DOI: https://doi.org/10.30978/MG-2020-1-76

Дайджест досліджень з діагностики та лікування захворювань підшлункової залози: що нового в 2019 році?

N. B. Gubergrits, N. V. Byelyayeva, A. Ye. Klochkov, P. G. Fomenko, L. A. Yaroshenko, A. V. Yuryeva, V. S. Rakhmetova

Анотація


Представлено огляд результатів практичних і фундаментальних досліджень у галузі панкреатології, опуб­лікованих у 2019 році. Коротко описано досягнення провідних панкреатологів Європи у вивченні етіології, патогенезу, діагностики та лікування панкреатитів і пухлин підшлункової залози. Висвітлено клінічні особливості перебігу гострого та хронічного панкреатиту залежно від наявності супутньої патології, генетичних особливостей, шкідливих звичок і препаратів, які приймають. Розглянуто нові можливості диференціальної діагностики хронічного панкреатиту і раку підшлункової залози за допомогою мікро‑РНК, а також доцільність визначення розчинного рецептора активатора плазміногену типу урокінази (suPAR) для диференціації доброякісних і злоякісних утворень підшлункової залози. Викладено підходи до діагностики абдомінального болю. Описано використання комп’ютерної томографії для діагностики саркопенії. Представлено результати фундаментальних досліджень механізмів розвитку раку підшлункової залози. Висвітлено сучасну теорію про роль мікробіоти і синдрому надлишкового бактеріального росту в процесах онкогенезу підшлункової залози. Зроблено акцент на патогенетичні особливості формування зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози та ефективність її корекції за допомогою замісної ферментної терапії з використанням сучасних препаратів. Викладено результати рандомізованих контрольованих досліджень, які довели результативність і безпечність мікротаблетованих препаратів у корекції зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози у хворих, які перенесли панкреатодуоденектомію.


Ключові слова


досягнення панкреатології; панкреатична недостатність; панкреатичний біль; діагностика; лікування

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


st European Pancreatic Club (EPC) meeting. Pancreatology. 2019;19(1):S1–S180.

Akshintala VS, Talukdar R, Singh VK, Goggins M. The gut microbiome in pancreatic disease. Clinical Gastroenterology and Hepatology. 2019;17(2):290-295. doi: 10.1016/j.cgh.2018.08.045

Aronen A, Aittoniemi J, Huttunen R et al. Plasma suPAR in differentiating malignant and benign pancreatic masses. Pancreatology. 2019;19:S63.

Balaban D, Crisu G, Zoican A. et. al. Exocrine pancreatic insufficiency in patients with fatty pancreas. Pancreatology. 2019;19:S92. https//doi.org/10.1016/j.pan.2019.05.244.

Brennan GT, Saif MW. Pancreatic enzyme replacement therapy: a concise review. JOP. 2019;20(5):121-125.

Cherciu I, Ivan E, Cazacu I et al. Endoscopic Ultrasound-guided needle-based confocal laser endomicroscopy: appraisal concerning in vivo imaging of intraductal papillary mucinous neoplasm. Pancreatology. 2019;19:S39.

De la Iglesia-Garcia D, Vallejo-Senra N, Iglesias-Garcia J et al. Increased risk of mortality associated with pancreatic exocrine insufficiency in patients with chronic pancreatitis. J Clin Gastroenterol. 2018;52(8):Е63-Е72.

Dominguez-Muñoz JE. Management of pancreatic exocrine insufficiency. Curr Opin Gastroenterol. 2019;35(5):455-459. doi: 10.1097/MOG.0000000000000562.

Guz M, Madro A, Jeleniewicz W et al. MiR-1290, miR-191-5p, and miR-21-5p in combination with laboratory tests as markers useful in differentiation of pancreatic cancer from chronic pancreatitis. Pancreatology. 2019;19:S21.

Huang W, de la Iglesia-García D, Baston-Rey I et al. Exocrine pancreatic insufficiency following acute pancreatitis: systematic review and meta-analysis. Dig Dis Sci. 2019;64(7):1985-2005. doi: 10.1007/s10620-019-05568-9.

