Варіанти перебігу хронічного панкреатиту при цукровому діабеті (можливі патогенетичні механізми)
DOI:
https://doi.org/10.30978/MG-2020-2-77Ключові слова:
хронічний панкреатит, підшлункова залоза, ендокринна та зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози, неалкогольна жирова хвороба підшлункової залози, метаболічний синдромАнотація
Проаналізовано зв’язки між екзокринною та ендокринною паренхімою підшлункової залози, які можуть спричинити розвиток хронічного панкреатиту та цукрового діабету (зокрема «панкреатогенного»). Останній розвивається при муковісцидозі, кальцифікувальному панкреатиті, після оперативних втручань на підшлунковій залозі (через дисбаланс між гормонами залози). Його клінічно‑діагностичними критеріями є зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози, ознаки хронічного панкреатиту за даними ендоультразвукового дослідження, магнітно‑резонансної томографії, відсутність цукрового діабету 1 типу, зниження рівня С‑пептиду, відсутність інсулінової резистентності, порушення секреції інкретинів і панкреатичного поліпептиду.
Наведено літературні дані щодо механізму розвитку зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози при цукровому діабеті 1 і 2 типу, яка свідчить про наявність фіброзу і атрофії залози через хронічне системне запалення, характерне для формування як хронічного панкреатиту, так і цукрового діабету. На цей процес впливають зниження при цукровому діабеті 2 типу трофічного впливу інсуліну на ацинарну тканину підшлункової залози (через менше його надходження до ацинусів), автоімунні механізми, діабетична і автономна нейропатія, молекулярні сигнальні шляхи.
Визначено роль ферментної недостатності підшлункової залози у розвитку і прогресуванні хронічного панкреатиту, цукрового діабету 2 типу та метаболічного синдрому. Розглянуто механізми розвитку стеатозу печінки, стеатогепатиту та діагностичні ознаки неалкогольної жирової хвороби підшлункової залози при метаболічному синдромі, складовими якого є цукровий діабет та ожиріння. Акцент зроблено на ролі ацинарно‑острівцево‑ацинарної осі у розвитку стеатозу та стеатопанкреатиту. Зазначено можливість забезпечувати при цьому утилізацію глюкози шляхом інсулінозалежного механізму (у м’язовій та жировій тканині) та амілазозалежного (у кишечнику завдяки участі мікробіоти).
Посилання
Ahmedov VA, Gaus OV. Novye aspekty formirovanija i progressirovanija fibroza podzheludochnoj zhelezy pri pankreatite. Vestn Kluba pankreatologov [in Russian]. 2019;2 (43):20-24.
Vinokurova LV, Varvarina GG, Dubcova E A. Hronicheskij pankreatit kak faktor riska razvitija saharnogo diabeta. Gastrojenterologija Sankt-Peterburga [in Russian]. 2018;3:42-44.
Gubergric NB, Beljaeva NV, Lukashevich GM. Novosti Evropejskoj pankreatologii (po materialam 50-j vstrechi Evropejskogo Kluba pankreatologov). Vestn Kluba pankreatologov [in Russian]. 2018;4 (41):4-15.
Gubergric NB, Beljaeva NV, Klochkov AE, Fomenko PG. Vneshnesekretornaja nedostatochnost’ podzheludochnoj zhelezy pri saharnom diabete: chastota, patogenez, diagnostika i lechenie. Vestn Kluba pankreatologov [in Russian]. 2019;3 (44):7-22.
Gubergric NB, Beljaeva NV, Lukashevich GM. i dr. Dokazatel’naja pankreatologija 2017/2018 (obzor rezul’tatov issledovanij po hronicheskomu pankreatitu i vneshnesekretornoj nedostatochnosti podzheludochnoj zhelezy. Vestn Kluba pankreatologov [in Russian]. 2018;2 (39):12-20.
Zhuravljova LV, Shehovcova JuA. Sravnitel’naja kliniko-laboratornaja harakteristika hronicheskogo pankreatita i ego komorbidnost’ s saharnym diabetom. Gastrojenterologija Sankt-Peterburga [in Russian]. 2019;3:47-51.
