DOI: https://doi.org/10.30978/MG-2020-3-19

Дисплазія сполучної тканини у пацієнтів із синдромом подразненого кишечника та методи корекції супутньої патології

A. E. Dorofeyv, T. A. Konovalova-Kushnir, I. A. Derkach, Yu. Z. Dynya

Анотація


Мета — вивчити частоту і вираженість дисплазії сполучної тканини (ДСТ) у пацієнтів із синдромом подразненого кишечника (СПК), а також оцінити можливості терапії супутньої патології у цих пацієнтів.

Матеріали та методи. Обстежено 136 пацієнтів з усіма підтипами СПК. Серед пацієнтів було 42 (30,9 %) чоловіки і 94 (69,1 %) жінки. Вік хворих становив від 18 до 55 років (у середньому — (35,7 ± 4,8) року). У всіх пацієнтів вивчено частоту виявлення та характеристику стигм ДСТ і дис­ембріо­генезу (ДЕГ). Для виявлення вісцеральних стигм ДСТ і ДЕГ використовували додаткові інструментальні методи обстеження: ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, ректороманоскопію або колоноскопію за потреби.

Результати. Аналіз частоти виникнення стигм ДСТ у пацієнтів із СПК виявив наявність принаймні ­однієї ознаки ДСТ або ДЕГ у кожного хворого. У 81 (59,56 %) пацієнта зафіксували менше ніж 3 стигми ДСТ і ДЕГ, у 43 (31,62 %) — від 3 до 5 стигм ДСТ і/або ДЕГ, у 12 (8,82 %) — понад 5 стигм, що відповідає тяжкому ступеню ДСТ. Статистично значущих відмінностей у частоті та вираженості ДСТ у пацієнтів з різними формами СПК не виявлено.

Висновки. У 40,4 % пацієнтів із СПК відзначено наявність 3 стигм ДСТ і більше. Ці зміни можуть спричинити тяжчий перебіг СПК і зумовити наявність супутньої патології, такої як геморой і варикозне розширення вен нижніх кінцівок. Наявність супутньої патології погіршує якість життя пацієнтів і потребує додаткової терапії у хворих із СПК. У комплекс терапії таких пацієнтів доцільно включати системні венотоніки, такі як «Флего».


Ключові слова


дисплазія сполучної тканини; синдром подразненого кишечника; геморой; варикозне розширення вен нижніх кінцівок; лікування; «Флего»

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Dorofeyev AE, Rudenko NN, Konovalova-Kushnir TA, Derkach IA. Rifaximin role in treatment of postinfection irritable dowel syndrome [in Russian]. Suchasna gastroenterologia [Modern Gastroenterology]. 2016;1 (87):105-109.

Martinov VL. Vegetative dystonia syndrome and dysplasia of connective tissue in patients with irritable bowel syndrome and insufficiency of the bauginium damper [in Russian]. Med.Almanah [Med.Almanac]. 2017;4 (39):176-181.

Styazhkina S, Chernishova T, Smetanin M. Dysplasia of connective tissue in surgical patients [in Russian]. Zdorovie I Obrazovanie [Health and Education] . 2017;12 (19):281-285.

Clinical recommendation about irritable bowel syndrome care / S.Tkach, A.Dorofeyev, N.Kharchenko et al (Ukranian) Kyiv, Alfasigma, 2016:14.

Almquist E, Törnblom H, Simrén M. Practical management of irritable bowel syndrome: a clinical review. Minerva Gastroenterol Dietol. 2016;62(1):30-48.

Bielefeldt K, Levinthal DJ, Nusrat S. Effective constipation treatment changes more than bowel frequency: A systematic review and meta-analysis. J Neurogastroenterol Motil. 2016;22(1):31-45.

Cutler BR, Petersen C, Anandh Babu PV. Mechanistic insights into the vascular effects of blueberries: Evidence from recent studies. Mol Nutr Food Res. 2017;61(6):219-228.

El-Salhy M, Ystad SO, Mazzawi T, Gundersen D. Dietary fiber in irritable bowel syndrome (Review). Int J Mol Med. 2017;40(3):607-613.

Flint HJ. The role of the gut microbiota in nutrition and health. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2012;N 9:577-589.

Herrick LM, Spalding WM, Saito YA et al. A case-control comparison of direct healthcare-provider medical costs of chronic idiopathic constipation and irritable bowel syndrome with constipation in a community-based cohort. J Med Econ. 2017;20(3):273-279.

Hu S, Belcaro G, Hosoi M et al. Postpartum stretchmarks: repairing activity of an oral Centella asiatica supplementation (Centellicum®). Minerva Ginecol. 2018;70(5):629-634.

Kunti V, Brbori J, Holclajtner-Antunov I, Uskokovi-Markovi S. Evaluating the bioactive effects of flavonoid hesperidin — A new literature data survey. Vojnosanit Pregl. 2014;71(1):60-65.

Simren М, Barbara G, Flint H et al. Intestinal microbiota in functional bowel disorders: a Rome foundation report. Gut. 2013;62:159-176.

Simrén M, Törnblom H, Palsson OS, Whitehead WE. Management of the multiple symptoms of irritable bowel syndrome. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2017;2(2):112-122.




© Сучасна гастроентерологія, 2020
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2020