DOI: https://doi.org/10.30978/MG-2020-2-47

Крила метелика і кишковий мікробіом, або мегаеволюція в світі пробіотиків

N. B. Gubergrits, N. V. Byelyayeva

Анотація


Висвітлено особливості виникнення такої побічної дії антибактеріальних препаратів, як дисбіотичні порушення кишкового мікробому і сучасні способи їх корекції за допомогою пробіотичних засобів. Розглянуто положення практичного керівництва Всесвітньої гастроентерологічної організації (2017), які визначають поняття «пробіотик», а також механізми дії пробіотичних штамів (імунологічні та неімунологічні). Викладено особливості виникнення позитивних ефектів при прийомі пробіотиків: імуномоделювальної, протизапальної, протибактеріальної дії, відновлення цілісності епітеліального бар’єра. Наведено дані доказової медицини (метааналізу і систематичних оглядів), які підтверджують ефективність пробіотиків у лікуванні та профілактиці антибіотик‑асоційованої діареї і Clostridium difficile‑асоційованої діареї в різних вікових групах і популяціях хворих. Детально розглянуто переваги призначення споро­твірних бактерій на прикладі виду Bacillus subtilis: високий профіль безпечності, наявність у них QPS‑ і GRAS‑статусів, здатність самоелімінуватися і синтезувати протимікробні речовини, стимулювати імунітет та зростання нормальної мікрофлори, утворювати і посилювати всмоктування деяких нутритивних речовин. Описано особливості створення рекомбінантного штаму В. subtilis УКМ В‑5020 і набуті ним переваги, які вигідно відрізняють його від інших пробіотиків: противірусну дію, стійкість до антибіотиків, здатність синтезувати людський a2‑інтерферон, високу антидіарейну активність. Наведено показання для призначення пробіотичних штамів В. subtilis УКМ В‑5020.

 


Ключові слова


кишковий мікробіом; спороутворювальний пробіотик; Bacillus subtilis; Bacillus licheniformis; антибіотик‑асоційована діарея

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Bobroviczkaya AI, Belomerya TA, Danilyuk AN, Dumcheva TYu, Tkachenko IM. i dr. Topical issues of acute intestinal infections in recent years. [Modern infectology] [in Russian]. 2014. 1:21-27.

Vnutrishni dani kompaniyi TOV «FZ « BIOFARMA», 2019.

VOZ: nuzhny novye antibiotiki i kak mozhno skoree. 2020. Rezhim dostupa: https: news.un.org/ru/story/2020/01/1370792.

Instrukcziya MOZ do preparatu Biosporin ta Biosporin-forte. Kompendium. 2020. Rezhim dostupa: https: compendium.com.ua/dec/341518/.

Instrukcziya MOZ do preparatu Subalin ta Subalin-forte. Kompendium. 2020. Rezhim dostupa: https: compendium.com.ua/info/251866/subalin/?term = %D0 %A1 %D0 %A3 %D0 %91 %D0 %90 %D0 %9B %D0 %98 %D0 %9D.

Koloskova OK, Bilous M., Garas MN. Patogenetichne obgruntuvannya optimizacziyi likuvannya virusnikh diarej u ditej za dopomogoyu sporoutvoryuvalnikh baczil, zdatnikh do samoeliminacziyi [in Ukrainian]. Modern infectology. 2014. 3:49-52.

Kramarov S. O., Zakordonecz L. V. Experience of bacillus subtilis application under antibacterial therapy in children [in Ukrainian]. Aktualnaya infektologiya [Modern infectology]. 2016. 3:23-26.

Kramarov S. O., Vigovska O. V., Palatna LO, Yevtushenko VV, Markov A. I. i dr. Viral diarrhea in children: clinical manifestation, innovation in the treatment [in Russian]. Zdorove rebenka. 2014. 7:49-55.

