DOI: https://doi.org/10.30978/MG-2020-1-68

Порівняльне вивчення ефективності та безпечності препарату «Ентероспазміл» у хворих на функціональну кишкову патологію

S. M. Tkach

Анотація


Мета — вивчити ефективність і безпечність препарату «Ентероспазміл» у хворих з синдромом подразненого кишечника (СПК).

Матеріали та методи. Обстежено 62 хворих із СПК віком від 23 до 60 років (середній вік — (38 ± 16) років), з них 42 жінки і 20 чоловіків. У всіх хворих органічну кишкову патологію заперечено за даними колоноскопії. Діагноз СПК установлено відповідно до Римських критеріїв IV. Залежно від лікування пацієнтів рандомізовано на дві групи: основну (n = 32) і контрольну (n = 30). У контрольній групі хворі отримували базисну терапію, яка передбачала індивідуальну дієту з обмеженням ферментувальних оліго‑ і моносахаридів, прийом лопераміду на вимогу (у разі СПК з діареєю), псиліуму на вимогу (у разі СПК із запором) і спазмолітика (мебеверин по 1 капсулі двічі на добу) протягом 1 міс. В основній групі пацієнти, крім базисної терапії, замість мебеверину отримували «Ентероспазміл» (2 капсули тричі на добу до їди) протягом 1 міс.

Результати. На лікування мебеверином відповіли 15 (50 %) хворих, на лікування «Ентероспазмілом» — 20 (62,5 %), що було статистично значущо більше (р < 0,05). Вираженість больового і діарейного синдромів за опитувальником GSRS після лікування «Ентероспазмілом» була статистично значущо меншою, ніж у хворих контрольної групи. Такі показники якості життя за опитувальником SF‑36, як загальний стан здоров’я, життєва і фізична активність, в основній групі були статистично значущо вищими, ніж у конт­рольній групі. Значущих несприятливих побічних ефектів при прийомі «Ентероспазмілу» не виявлено. У жодного хворого із СПК без запору під час лікування цим препаратом запор не відзначено.

Висновки. Відкрите порівняльне дослідження підтвердило ефективність і безпечність «Ентероспазмілу» в комплексній стандартній терапії хворих із СПК. Цей препарат за всіма основними показниками (кількість респондерів, інтенсивність болю, швидкість полегшення больового синдрому, зменшення метеоризму, поліпшення якості життя) перевищував ефективність застосування мебеверину.

 


Ключові слова


функціональні кишкові розлади; синдром подразненого кишечника; лікування; спазмолітики; флороглюцинол

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Bharucha AE, Ravi K, Zinsmeister AR. Comparison of selective M3 and nonselective muscarinic receptor antagonists on gastrointestinal transit and bowel habits in humans. Am J Physiol. 2010;299:G215–G219.

Brandt LJ, Chey WD, Foxx-Orenstein AE et al. An evidence-based systematic review on the management of irritable bowel syndrome. Am J Gastroenterol. 2009;104 (suppl 1):S1-S35.

Сamilleri M, Bueno L, Andersen V et al. Pharmacologic, pharmacokinetic and pharmacogenomic aspects of functional gastrointestinal disorders. Gastroenterology. 2016;150:1319-1331.

Chang L, Lembo A, Sultan S. American Gastroenterological Association Institute technical review on the pharmacological management of irritable bowel syndrome. Gastroenterology. 2014;147:1149-1172.

Drossman DA. Functional gastrointestinal disorders: history, pathophysiology, clinical features, and Rome IV. Gastroenterology. 2016;Vol 150(6):1262-1279.

Ford AC, Talley NJ, Spiegel BM et al. Effect of fibre, antispasmodics, and peppermint oil in the treatment of irritable bowel syndrome: systematic review and meta-analysis. BMJ. 2008;337. a2313.

Ford A, Moayyedi P, Lacy B et al. American College of Gastroenterology Monograph on the Management of Irritable Bowel Syndrome and Chronic Idiopathic Constipation. Am J Gastroenterol. 2014;109:S2–S26.

Hungin AP, Whorwell PJ, Tack J et al. The prevalence, patterns and impact of irritable bowel syndrome: an international survey of 40,000 subjects. Aliment Pharmacol Ther. 2003;17:643-650.

Khalif IL, Quigley EM, Makarchuk PA et al. Interactions between symptoms and motor and visceral sensory responses of irritable bowel syndrome patients to spasmolytics (antispasmodics). J Gastrointestin Liver Dis. 2009;18:17-22.

Ruepert L, Quartero AO, de Wit NJ et al. Bulking agents, antispasmodics and antidepressants for the treatment of irritable bowel syndrome. Cochrane Database Syst Rev. 2011 Aug 10. CD003460.

Spiller R, Aziz Q, Creed F et al. Guidelines on the irritable bowel syndrome: mechanisms and practical management. Gut. 2007;56:1770-1798.




© Сучасна гастроентерологія, 2020
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2020