DOI: https://doi.org/10.30978/MG-2020-1-40

Властивості ротової рідини в підлітків із катаральним гінгівітом та хронічним гастродуоденітом

I. S. Lisetska

Анотація


Мета — вивчити властивості ротової рідини у підлітків із катаральним гінгівітом та хронічним гастродуоденітом.

Матеріали та методи. Вивчено властивості ротової рідини (швидкість салівації, рН та мікрокристалізація) у 173 підлітків віком від 12 до 18 років, яких розподілили на три групи: в основну групу залучено 86 підлітків з катаральним гінгівітом на тлі хронічного гастродуоденіту, в групу порівняння — 57 підлітків із катаральним гінгівітом без соматичної патології, в контрольну групу — 30 підлітків зі здоровим пародонтом без соматичних захворювань.

Результати. Встановлено залежність показників ротової рідини у підлітків від наявності запального процесу в яснах та соматичного захворювання. Так, у підлітків основної групи швидкість салівації становила (0,27 ± 0,02) мл/хв, у підлітків групи порівняння — (0,37 ± 0,03) мл/хв (р < 0,01), у підлітків контрольної групи — (0,49 ± 0,01) мл/хв (р < 0,001). Визначення рівня рН ротової рідини показало, що у підлітків контрольної групи рН у середньому дорівнював 7,15 ± 0,03, у підлітків групи порівняння та основної групи — в 1,1 разу менше (відповідно 6,48 ± 0,02 та 6,29 ± 0,04; р < 0,001).

Висновки. Дослідження ротової рідини свідчить про залежність її показників як від загального стану організму, так і від стоматологічного статусу. Показники ротової рідини можуть бути прогностичним тестом оцінки стану ротової порожнини, перебігу соматичного захворювання, ефективності лікування. Їх також можна використовувати для обґрунтування профілактики катарального гінгівіту в підлітків. В основній групі виявляли переважно ІІ та ІІІ тип мікрокристалізації, в групі порівняння — ІІ тип. У цій групі порівняно з основною групою значно меншою була кількість осіб із ІІІ типом і більшою — кількість осіб із І типом. У контрольній групі виявлено три типи мікрокристалізації, причому переважав ІІ тип. Кількість осіб із І типом була найбільшою серед трьох груп, а кількість осіб з ІІІ типом — найменшою.


Ключові слова


ротова рідина; швидкість салівації; рН; мікрокристалізація; підлітки; катаральний гінгівіт; хронічний гастродуоденіт

Повний текст:

PDF

Посилання


Beketova HV. Khronichnyi hastroduodenit u ditei i pidlitkiv: epidemiolohiia, etiolohiia, patohenez, diahnostyka (chastyna I). Dytiachyi likar. 2012;6 (19):20-24 [in Ukrainan].

Harmash OV, Riabokon IeM, Harmash IeK. Pidkhody do vykorystannia krystalooptychnoho metodu doslidzhennia biolohichnykh ridyn. Klinichna farmatsiia. 2014;18(4):34-37. https://doi.org/10.24959/cphj. 14.1331 [in Ukrainan].

Hasiuk NV, Yeroshenko HA, Palii OV. Suchasni uiavlennia pro etiolohiiu ta patohenez khvorob parodonta. Svit medytsyny ta biolohii. 2013;2:207-211 [in Ukrainan].

Detsyk OZ. Metodychni pidkhody do uzahalnennia rezultativ naukovykh doslidzhen. Halytskyi likarskyi visnyk. 2011;18(2):5-8. [in Ukrainan]

Kaskova LF, Berezhna OE, Novikova SCh. Problemy vynyknennia khronichnoho kataralnoho hinhivitu u ditei ta shliakhy yikh vyrishennia. Poltava: TOV NVP «Ukpromtorhservis», 2015:86 [in Ukrainan].

Klitynska OV, Mochalov IuO, Pupena NV. Osoblyvosti stomatolohichnoho statusu ditei iz khronichnoiu hastroduodenalnoiu patolohiieiu (ohliad literatury). Problemy klinichnoi pediatrii. 2014;1:53-59 [in Ukrainan].

