нині розглядають підходи до фармакотерапії хронічних захворювань печінки у реконвалесцентів COVID‑19. Тому препарат «Фумарта» можна вважати одним з оптимальних препаратів вибору для реабілітаційного курсу в таких пацієнтів.

Біографії авторів

M. B. Shcherbуnina, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Щербиніна Марина Борисівна,
д. мед. н., проф., проф. кафедри клінічної лабораторної діагностики

Yu. N. Bondarenko, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Ю. М. Бондаренко

Посилання

Il’chenko AA. Biliarnaja nedostatochnost’ i sindrom narushenija pishhevarenija. Jeksperimental’naja i klinicheskaja gastrojenterologija [in Russian]. 2004;3:76-82..

Shcherbynina MB. , Bondarenko YuM. Oles Honchar Dnipro National University Possibilities of the use of combined herbal medicine Fumartа in the treatment of hepatobiliary diseases [in Urkainian]. Modern Gastroenterology. 2019;6:28-34.

Bangash MN, Patel JM, Parekh D et al. SARS-CoV-2: is the liver merely a bystander to severe disease?. Journal of Hepatology. 2020. doi: https://doi.org/10.1016/j.jhep.2020.05.035.

Boettler T, Newsome PN, Mondelli MU et al. Care of patients with liver disease during the COVID-19 pandemic: EASL-ESCMID position paper. JHEP Rep. 2020;2(3). 100113. doi: 10.1016/j.jhepr.2020.100113.

Boettler T, Newsome PN, Mondelli MU et al. Care of patients with liver disease during the COVID-19 pandemic: EASL-ESCMID position paper. JHEP Rep. 2020;2(3). 100113. doi: 10.1016/j.jhepr.2020.100113.

Brück J, Dringen R, Amasuno A et al. A review of the mechanisms of action of dimethylfumarate in the treatment of psoriasis. Exp Dermatol. 2018;27(6):611-624. doi: 10.1111/exd.13548. Epub 2018 Apr 25.

Chai X, Hu L, Zhang Y et al. Specific ACE2 Expression in cholangiocytes COVID-19 may cause liver damage after 2019-nCoV infection. bioRxiv. 2020:2020.02.03.931766. doi: 10.1101/2020.02.03.931766.

Chen N, Zhou M, Dong X et al. Epidemiological and clinical characteristics of 99 cases of 2019 novel coronavirus pneumonia in Wuhan, China: a descriptive study. The Lancet. 2020;395 (10223):507-513. doi: https://doi.org/10.1016/S0140-6736 (20)30211-7.

Fan Z, Chen, L., Li, J. et al. Clinical Features of COVID-19. Related Liver Damage. 2020. Available at SSRN 3546077. doi: 10.2139/ssrn.3546077.

Federico A, Dallio M, Loguercio C. Silymarin/silybin and chronic liver disease: A marriage of many years. Molecules. 2017;22(2):191. doi: 10.3390/molecules22020191.

Hacket, E. S., Twedt DC, Gustafson DL. Milk thistle and its derivative compounds: A review of opportunities for treatment of liver disease. J Vet Intern Med. 2013;27:10-16.

Iavarone M, D’Ambrosio R, Soria A et al. High rates of30-day mortality in patients with cirrhosis and COVID-19. Journal of Hepatology. 2020. doi: https://doi.org/10.1016/j.jhep.2020.06.001.

Kobashi H, Toshimori J, Yamamoto K. Sepsis-associated liver injury: Incidence, classification and the clinical significance. Hepatol Res. 2013;43(3):255-266. doi: 10.1111/j.1872-034X.2012.01069.x.

Lu R, Zhao X, Li J et al. Genomic characterization and epidemiology of 2019 novel coronavirus: implications for virus origins and receptor binding. Lancet. 2020;395:565-574. doi: 1016/S0140-6736 (20)30251-8.

Miller SE, Brealey JK. Visualization of putative coronavirus in kidney. Kidney International. 2020;DOI: 10.1016/j.kint.2020.05.004.

Mrowietz U, John Morrison P, Suhrkamp I et al. The Pharmacokinetics of Fumaric acid esters reveal their in vivo effects. Trends Pharmacol Sci. 2018;39(1):1-12. doi: 10.1016/j.tips.2017.11.002..

Neha Jaggi AS, Singh N. Silymarin and its role in chronic diseases. Adv Exp Med Biol. 2016;N 929:25-44.

Ong J, Young BE, Ong S. COVID-19 in gastroenterology: a clinical perspective. Gut. 2020. pii: gutjnl-2020-321051. doi: 10.1136/gutjnl-2020-321051.

Wang A, Medzhitov R. Not the usual suspect: type I interferon-responsive T cells drive infection-induced cachexia. Nat Immunol. 2019;20(6):666-667. doi: 10.1038/s41590-019-0374-5.

Wang Y, Liu S, Liu H et al. SARS-CoV-2 infection of the liver directly contributes to hepatic impairment in patients with COVID-19. Journal of Hepatology. 2020. doi: https://doi.org/10.1016/j.jhep.2020.05.002.

Wood NJ. Liver: Nonobese individuals in the developing world are at risk of nonalcoholic fatty liver and liver disease. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2010;N 7:357.

Xiao F, Tang M, Zheng X et al. Evidence for gastrointestinal infection of SARS-CoV-2. Gastroenterology. 2020;P.S0016-5085 (20)30282-1. doi: 10.1053/j.gastro.2020.02.055.

Zhou F, Yu T, Du R et al. Clinical course and risk factors for mortality of adult inpatients with COVID-19 in Wuhan, China: a retrospective cohort study. The Lancet. 2020;395 (10229):1054-1062. doi: 10.1016/S0140-6736 (20)30566-3.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-05-19

Номер

Розділ

Лікарські засоби