DOI: https://doi.org/10.30978/MG-2020-1-55

Цитопротекторна терапія в сучасній гастроентерології: роль та місце ребаміпіду

I. M. Skrypnyk

Анотація


Оглядова стаття присвячена проблемам лікування та профілактики захворювань органів травлення із застосуванням цитопротектора ребаміпіду, який стимулює продукцію ендогенних простагландинів у слизовій оболонці шлунка і тонкої кишки, прискорюючи загоєння ерозивно‑виразкових уражень, виразкових уражень, спричинених Нelicobacter pylori, прийомом стероїдів і нестероїдних протизапальних засобів. Основними властивостями ребаміпіду є підвищення синтезу простагландинів і захисних глікопротеїнів (фукопротеїнів), пригнічення процесів перекисного окиснення ліпідів, запальних цитокінів. Призначення комбінації інгібітора протонної помпи і цитопротектора ребаміпіду на тлі хіміотерапії дає змогу підвищити резистентність слизового бар’єра, зменшити вираженість процесів вільнорадикального окиснення та метаболічної інтоксикації і може вважатись ефективним методом профілактики ерозивно‑виразкових уражень гастродуоденальної зони у хворих на гострі лейкемії в динаміці цитостатичного лікування.

Прямий зв’язок ризику розвитку раку шлунка з тяжкістю і ступенем атрофічного гастриту, кишкової метаплазії і дисплазії, відсутність зворотного розвитку кишкової метаплазії і дисплазії на тлі ерадикації H. pylori передбачає використання в якості засобів первинної і вторинної профілактики препаратів гастропротективної дії. Ребаміпід — високоефективний і безпечний засіб первинної та вторинної профілактики раку шлунка завдяки антигелікобактерному ефекту, протизапальній дії, здатності відновлювати клітинну структуру епітелію шлунка. Перевагою ребаміпіду порівняно з іншими цитопротекторами є доведена його додаткова дія на слизову оболонку тонкої та товстої кишки.

 


Ключові слова


цитопротекція; ерозивно‑виразкові ураження; гастродуоденальна зона; ентеропатія; виразковий коліт; канцерпревенція; H. pylori; профілактика; ребаміпід

Повний текст:

PDF

Посилання


Andreev DN, Maev IV, Dicheva TD, Samsonov AA, Parcvania-Vinogradova EV. Jeffektivnost’ i bezopasnost’ primenenija rebamipida v trojnoj jeradikacionnoj terapii infekcii Helicobacter pylori: prospektivnoe randomizirovannoe sravnitel’noe issledovanie. Terapevticheskij arhiv. 2018;90(8):27-32. doi: 10.26442/terarkh201890827-32 [in Russian].

Kazjulin AN, Goncharenko AJu, Maev IV. Ispol’zovanie rebamipida v kachestve gastroprotektivnogo i protivovospalitel’nogo preparata pri NPVP-gastropatijah. Lechebnoe delo. 2016;3:50-58 [in Russian].

Lapina TL. Vozmozhnosti lekarstvennogo vozdejstvija na citoprotektivnye svojstva gastroduodenal’noj slizistoj obolochki. Ros zhurn gastrojenterol, gepatologii, koloproktologii. 2006. –T. 16(5):75-81 [in Russian].

Maev IV, Kazjulin AN. Novye vozmozhnosti profilaktiki raka zheludka. Terapevticheskij arhiv. 2017;89(4):101-109. doi: 10.17116/terarkh2017894101-109 [in Russian].

Moroz EV, Karataev AE. Rebamipid: jeffektivnaja medikamentoznaja profilaktika NPVP-jenteropatii vozmozhna. Sovremennaja revmatologija. 2016;№4:97-105 [in Russian].

Simanenkov VI, Lutaenko EA, Nikogosjan AA. Kliniko-farmakologicheskie osobennosti primenenija rebamipida pri zabolevanijah zheludochno-kishechnogo trakta. Medicinskij sovet. 2016;19:88-95 DOI:10.21518/2079-70X-2016-19-88-95 [in Russian].

Simanenov VI, Tihonov SV. Rebamipid — novye vozmozhnosti gastrojenteroprotekcii. Terapevticheskj arhiv. 2015;87(12):134-137. doi: 10.17116/terarkh20158712134-137 [in Russian]

Skrypnyk IM, Hopko OF. Stan rezystentnosti slyzovoho bar’iera hastroduodenalnoi zony u khvorykh na vyrazkovu khvorobu ta shliakhy yii korektsii. Hastroenterolohiia: Mizhvid zb. Dnipropetrovsk, 2008. Vyp. 41:97-103 [in Ukrainian].