Krupei VIa, Kovach IV. Dynamika markeriv zapalennia u rotovii ridyni ditei iz stomatolohichnymy zakhvoriuvanniamy na tli khronichnoi patolohii shlunkovo-kyshkovoho traktu. Visnyk stomatolohii. 2014;1:74-80 [in Ukrainan].

Kulyhina VM, Tepla TO. Otsinka shvydkosti salivatsii, rN rotovoi ridyny, stanu tkanyn parodonta ta hihiieny porozhnyny rota u khvorykh z urazhenniam mizhkhrebtsevykh dyskiv shyinoho viddilu. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2015;Vyp. 2;3 (120):363-367 [in Ukrainan].

Lihorad EV, Shakovec NV. Sljuna: znachenie dlja organov i tkanej v polosti rta v norme i pri patologii. Voennaja medicina. 2013;2:7-11 [in Russian].

Malyi DIu, Antonenko MIu. Epidemiolohiia zakhvoriuvan parodonta: vikovyi aspekt. Ukrainskyi naukovo-medychnyi molodizhnyi zhurnal. 2013;3:41-43 [in Ukrainan]..

Moiseienko RO, Dudina OO, Hoida NH. Analiz stanu zakhvoriuvanosti ta poshyrenosti zakhvoriuvan u ditei v Ukraini za period 2011-2015 roky. Sovremennaia pedyatryia. 2017;2 (82):17-27 [in Ukrainan].

Nazarian RS, Tkachenko MV. Vlastyvosti rotovoi ridyny u ditei, khvorykh na mukovistsydoz. Medytsyna sohodni i zavtra. 2016;1 (70):91-95 [in Ukrainan].

Noskov VB. Sljuna v klinicheskoj laboratornoj diag­nos­tike (obzor literatury). Klinicheskaja laboratornaja diagnostika. 2008;6:14-17 [in Russian].

Peresypkina TV. Stan zdorov’ia ta prohnoz poshyrenosti zakhvoriuvan sered pidlitkiv Ukrainy. Zdorove rebenka. 2014;8 (59):12-15 [in Ukrainan].

Romanenko EG. Harakter i chastota izmenenij v polosti rta u detej s hronicheskim gastroduodenitom. Zdorov’e rebenka. 2012;1 (36):25-29 [in Russian].

Skyrda IIu, Petishko OP, Zavhorodnia NIu. Epidemiolohichni osoblyvosti khvorob orhaniv travlennia v ditei ta pidlitkiv v Ukraini. Hastroenterolohiia. 2017;51(4):229-236. https://doi.org/10.22141/2308-2097.51.4.2017.119287 [in Ukrainan]

Khomenko LO, Bidenko NV, Ostapko OI ta in. Dytiacha parodontolohiia: stan problem u sviti ta Ukraini. Novyny stomatolohii. 2016;3 (88):67-71 [in Ukrainan].

Badanjak SM. An overview of salivaomics: Oral biomarkers of disease. Can. J. Dent. Hygiene. 2013;N 47 (4):167-175.

Chapple IL, van der Weijden F, Doerfer C. Primary prevention of periodontitis: managing gingivitis. J. Clin. Periodontol. 2015;N 42 (16):71-76.

Da Silva Pde L, Barbosa Tde S, Amato JN. Gingivitis, psychological factors and quality of life in children Oral Health. Prev. Dent. 2015;N 13 (3):227-235.

Forthofer RN, Lee ES, Hernandez M. Biostatistics: A Guide to Design, Biostatistics. Analysis and Discovery. Amsterdam, etc.: Elsevier Academic Press. 2007;502 р.

Pari A, Ilango P, Subbareddy V et al. Gingival diseases in childhood — a review. J. Clin. Diagn. Resv. 2014;N 8 (10):1-4. https://doi.org/10.7860/jcdr/2014/9004.4957

Vinesh E, Masthan K, Kumars MS et al. A clinicopathologic study of oral changes in gastroesophageal reflux disease, gastritis and ulcerative colitis. J. Contemp. Dent. Pract. 2016;N 1 (11):943-994. https://doi.org/10.5005/jp-journals-10024-1959




© Сучасна гастроентерологія, 2020
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2020