Крила метелика і кишковий мікробіом, або мегаеволюція в світі пробіотиків
DOI:
https://doi.org/10.30978/MG-2020-2-47Ключові слова:
кишковий мікробіом, спороутворювальний пробіотик, Bacillus subtilis, Bacillus licheniformis, антибіотик‑асоційована діареяАнотація
Висвітлено особливості виникнення такої побічної дії антибактеріальних препаратів, як дисбіотичні порушення кишкового мікробому і сучасні способи їх корекції за допомогою пробіотичних засобів. Розглянуто положення практичного керівництва Всесвітньої гастроентерологічної організації (2017), які визначають поняття «пробіотик», а також механізми дії пробіотичних штамів (імунологічні та неімунологічні). Викладено особливості виникнення позитивних ефектів при прийомі пробіотиків: імуномоделювальної, протизапальної, протибактеріальної дії, відновлення цілісності епітеліального бар’єра. Наведено дані доказової медицини (метааналізу і систематичних оглядів), які підтверджують ефективність пробіотиків у лікуванні та профілактиці антибіотик‑асоційованої діареї і Clostridium difficile‑асоційованої діареї в різних вікових групах і популяціях хворих. Детально розглянуто переваги призначення споротвірних бактерій на прикладі виду Bacillus subtilis: високий профіль безпечності, наявність у них QPS‑ і GRAS‑статусів, здатність самоелімінуватися і синтезувати протимікробні речовини, стимулювати імунітет та зростання нормальної мікрофлори, утворювати і посилювати всмоктування деяких нутритивних речовин. Описано особливості створення рекомбінантного штаму В. subtilis УКМ В‑5020 і набуті ним переваги, які вигідно відрізняють його від інших пробіотиків: противірусну дію, стійкість до антибіотиків, здатність синтезувати людський a2‑інтерферон, високу антидіарейну активність. Наведено показання для призначення пробіотичних штамів В. subtilis УКМ В‑5020.
Посилання
Bobroviczkaya AI, Belomerya TA, Danilyuk AN, Dumcheva TYu, Tkachenko IM. i dr. Topical issues of acute intestinal infections in recent years. [Modern infectology] [in Russian]. 2014. 1:21-27.
Vnutrishni dani kompaniyi TOV «FZ « BIOFARMA», 2019.
VOZ: nuzhny novye antibiotiki i kak mozhno skoree. 2020. Rezhim dostupa: https: news.un.org/ru/story/2020/01/1370792.
Instrukcziya MOZ do preparatu Biosporin ta Biosporin-forte. Kompendium. 2020. Rezhim dostupa: https: compendium.com.ua/dec/341518/.
Instrukcziya MOZ do preparatu Subalin ta Subalin-forte. Kompendium. 2020. Rezhim dostupa: https: compendium.com.ua/info/251866/subalin/?term = %D0 %A1 %D0 %A3 %D0 %91 %D0 %90 %D0 %9B %D0 %98 %D0 %9D.
Koloskova OK, Bilous M., Garas MN. Patogenetichne obgruntuvannya optimizacziyi likuvannya virusnikh diarej u ditej za dopomogoyu sporoutvoryuvalnikh baczil, zdatnikh do samoeliminacziyi [in Ukrainian]. Modern infectology. 2014. 3:49-52.
Kramarov S. O., Zakordonecz L. V. Experience of bacillus subtilis application under antibacterial therapy in children [in Ukrainian]. Aktualnaya infektologiya [Modern infectology]. 2016. 3:23-26.
Kramarov S. O., Vigovska O. V., Palatna LO, Yevtushenko VV, Markov A. I. i dr. Viral diarrhea in children: clinical manifestation, innovation in the treatment [in Russian]. Zdorove rebenka. 2014. 7:49-55.
Lezhenko GO, Pashkova OYe. The place of probiotics in the treatment and prevention of secondary acetonemic syndrome [in Ukrainian]. Zdorove rebenka. 2015. 3:70-73.
Marushko YuV, Grachova MG, Marushko YeYu. Rroprties of B subtilis and their use in clinical practice [in Ukrainian]. Aktualnaya infektologiya [Modern infectology]. 2015. 2:23-26.
Marushko YuV. Subalin v voprosakh i otvetakh. Kiev. 2017:24.
Novosti OON. V VOZ obyavili o novoj kampanii po borbe s lekarstvennoj ustojchivostyu. 2019. Rezhim dostupa: https:. news.un.org/ru/story/2019/06/1357701/.
Nyankovskij S. L., Yaczula MS, Nyankovska O. S., Dasho MB, Yaskiv V. B. Acute rotavirus-induced diarrhea in children: clinical picture, diagnosis, treatment [in Ukrainian]. Aktualnaya infektologiya [Modern infectology]. 2015. 3:43-48.
Psakhis IB, Makovskaya TE. Modern possibilities and prospects for the using probiotics from the group of self-eliminating antagonists in the treatment of infection diseases [in Russian]. Zdorove rebenka [in Russian]. 2014. 5:134-138.
Savustyanenko A. V. Mechanisms of action of probiotics based on Bacillus subtilis [in Russian]. Aktualnaya infektologiya. [Modern infectology]. 2016. 2:35-44.
Sorokulova IB, Rybalko S. L., Rudenko AA, Berestovaya TG. i dr. Probiotik Subalin — princzipialno novyj podkhod k lecheniyu bakterialnykh i virusnykh infekczij. 2006:36.
Abbrescia A. Antibiotic sensitivity of Bacillus clausii strains in commercial preparation. Clinical Immunology, Endocrine & Metabolic Drugs. 2014;N 1:102-110..
Abeles SR. Microbial diversity in individuals and their household contacts following typical antibiotic courses. Microbiome. 2016;4(1):39.