Starodubova AV, Kosjura SD, Livancova EN. i dr. Diagnostika steatoza podzheludochnoj zhelezy u lic s ozhireniem. Vestn Kluba pankreatologov [in Russian]. 2019;4 (45):30-33.
Ferfetska KV. Kliniko-patohenetychni osoblyvosti ta likuvannia khronichnoho pankreatytu, poiednanoho z ozhyrinniam ta tsukrovym diabetom 2 typu, z urakhuvanniam polimorfizmu heniv: Avtoref. dys. ...kand. med. nauk. 14.01.02 — vnutrishni khvoroby. Uzhhorod [in Ukrainian], 2017:23.
Khrystych TM, Hontsariuk DO. Khronichnyi pankreatyt za komorbidnoho perebihu z metabolichnym syndromom. Vestn Kluba pankreatolohov [in Ukrainian]. 2019;2 (43):15-19.
Khrystych TM, Kendzerska TB. Patohenetychna rol pidshlunkovoi zalozy v rozvytku i prohresuvanni metabolichnoho syndromu (chastyna I. Insulinorezystentnist, porushennia tolerantnosti do hliukozy, dyslipoproteinemiia, aktyvatsiia vilnoradykalnoho okysnennia. Dosiahnennia biolohii ta medytsyny [in Ukrainian]. 2004;1(3):20-27.
Khrystych TM, Fediv OI, Teleki IaM ta in. Khronichnyi pankreatyt: klinichno-patohenetychni osoblyvosti poiednannia z zakhvoriuvanniamy vnutrishnikh orhaniv ta metody medykamentoznoi korektsii: Monohrafiia. Chernivtsi [in Ukrainian], 2017:248.12. Hristich TN, Pishak VP, Kendzerskaja TB. Hronicheskij pankreatit: nereshennye problemy: Monografija. Chernovcy [in Russian], 2006:280.
Chen P, Huang L, Zhang Y, Qiao M. The antagonist of the JAK-1/STAT-1 signaling pathway improves the severity of cerulean-stimulated pancreatic injury via inhibition of NF-kB activity. Int J Mol Med. 2011;27:731-738.
Cummings MH, Chong LV, Kar PS et al. Gastrointestinal symptoms and pancreatic exocrine insufficiency in type 1 and 2 diabetes. Practical Diabetes. 2015;32:54-58.
Deng S, Zu S, Deng S, Wang B. Chronic pancreatitis and pancreatic cancer demonstrate active epithelial-mesenchymal transition profile, regulated by miR-217-SIRT1 patway. Cancer Let. 2014;355:184-191.
Ewald N, Kaufman C, Raspe A et al. Prevalence of diabetes mellitus secondary to pancreatic disease (type 3c), Diabetes/metabolism research and reviews. Diabetes Metabres Rev. 2012;28:338-342. doi: 10 1002/dmrr.2260.
Garcia-Carracedo D, Garip G, Yu CC, Akhavan N. Smad4 loss synergizes with TGF? overexpression in promoting pancreatic metaplasia, PanIN development, and fibrosi. PLoS One. 2015;10. e0120851.
Garip G, Sarand E, Kaya E. Effects disease severity and necrosis on pancreatic dysfunction after acute pancreatitis. Word J Gastroenterol. 2013;19(44):8065-8070.
Keller J, Keller J, Layer P. Acinar-islet interactions: pancreatic exocrine insufficiency I diabetes mellitus. Pancreatic disease: basic science and classical management / Ed C D Jonson, C W Imre. London [et al.], 2004;21:267-278.
Ross JJ, Wasserfall С, Ross JJ, Perry DJ. Exocrine pancreatic function as a novel biomarker in pre-T1D. Diabetes. 2018;67 (suppl.):A412-A413.
Smits MM, van Geenen E J. M. The clinical significance of pancreatic steatosis. Nature Reviews Gastroenterology & Hepatology. 2011;8(3):169-177.
Xu P, Wang J, Yang ZW. Regulatory roles of the PI3K/Akt signaling pat way in rats with severe acute pancreatitis. PLoS One. 2013;8. e81767.