Lezhenko GO, Pashkova OYe. The place of probiotics in the treatment and prevention of secondary acetonemic syndrome [in Ukrainian]. Zdorove rebenka. 2015. 3:70-73.

Marushko YuV, Grachova MG, Marushko YeYu. Rroprties of B subtilis and their use in clinical practice [in Ukrainian]. Aktualnaya infektologiya [Modern infectology]. 2015. 2:23-26.

Marushko YuV. Subalin v voprosakh i otvetakh. Kiev. 2017:24.

Novosti OON. V VOZ obyavili o novoj kampanii po borbe s lekarstvennoj ustojchivostyu. 2019. Rezhim dostupa: https:. news.un.org/ru/story/2019/06/1357701/.

Nyankovskij S. L., Yaczula MS, Nyankovska O. S., Dasho MB, Yaskiv V. B. Acute rotavirus-induced diarrhea in children: clinical picture, diagnosis, treatment [in Ukrainian]. Aktualnaya infektologiya [Modern infectology]. 2015. 3:43-48.

Psakhis IB, Makovskaya TE. Modern possibilities and prospects for the using probiotics from the group of self-eliminating antagonists in the treatment of infection diseases [in Russian]. Zdorove rebenka [in Russian]. 2014. 5:134-138.

Savustyanenko A. V. Mechanisms of action of probiotics based on Bacillus subtilis [in Russian]. Aktualnaya infektologiya. [Modern infectology]. 2016. 2:35-44.

Sorokulova IB, Rybalko S. L., Rudenko AA, Berestovaya TG. i dr. Probiotik Subalin — princzipialno novyj podkhod k lecheniyu bakterialnykh i virusnykh infekczij. 2006:36.

Abbrescia A. Antibiotic sensitivity of Bacillus clausii strains in commercial preparation. Clinical Immunology, Endocrine & Metabolic Drugs. 2014;N 1:102-110..

Abeles SR. Microbial diversity in individuals and their household contacts following typical antibiotic courses. Microbiome. 2016;4(1):39.

Årdal C, Balasegaram M, Laxminarayan R et al. Antibiotic development — economic, regulatory and societal challenges. Nat Rev Microbiol. 2019. doi.org/10.1038/s41579-019-0293-3.

Beetz R. Ist die antibakterielle Langzeitprophylaxe immer noch alternativlos? [Is there still no alternative to long-term antibacterial prophylaxis?]. Urologe A. 2020;59(3):255-260. doi: 10.1007/s00120-020-01139-3.

Beyer P, Paulin S. Priority pathogens and the antibiotic pipeline: an update. Bull World Health Organ. 2020;N 98 (3). 151. doi: 10.2471/BLT.20.251751.

Björnsson ES. Hepatotoxicity by drugs: the most common implicated agents. International Journal of Molecular Sciences. 2016;17(2). 224.

Černáková L, Light C, Salehi B et al. Novel therapies for biofilm-based Candida spp. Infections. Adv Exp Med Biol. 2019;N 1214:93-123. doi: 10.1007/5584_2019_400.

Czepiel J, Dróżdż M, Pituch H et al. Clostridium difficile infection: review. Eur J. Clin Microbiol Infect. Dis. 2019;38(7):1211-1221. doi: 10.1007/s10096-019-03539-6.

Dmitrieva NV, Klyasova GA, Bakulina NV et al. Prevalence of Clostridium Difficile-associated diarrhoea in hospitalised patients (results of a russian prospective multicentre study). Infect Dis Ther. 2018;7(4):523-534. doi: 10.1007/s40121-018-0209-y.

Elshaghabee FM.F., Rokana N, Gulhane RD et al. Bacillus as potential probiotics: status, concerns, and future perspectives. Front Microbiol. 2017;8:1490. doi: 10.3389/fmicb.2017.01490.

Farthing M, Salam MA, Lindberg G et al. Acute diarrhea in adults and children: a global perspective. J Clin Gastroenterol. 2013;47(1):12-20. doi: 10.1097/MCG.0b013e31826df662.