Jalal M, Campbell J, Hopper A et al. Can serum nutritional markers be used for diagnosing pancreatic exocrine insufficiency in at risk groups?. Pancreatology. 2019;19:S134.

Ketwaroo GA, Graham DY. Rational use of pancreatic enzymes for pancreatic insufficiency and pancreatic pain. Adv Exp Med Biol. 2019;1148:323-343. doi: 10.1007/978-981-13-7709-9_14.

Kim H, Yoon YS, Han Y et al. Effects of pancreatic enzyme replacement therapy on body weight and nutritional assessments after pancreatoduodenectomy in a randomized trial. Clin Gastroenterol Hepatol. 2019;S1542-3565 (19)30990-5. doi: 10.1016/j.cgh.2019.08.061.

Laitinen I, Rinta-Kiikka I, Vaalavuo Y et al. Quality of life and pancreatic exocrine and endocrine function in the long term follow-up after pancreaticoduodenectomy. Pancreatology. 2019;19:S33.

Layer P/, Kashirskaya N/, Gubergrits N. Contribution of pancreatic enzyme replacement therapy to survival and quality of life in patients with pancreatic exocrine insufficiency. World J Gastroenterol. 2019;25 (20):2430-2441. doi: 10.3748/wjg.v25.i20.2430.

Niimi H, Nishikawa M, Honda G et al. Which factor is more influential on fatty liver after pancreatic resection, resective procedure or remnant pancreatic volume?. Pancreatology. 2019;19:S36.

Okhlobystin A, Umyarova R, Okhlobystina O et al. Features of pancreatitis associated with ulcerative colitis: a case series analysis. Pancreatology. 2019;19:S140-141.

Olesen SS, Lisitskaya MV, Drewes AM et al. Pancreatic calcifications associate with diverse aetiological risk factors in patients with chronic pancreatitis: A multicentre study of 1500 cases. Pancreatology. 2019;19(7):922-928. doi: 10.1016/j.pan.2019.08.009

Olesen SS, Nøjgaard C, Poulsen JL et al. Chronic pancreatitis is characterized by distinct complication clusters that associate with etiological risk factors. Am J Gastroenterol. 2019;114(4):656-664. doi: 10.14309/ajg.0000000000000147

Ozola-Zālīte I, Frøkjær J, Mark E et al. CT-based assessment of sarcopenia in patients with chronic pancreatitis using psoas muscle parameters: simple but sensitive. Pancreatology. 2019;19:S37-38.

Paik C, Kim D, Lee J, Kim Y. The role of small intestinal bacterial overgrowth in patients with chronic pancreatitis. Pancreatology. 2019;19:S51-52.

Patel V, Willingham F. The management of chronic pancreatitis. Med Clin North Am. 2019;103(1):153-162. doi: 10.1016/j.mcna.2018.08.012.

Sangnes D, Bergmann E, Moss R et al. Autonomic neuronal dysfunction in patients with diabetes mellitus and pancreatic exocrine insufficiency. Pancreatology. 2019;19:S91.

Thomas RM, Zajac-Kaye M. Microbial marauders: pancreatic microbiota and its impact on carcinogenesis. Ann Transl Med. 2018;6(1):S63. doi: 10.21037/atm.2018.10.34.

Váncsa S, Szakács Z, Erőss D, Hegyi P. The prognostic role of fatty liver disease in acute pancreatitis: A meta-analysis. Pancreatology. 2019;19:S43.

Waage A, Paulsen V, Aabakken L, Labori KJ, Hauge T. Surgery in chronic pancreatitis — A single center experience from Oslo. Pancreatology. 2019:S1-S30.

Wei M.-Y., Shi S, Liang C et al. The microbiota and microbiome in pancreatic cancer: more influential than expected. Molecular Cancer. 2019;18:97. doi: 10.1186/s12943-019-1008-0.

Xie Т, Liu Y, Wang D, Hu L. Risk factors and nomogram for steatorrhea in idiopathic chronic pancreatitis. Pancreatology. 2019;19:S53-54. doi: 10.1111/jgh.14785.




© Сучасна гастроентерологія, 2020
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2020