Порівняльна оцінка варіантів коморбідності неалкогольної жирової хвороби печінки з артеріальною гіпертензією за даними багатофакторного аналізу

Анотація

Мета — за допомогою факторного аналізу дослідити особливості коморбідності неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) та артеріальної гіпертензії (АГ).

Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були 329 пацієнтів, яких розподілили на групи з ізольованою НАЖХП, АГ або ренопаренхіматозною АГ (РПАГ) та коморбідністю НАЖХП з АГ/РПАГ. Всі пацієнти з АГ або РПАГ мали ІІ стадію, 2‑й ступінь. Вік пацієнтів становив від 18 до 66 років, середній вік — (50,65 ± 10,33) року. Серед пацієнтів було 52,28 % чоловіків та 47,72 % жінок. Контрольну групу утворили 20 практично здорових осіб. Ураховували тривалість НАЖХП, АГ/РПАГ, вік, показники артеріального тиску, антропометричні показники, параметри портальної вени, загальної печінкової та сонних артерій, ліпідного і вуглеводного обміну, печінкові лабораторні показники, вміст сечової кислоти. Також визначали індекс HOMA, швидкість клубочкової фільтрації, протромбіновий індекс, рівень цитокератину‑18, адипонектину, фактора некрозу пухлин a, інтерлейкіну‑6, малонового діальдегіду, дієнових кон’югатів та супероксиддисмутази. Статистичну обробку результатів проводили за допомогою комп’ютерних програм Microsoft Excel та Statistica. Комплексну обробку даних — за допомогою факторного аналізу методом головних компонент з подальшою варимакс‑ротацією факторних осей.

Результати. Під час розрахунків було визначено п’ять факторів, з яких реальне значення мали лише два. Дією фактора 1 («печінково‑дисметаболічного») пояснюється 40,95 % мінливості в масиві змінних, впливом фактора 2 («судинно‑ниркового»), набагато слабшого, але також значущого, — 11,21 %. Якщо всі змінні звести до цих двох показників, то отримаємо задовільне пояснення 52,16 % латентних статистичних тенденцій. Виявлено значну різницю між групами пацієнтів з коморбідністю та іншими групами, особливо відрізнялася контрольна група. Обидва фактори мали вагоме значення в групах коморбідності НАЖХП з РПАГ. Що більш вираженим був стеатоз печінки в групах коморбідності, то більшим було значення обох факторів. У цілому тенденції у групах коморбідності НАЖХП з різними варіантами АГ були подібні. У хворих на НАЖХП у поєднанні з РПАГ вплив обох факторів був вищим (р < 0,05).

Висновки. Встановлено два основних фактори («печінково‑дисметаболічний» та «судинно‑нирковий»), спільною дією яких пояснювалося 52,16 % варіативності показників при коморбідній патології (НАЖХП і АГ). Між пацієнтами з ізольованою НАЖХП або АГ та хворими з коморбідністю НАЖХП і АГ виявлено значну різницю за впливом двох основних факторів. Найбільший вплив обох факторів відзначено у пацієнтів з коморбідністю НАЖХП та РПАГ.