Хронічні захворювання печінки в період пандемії: профілактична підтримка комбінованим фітопрепаратом «Фумарта»
DOI:
https://doi.org/10.30978/MG-2020-3-29Ключові слова:
COVID‑19, хронічні захворювання печінки, гепатобіліарна система, порушення травлення, біліарна недостатність, силімарин, фумарин, «Фумарта»Анотація
Поширення в людській популяції вірусу SARS‑CoV‑2 (Severe acute respiratory syndrome coronavirus‑2, коронавірус 2 типу) зумовило низку нових завдань у медичній науці. В цьому зв’язку має важливе значення розуміння можливого залучення печінки в інфекційний процес, а також впливу цього вірусу на функції печінки при її хронічній патології. Наведено огляд доступних джерел інформації щодо думок стосовно прямого ураження печінки вірусом SARS‑CoV‑2, а також особливостей перебігу та прогнозу коронавірусної хвороби 2019 року (COVID‑19) у пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки і цирозом печінки. Наголошено, що хронічні захворювання печінки розглядають як чинник високого ризику інфікування SARS‑CoV‑2, а інфіковані особи за прогнозом належать до групи підвищеного ризику тяжкого перебігу COVID‑19 з розвитком ускладнень.
Значну підтримку пацієнтам з хронічними захворюваннями печінки в період пандемії COVID‑19 може надати комбінований фітопрепарат «Фумарта» (фармацевтична компанія «Фармак»), до складу якого входять алкалоїд фумарин з екстракту трави рутки лікарської та силімарин з екстракту плодів розторопші плямистої. Такий склад препарату дає змогу нормалізувати порушення травлення, які супроводжують хронічні захворювання печінки. Порушення травлення розглянуто з позицій біліарної недостатності, котра має місце при всіх хронічних захворюваннях печінки. Нормалізація утворення жовчі, її складу з відновленням реологічних властивостей дає змогу поліпшити загальне самопочуття пацієнта, а також позитивно впливає на відновлення функціональних можливостей печінки. Наведено дані щодо дослідження кожного з активних компонентів препарату «Фумарта», що вказує на доцільність його використання при цій групі захворювань.
Лікувальні властивості препарату «Фумарта» зумовлені оптимальним поєднанням гепатопротекторної дії силімарину з нормалізацією фумарином секреції жовчі та моторики жовчовивідних шляхів. Поєднання гепатопротекторної та жовчогінної активності підсилюють дію одна одної, що сприяє оптимізації функціонування всієї гепатобіліарної системи. Пацієнтам з патологією печінки в умовах пандемії COVID‑19 рекомендовано приймати препарат «Фумарта», компоненти якого мають різнобічну позитивну дію при хронічних захворюваннях печінки, як профілактичну підтримку. Нині розглядають підходи до фармакотерапії хронічних захворювань печінки у реконвалесцентів COVID‑19. Тому препарат «Фумарта» можна вважати одним з оптимальних препаратів вибору для реабілітаційного курсу в таких пацієнтів.
Посилання
Il’chenko AA. Biliarnaja nedostatochnost’ i sindrom narushenija pishhevarenija. Jeksperimental’naja i klinicheskaja gastrojenterologija [in Russian]. 2004;3:76-82..
Shcherbynina MB. , Bondarenko YuM. Oles Honchar Dnipro National University Possibilities of the use of combined herbal medicine Fumartа in the treatment of hepatobiliary diseases [in Urkainian]. Modern Gastroenterology. 2019;6:28-34.
Bangash MN, Patel JM, Parekh D et al. SARS-CoV-2: is the liver merely a bystander to severe disease?. Journal of Hepatology. 2020. doi: https://doi.org/10.1016/j.jhep.2020.05.035.
Boettler T, Newsome PN, Mondelli MU et al. Care of patients with liver disease during the COVID-19 pandemic: EASL-ESCMID position paper. JHEP Rep. 2020;2(3). 100113. doi: 10.1016/j.jhepr.2020.100113.
Boettler T, Newsome PN, Mondelli MU et al. Care of patients with liver disease during the COVID-19 pandemic: EASL-ESCMID position paper. JHEP Rep. 2020;2(3). 100113. doi: 10.1016/j.jhepr.2020.100113.