Årdal C, Balasegaram M, Laxminarayan R et al. Antibiotic development — economic, regulatory and societal challenges. Nat Rev Microbiol. 2019. doi.org/10.1038/s41579-019-0293-3.
Beetz R. Ist die antibakterielle Langzeitprophylaxe immer noch alternativlos? [Is there still no alternative to long-term antibacterial prophylaxis?]. Urologe A. 2020;59(3):255-260. doi: 10.1007/s00120-020-01139-3.
Beyer P, Paulin S. Priority pathogens and the antibiotic pipeline: an update. Bull World Health Organ. 2020;N 98 (3). 151. doi: 10.2471/BLT.20.251751.
Björnsson ES. Hepatotoxicity by drugs: the most common implicated agents. International Journal of Molecular Sciences. 2016;17(2). 224.
Černáková L, Light C, Salehi B et al. Novel therapies for biofilm-based Candida spp. Infections. Adv Exp Med Biol. 2019;N 1214:93-123. doi: 10.1007/5584_2019_400.
Czepiel J, Dróżdż M, Pituch H et al. Clostridium difficile infection: review. Eur J. Clin Microbiol Infect. Dis. 2019;38(7):1211-1221. doi: 10.1007/s10096-019-03539-6.
Dmitrieva NV, Klyasova GA, Bakulina NV et al. Prevalence of Clostridium Difficile-associated diarrhoea in hospitalised patients (results of a russian prospective multicentre study). Infect Dis Ther. 2018;7(4):523-534. doi: 10.1007/s40121-018-0209-y.
Elshaghabee FM.F., Rokana N, Gulhane RD et al. Bacillus as potential probiotics: status, concerns, and future perspectives. Front Microbiol. 2017;8:1490. doi: 10.3389/fmicb.2017.01490.
Farthing M, Salam MA, Lindberg G et al. Acute diarrhea in adults and children: a global perspective. J Clin Gastroenterol. 2013;47(1):12-20. doi: 10.1097/MCG.0b013e31826df662.
Goldenberg JZ, Yap C, Lytvyn L et al. Probiotics for the prevention of Clostridium difficile-associated diarrhea in adults and children. Cochrane Database Syst Rev. 2017;12 (12). CD006095. doi: 10.1002/14651858.CD006095.pub4.
Guarner F, Khan AG, Garisch J et al. World Gastroenterology Organisation. Global Guidelines: probiotics and prebiotics. J Clin Gastroenterol. 2012;46(6):468-481. doi: 10.1097/MCG.0b013e3182549092.
Guo Q, Goldenberg JZ, Humphrey C et al. Probiotics for the prevention of pediatric antibiotic-associated diarrhea. Cochrane Database Syst Rev. 2019;4 (4). CD004827. doi: 10.1002/14651858.CD004827.pub5.
Jafarnejad S, Shab-Bidar S, Speakman JR et al. Probiotics reduce the risk of antibiotic-associated diarrhea in adults (18-64 years) but not the elderly (> 65 years): a meta-analysis. Nutr Clin Pract. 2016;31(4):502-513. doi: 10.1177/0884533616639399.
Jingjing S, Yanshu Z, Yu L et al. Factors related to antibiotic-associated diarrhea in patients in the intensive care unit receiving antifungals: a single-center retrospective study. J Int Med Res. 2019;47(5):2067-2076. doi: 10.1177/0300060519836305.
Lau CS, Chamberlain RS. Probiotics are effective at preventing Clostridium difficile-associated diarrhea: a systematic review and meta-analysis. Int J Gen Med. 2016;9:27-37. doi: 10.2147/IJGM.S98280.
Lefevre M, Racedo SM, Denayrolles M et al. Safety assessment of Bacillus subtilis CU1 for use as a probiotic in humans. Regul Toxicol Pharmacol. 2017;83:54-65. doi: 10.1016/j.yrtph.2016.11.010.
Moszer I et al. SubtiList: the Reference database for the Bacillus subtilis genome. Nucleic Acids Research. 2002;30, N 1.
Narvhus J, Lassen J, Grahel-Ogden D et al. Health risk assessment of a food supplement containing Lactobacillus reuteri Protectis®. European Journal of Nutrition & Food Safety. 2019;9(3):308-309.
Piqué N, Berlanga M, Miñana-Galbis D. Health benefits of heat-killed (tyndallized) probiotics: An overview. Int J Mol Sci. 2019;20 (10):2534. doi: 10.3390/ijms20102534.
Probiotics. Why I take antibiotics with probiotics? https:. probiotics.org/take-antibiotics-with-probiotics/.
Shen NT, Maw A, Tmanova LL et al. Timely use of probiotics in hospitalized adults prevents Clostridium difficile infection: A systematic review with meta-regression analysis. Gastroenterology. 2017;152(8):1889-1900.e9. doi: 10.1053/j.gastro.2017.02.003.
Szajewska H, Canani RB, Guarino A et al. Probiotics for the prevention of antibiotic-associated diarrhea in children. J Pediatr. Gastroenterol. Nutr. 2016;62(3):495-506. doi: 10.1097/MPG.0000000000001081.
Update of the list of QPS-recommended biological agents intentionally added to food or feed as notified to EFSA 8:suitability of taxonomic units notified to EFSA until March 2018, EFSA journal, 07.2018. https:. efsa.onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.2903/j.efsa.2018.5315.
WHO updates Essential Medicines List with new advice on use of antibiotics, and adds medicines for hepatitis C, HIV, tuberculosis and cancer. 2017. https:. www.who.int/news-room/detail/06-06-2017-who-updates-essential-medicines-list-with-new-advice-on-use-of-antibiotics-and-adds-medicines-for-hepatitis-c-hiv-tuberculosis-and-cancer.
