Синбіотичний вплив з метою корекції композиції та функцій кишкової мікробіоти

Анотація

Динамічна взаємодія кишкової мікробіоти з імунною та нервовою системою і вплив на основні функції органів травлення значною мірою залежать від зовнішніх чинників, зокрема від харчування. Раціон більшості міського населення характеризується низьким вмістом клітковини внаслідок обмеження споживання рослинної їжі. Недостатність харчових волокон у дієті зумовлює зміни складу мікробної спільноти, зменшення вмісту коменсальних бактерій, деградацію слизового шару та порушення бар’єрної функції. Регулярне споживання їжі з високим вмістом харчових волокон і пробіотиків забезпечує належний рівень утворення постбіотиків (органічних кислот, пептидогліканів, коротколанцюгових жирних кислот, тейхоєвих кислот, флавоноїдів тощо) з численними корисними ефектами. Коротколанцюгові жирні кислоти чинять різноплановий вплив, зокрема збільшують абсорбцію кальцію, сприяють зниженню апетиту та стабілізації кількості холестерину в крові, живлять клітини епітелію товстого кишечника, виявляють імуномодулювальну, десенсибілізувальну та протизапальну дію. Сукупними ефектами від постійного надходження пребіотиків і пробіотиків є створення умов для збільшення кількості біфідобактерій, лактобацил та інших коменсалів з одночасним обмеженням росту умовно‑патогенних і патогенних бактерій в ободовій кишці. Пребіотична молекула інулін також запобігає руйнуванню слизового бар’єра внаслідок споживання наночастинок ксенобіотиків, зокрема двоокису титану. Вживання дієтичних добавок, до складу яких входять як пробіотики, так і пребіотики (синбіотики), дає змогу відновити порушену кишкову бар’єрну функцію, запобігти антибіотик‑асоційованій діареї та побічним ефектам антигелікобактерної терапії, сприяє нормалізації кишкових функцій та усуненню функціональних симптомів.