Дисплазія сполучної тканини у пацієнтів із синдромом подразненого кишечника та методи корекції супутньої патології

A. E. Dorofeyv; T. A. Konovalova-Kushnir; I. A. Derkach; Yu. Z. Dynya

doi:10.30978/MG-2020-3-19

Автор(и)

A. E. Dorofeyv Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ, Україна
T. A. Konovalova-Kushnir Медичний центр «Євромед», Київ, Україна
I. A. Derkach Трускавецька міська лікарня, Україна
Yu. Z. Dynya Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2020-3-19

Ключові слова:

дисплазія сполучної тканини, синдром подразненого кишечника, геморой, варикозне розширення вен нижніх кінцівок, лікування, «Флего»

Анотація

Мета — вивчити частоту і вираженість дисплазії сполучної тканини (ДСТ) у пацієнтів із синдромом подразненого кишечника (СПК), а також оцінити можливості терапії супутньої патології у цих пацієнтів.

Матеріали та методи. Обстежено 136 пацієнтів з усіма підтипами СПК. Серед пацієнтів було 42 (30,9 %) чоловіки і 94 (69,1 %) жінки. Вік хворих становив від 18 до 55 років (у середньому — (35,7 ± 4,8) року). У всіх пацієнтів вивчено частоту виявлення та характеристику стигм ДСТ і дисембріогенезу (ДЕГ). Для виявлення вісцеральних стигм ДСТ і ДЕГ використовували додаткові інструментальні методи обстеження: ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, ректороманоскопію або колоноскопію за потреби.

Результати. Аналіз частоти виникнення стигм ДСТ у пацієнтів із СПК виявив наявність принаймні однієї ознаки ДСТ або ДЕГ у кожного хворого. У 81 (59,56 %) пацієнта зафіксували менше ніж 3 стигми ДСТ і ДЕГ, у 43 (31,62 %) — від 3 до 5 стигм ДСТ і/або ДЕГ, у 12 (8,82 %) — понад 5 стигм, що відповідає тяжкому ступеню ДСТ. Статистично значущих відмінностей у частоті та вираженості ДСТ у пацієнтів з різними формами СПК не виявлено.

Висновки. У 40,4 % пацієнтів із СПК відзначено наявність 3 стигм ДСТ і більше. Ці зміни можуть спричинити тяжчий перебіг СПК і зумовити наявність супутньої патології, такої як геморой і варикозне розширення вен нижніх кінцівок. Наявність супутньої патології погіршує якість життя пацієнтів і потребує додаткової терапії у хворих із СПК. У комплекс терапії таких пацієнтів доцільно включати системні венотоніки, такі як «Флего».

Біографії авторів

A. E. Dorofeyv, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ

Дорофєєв Андрій Едуардович,
д. мед. н., проф. кафедри терапії

T. A. Konovalova-Kushnir, Медичний центр «Євромед», Київ

Т. А. Коновалова-Кушнір

I. A. Derkach, Трускавецька міська лікарня

І. А. Деркач

Yu. Z. Dynya, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ

Ю. З. Диня

Посилання

Dorofeyev AE, Rudenko NN, Konovalova-Kushnir TA, Derkach IA. Rifaximin role in treatment of postinfection irritable dowel syndrome [in Russian]. Suchasna gastroenterologia [Modern Gastroenterology]. 2016;1 (87):105-109.

Martinov VL. Vegetative dystonia syndrome and dysplasia of connective tissue in patients with irritable bowel syndrome and insufficiency of the bauginium damper [in Russian]. Med.Almanah [Med.Almanac]. 2017;4 (39):176-181.

Styazhkina S, Chernishova T, Smetanin M. Dysplasia of connective tissue in surgical patients [in Russian]. Zdorovie I Obrazovanie [Health and Education] . 2017;12 (19):281-285.

Clinical recommendation about irritable bowel syndrome care / S.Tkach, A.Dorofeyev, N.Kharchenko et al (Ukranian) Kyiv, Alfasigma, 2016:14.

Almquist E, Törnblom H, Simrén M. Practical management of irritable bowel syndrome: a clinical review. Minerva Gastroenterol Dietol. 2016;62(1):30-48.

Bielefeldt K, Levinthal DJ, Nusrat S. Effective constipation treatment changes more than bowel frequency: A systematic review and meta-analysis. J Neurogastroenterol Motil. 2016;22(1):31-45.

Cutler BR, Petersen C, Anandh Babu PV. Mechanistic insights into the vascular effects of blueberries: Evidence from recent studies. Mol Nutr Food Res. 2017;61(6):219-228.

El-Salhy M, Ystad SO, Mazzawi T, Gundersen D. Dietary fiber in irritable bowel syndrome (Review). Int J Mol Med. 2017;40(3):607-613.

Flint HJ. The role of the gut microbiota in nutrition and health. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2012;N 9:577-589.

Herrick LM, Spalding WM, Saito YA et al. A case-control comparison of direct healthcare-provider medical costs of chronic idiopathic constipation and irritable bowel syndrome with constipation in a community-based cohort. J Med Econ. 2017;20(3):273-279.

Hu S, Belcaro G, Hosoi M et al. Postpartum stretchmarks: repairing activity of an oral Centella asiatica supplementation (Centellicum®). Minerva Ginecol. 2018;70(5):629-634.

Kunti V, Brbori J, Holclajtner-Antunov I, Uskokovi-Markovi S. Evaluating the bioactive effects of flavonoid hesperidin — A new literature data survey. Vojnosanit Pregl. 2014;71(1):60-65.

Simren М, Barbara G, Flint H et al. Intestinal microbiota in functional bowel disorders: a Rome foundation report. Gut. 2013;62:159-176.

Simrén M, Törnblom H, Palsson OS, Whitehead WE. Management of the multiple symptoms of irritable bowel syndrome. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2017;2(2):112-122.