Brück J, Dringen R, Amasuno A et al. A review of the mechanisms of action of dimethylfumarate in the treatment of psoriasis. Exp Dermatol. 2018;27(6):611-624. doi: 10.1111/exd.13548. Epub 2018 Apr 25.
Chai X, Hu L, Zhang Y et al. Specific ACE2 Expression in cholangiocytes COVID-19 may cause liver damage after 2019-nCoV infection. bioRxiv. 2020:2020.02.03.931766. doi: 10.1101/2020.02.03.931766.
Chen N, Zhou M, Dong X et al. Epidemiological and clinical characteristics of 99 cases of 2019 novel coronavirus pneumonia in Wuhan, China: a descriptive study. The Lancet. 2020;395 (10223):507-513. doi: https://doi.org/10.1016/S0140-6736 (20)30211-7.
Fan Z, Chen, L., Li, J. et al. Clinical Features of COVID-19. Related Liver Damage. 2020. Available at SSRN 3546077. doi: 10.2139/ssrn.3546077.
Federico A, Dallio M, Loguercio C. Silymarin/silybin and chronic liver disease: A marriage of many years. Molecules. 2017;22(2):191. doi: 10.3390/molecules22020191.
Hacket, E. S., Twedt DC, Gustafson DL. Milk thistle and its derivative compounds: A review of opportunities for treatment of liver disease. J Vet Intern Med. 2013;27:10-16.
Iavarone M, D’Ambrosio R, Soria A et al. High rates of30-day mortality in patients with cirrhosis and COVID-19. Journal of Hepatology. 2020. doi: https://doi.org/10.1016/j.jhep.2020.06.001.
Kobashi H, Toshimori J, Yamamoto K. Sepsis-associated liver injury: Incidence, classification and the clinical significance. Hepatol Res. 2013;43(3):255-266. doi: 10.1111/j.1872-034X.2012.01069.x.
Lu R, Zhao X, Li J et al. Genomic characterization and epidemiology of 2019 novel coronavirus: implications for virus origins and receptor binding. Lancet. 2020;395:565-574. doi: 1016/S0140-6736 (20)30251-8.
Miller SE, Brealey JK. Visualization of putative coronavirus in kidney. Kidney International. 2020;DOI: 10.1016/j.kint.2020.05.004.
Mrowietz U, John Morrison P, Suhrkamp I et al. The Pharmacokinetics of Fumaric acid esters reveal their in vivo effects. Trends Pharmacol Sci. 2018;39(1):1-12. doi: 10.1016/j.tips.2017.11.002..
Neha Jaggi AS, Singh N. Silymarin and its role in chronic diseases. Adv Exp Med Biol. 2016;N 929:25-44.
Ong J, Young BE, Ong S. COVID-19 in gastroenterology: a clinical perspective. Gut. 2020. pii: gutjnl-2020-321051. doi: 10.1136/gutjnl-2020-321051.
Wang A, Medzhitov R. Not the usual suspect: type I interferon-responsive T cells drive infection-induced cachexia. Nat Immunol. 2019;20(6):666-667. doi: 10.1038/s41590-019-0374-5.
Wang Y, Liu S, Liu H et al. SARS-CoV-2 infection of the liver directly contributes to hepatic impairment in patients with COVID-19. Journal of Hepatology. 2020. doi: https://doi.org/10.1016/j.jhep.2020.05.002.
Wood NJ. Liver: Nonobese individuals in the developing world are at risk of nonalcoholic fatty liver and liver disease. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2010;N 7:357.
Xiao F, Tang M, Zheng X et al. Evidence for gastrointestinal infection of SARS-CoV-2. Gastroenterology. 2020;P.S0016-5085 (20)30282-1. doi: 10.1053/j.gastro.2020.02.055.
Zhou F, Yu T, Du R et al. Clinical course and risk factors for mortality of adult inpatients with COVID-19 in Wuhan, China: a retrospective cohort study. The Lancet. 2020;395 (10229):1054-1062. doi: 10.1016/S0140-6736 (20)30566-3.