Goldenberg JZ, Yap C, Lytvyn L et al. Probiotics for the prevention of Clostridium difficile-associated diarrhea in adults and children. Cochrane Database Syst Rev. 2017;12 (12). CD006095. doi: 10.1002/14651858.CD006095.pub4.

Guarner F, Khan AG, Garisch J et al. World Gastroenterology Organisation. Global Guidelines: probiotics and prebiotics. J Clin Gastroenterol. 2012;46(6):468-481. doi: 10.1097/MCG.0b013e3182549092.

Guo Q, Goldenberg JZ, Humphrey C et al. Probiotics for the prevention of pediatric antibiotic-associated diarrhea. Cochrane Database Syst Rev. 2019;4 (4). CD004827. doi: 10.1002/14651858.CD004827.pub5.

Jafarnejad S, Shab-Bidar S, Speakman JR et al. Probiotics reduce the risk of antibiotic-associated diarrhea in adults (18-64 years) but not the elderly (> 65 years): a meta-analysis. Nutr Clin Pract. 2016;31(4):502-513. doi: 10.1177/0884533616639399.

Jingjing S, Yanshu Z, Yu L et al. Factors related to antibiotic-associated diarrhea in patients in the intensive care unit receiving antifungals: a single-center retrospective study. J Int Med Res. 2019;47(5):2067-2076. doi: 10.1177/0300060519836305.

Lau CS, Chamberlain RS. Probiotics are effective at preventing Clostridium difficile-associated diarrhea: a systematic review and meta-analysis. Int J Gen Med. 2016;9:27-37. doi: 10.2147/IJGM.S98280.

Lefevre M, Racedo SM, Denayrolles M et al. Safety assessment of Bacillus subtilis CU1 for use as a probiotic in humans. Regul Toxicol Pharmacol. 2017;83:54-65. doi: 10.1016/j.yrtph.2016.11.010.

Moszer I et al. SubtiList: the Reference database for the Bacillus subtilis genome. Nucleic Acids Research. 2002;30, N 1.

Narvhus J, Lassen J, Grahel-Ogden D et al. Health risk assessment of a food supplement containing Lactobacillus reuteri Protectis®. European Journal of Nutrition & Food Safety. 2019;9(3):308-309.

Piqué N, Berlanga M, Miñana-Galbis D. Health benefits of heat-killed (tyndallized) probiotics: An overview. Int J Mol Sci. 2019;20 (10):2534. doi: 10.3390/ijms20102534.

Probiotics. Why I take antibiotics with probiotics? https:. probiotics.org/take-antibiotics-with-probiotics/.

Shen NT, Maw A, Tmanova LL et al. Timely use of probiotics in hospitalized adults prevents Clostridium difficile infection: A systematic review with meta-regression analysis. Gastroenterology. 2017;152(8):1889-1900.e9. doi: 10.1053/j.gastro.2017.02.003.

Szajewska H, Canani RB, Guarino A et al. Probiotics for the prevention of antibiotic-associated diarrhea in children. J Pediatr. Gastroenterol. Nutr. 2016;62(3):495-506. doi: 10.1097/MPG.0000000000001081.

Update of the list of QPS-recommended biological agents intentionally added to food or feed as notified to EFSA 8:suitability of taxonomic units notified to EFSA until March 2018, EFSA journal, 07.2018. https:. efsa.onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.2903/j.efsa.2018.5315.

WHO updates Essential Medicines List with new advice on use of antibiotics, and adds medicines for hepatitis C, HIV, tuberculosis and cancer. 2017. https:. www.who.int/news-room/detail/06-06-2017-who-updates-essential-medicines-list-with-new-advice-on-use-of-antibiotics-and-adds-medicines-for-hepatitis-c-hiv-tuberculosis-and-cancer.




© Сучасна гастроентерологія, 2020
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2020