Skrypnyk IM, Hopko OF, Vakhnenko AV. Mozhlyvosti tsytoprotektornoi terapii v pidvyshchenni efektyvnosti likuvannia khvorykh na peptychnu vyrazku. Hastroenterolohiia: Mizhvid zb. Dnipropetrovsk, 2010. Vyp. 44:592-597 [in Ukrainian].

Skrypnyk IM, Maslova HS. Tsytoprotektorna terapiia yak efektyvnyi zasib profilaktyky erozyvno-vyrazkovykh urazhen hastroduodenalnoi zony u khvorykh na hostri leikemii. Ukr terapevt zhurnal. 2011;1:33-38 [in Ukrainian].

Skrypnyk IM, Maslova HS, Vakhnenko AV. Osoblyvosti patohenetychnoho likuvannia vyrazkovoi khvoroby na foni suputnoho tsukrovoho diabetu 2-ho typu. Krymskyi terapevt zhurnal. 2010;2(2):274-278 [in Ukrainian].

Tkach CM, Balabanceva AP. Sovremennye podhody k lecheniju NPVP-jenteropatij [in Russian]. Suchasna gastroenterologija [Modern Gastroenterology]. 2014;6 (80):37-42

Fediv OI, Bahrii VM, Trush VV, Hresko LM. Osoblyvosti hoiennia erozyvno-vyrazkovykh urazhen slyzovoi obolonky shlunka ta dvanadtsiatypaloi kyshky pid vplyvom rebamipidu. Suchasna hastroenterolohiia. 2008;3:53-56 [in Ukrainian].

Jakovenko JeP, Agafonova NA, Ivanov AN, Jakovenko AV. Citoprotektor rebamipid v terapii vospalitel’nyh i jerozivno-jazvennyh porazhenij zheludochno-kishechnogo trakta. Terapevticheskij arhiv. 2016;88(12):88-92. doi: 10.17116/terarkh20168888-92 [in Russian].

Abe N, Funato H, Hirata A et al. Evaluation of gastric mucosal injury model animals of rebamipide formulation-study of therapeutic equivalence. Yakugaku Zasshi. 2016;136(4):677-684.

Allen A, Flemström G. Gastroduodenal mucus bicarbonate barrier: protection against acid and pepsin. Am J Physiol Cell Physiol. 2005;288:1-19.

Bamba H, Ota S, Kato A et al. Effect of Rebamipide on prostaglandin receptor-mediated increase of inflammatory, cytokine production by macrophages. Aliment Pharmacol Ther. 2003;18, suppl. 3:113-118.

Du Y, Li Z, Zhan X. Anti-inflammatory effects of rebamipide according to Helicobacter pylori status in patients with chronic erosive gastritis: a randomized sucralfate-controlled multicenter trial in China-STARS study. Dig Dis Sci. 2008;11:2886-2895. doi: 10.1007/sl0620-007-0180-z.

Endo H, Sakai E, Higurashi T et al. Differences in the severity of small bowel mucosal injury based on the type of aspirin as evaluated by capsule endoscopy. Dig Liver Dis. 2012;44 (10):833-838. doi: 10.1016/j.dld.2012.05.016.

Genta RM. Review article: the role of rebamipide in the management of inflammatory disease of the gastrointestinal tract. Aliment Pharmacol Therapy. 2003;18, suppl.1:8-13.

Goel GA, Deshpande A, Lopez R. Increased rate of spontaneous bacterial peritonitis among cirrhotic patients receiving pharmacologic acid suppression. Clin Gastroenterol Hepatol. 2012;10(4):422-427. doi: 10.1016/j.cgh.2011.11.019.

Han X, Jiang К, Wang В et al. Effect of rebamipide on the premalignant progression of chronic gastritis: a randomized controlled study. Clin Drug Investig 2015;35 (10):665-673.

Ilver D, Barone S, Mercati D et al. Helicobacter pylori toxin VacA is transferred to host cell via a novel contact-dependent mechanism. Cell Microbiol. 2004;6:167-174.

Kamada T, Sato M, Tokutomi T et al. Rebamipide improves chronic inflammation in the lesser curvature of the corpus after Helicobacter pylori eradication: A multicenter study. Biomed Res Int. 2015;865146. doi: 10.1155/2015/865146.

Kobayashi T, Zinchuk VS, Garcia del Saz E et al. Suppressive effect of rebamipide an antiulcer agent, against activation of human neutrophils exposed to formyl-methionyl-leucyl-phenylalanine. Histol Histopatol. 2000;15(4):1067-1076.

Kurokawa S, Katsuki S, Fujita T et al. A randomized, double-blinded, placebo-controlled, multicenter trial, healing effect of rebamipide in patients with low-dose aspirin and/or non-steroidal anti-inflammatory drug induced small bowel injury. J Gastroenterol. 2013;49(2):239-244. doi: 10.1007/s00535-013-0805-2

Lee KH, Kim JY, Kim WK et al. Protective effect of rebamipide against Helicobacter pylori-CagA-induced effects on gastric epithelial cells. Dig Dis Sci. 2011;56(2):441-448.

Masamure A, Yoshida M, Sakai Y et al. Rebamipide inhibits ceramide-induced interleukin-8 production in Kato III human gastric cancer cells. J Pharmacol Exp Ther. 2001;298(2):485-494.

Matsumoto S, Tsuji K, Shirahama S. Rebamipide enema therapy for left-sided ischemic colitis patients accompanied by ulcers: Open label study. World J Gastroenterol. 2008;14 (25):4059-4064.

Matysiak-Budnik T, Heyman M, Megraud F. Rebamipide and the digestive epithelial barrier. Aliment Pharmacol Ther. 2003;N 18:55-62.

Miyata M, Satoh M, Kasugai K et al. Rebamipide enema versus 5-aminosalicylic acid enema for distal ulcerative colitis: a randomized controlled trial. Gut. 2006;55 (suppl.. V). A128.

Mizukami K, Murakami K. Aspirin-induced small bowel injuries and the preventive effect of rebamipide. World J Gastroenterol. 2011;46:5117-5122. doi: 10.3748/wjg.vl7.i46.5117.

Naito Y, Yoshikawa T. Rebamipide: a gastrointestinal protective drug with pleotropic activities. Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 2010;4(3):261-270. doi: 10.1586/egh.10.25.

Ogata H, Kamada N, Inoue N et al. A randomized, multicentre pilot study comparing mesalazine enemas and rebamipide enemas for active ulcerative colitis. Gut. 2006;55 (suppl. V). A129.

Park SH, Cho CS, Lee OY. Comparison of prevention of NSAID-induced gastrointestinal complications by rebamipide and misoprostol: a randomized, multicenter, controlled trial-STORM STUDY. J Clin Biochem Nutr. 2007;40(2):148-155. doi: 10.3164/jcbn.40.148.

Shin WG, Kim SJ, Choi MH. Can rebamipide and proton pump inhibitor combination therapy promote the healing of endoscopic submucosal dissection-induced ulcers? A randomized prospective, multicenter study. Gastrointest Endosc. 2012;75(4):739-747. doi: 10.1016/ j.die.2011.11.004.

Skrypnyk I. Diagnostic and treatment algorithms of ulcerative colitis Ukraine. Digestive Diseases. 2009;27:550-554. doi: 10.1159/000233296

Skrypnyk I, Gopko A, Vakhnenko A. Role of rebamipide in the therapy of peptic ulcer associated with H. pylori. Helicobacter. 2009;14(4):403.

Skrypnyk I, Maslova A. Pantoprazole and rebamipide provide effective healing of erosive and ulcerative lesions of gastroduodenal zone, associated with Helicobacter pylori, in patients with leukemia. Gut. 2009;58, suppl. II. A256.

Terano A, Arakawa T. Rebamipide, a gastro-protective and antiinflammatory drug, promotes gastric ulcer healing following eradication therapy for Helicobacter pylori in a Japanese population: a randomized, double-blind, placebo-controlled trial. J Gastroenterol. 2007;42(8):690-693. doi: 10.007/s00535-007-2076-2.

Tozawa K, Oshima T, Okugawa TA. Randomized, double-blind, placebo-controlled study of rebamipid for gastric mucosal injury taking aspirin with and without clopidogrel. Dig Dis Sci. 2014;59:1885-1890.

Watanabe T, Takeuchi T, Handa O et al. A multicenter, randomized, double-blind, placebo-controlled trial of high-dose rebamipide treatment for low-dose aspirin-induced moderate-to-severe small intestinal damage. PLoS ONE. 2015;10(4). e0122330. doi: 10.1371/journal.pone.0122330

Yan B, Lu Zh., Ge Zh. et al. A multicenter, randomized, controlled trial of rebamipide plus lansoprazole for the treatment of postendoscopic submucosal dissection ulcers. Clinical and Translation Gastroenterology. 2019;10:1-8. doi: 10.14309/ctg.0000000000000008.




© Сучасна гастроентерологія, 2020
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2020