DOI: https://doi.org/10.30978/MG-2019-6-68

Сучасні уявлення про гендерні та вікові особливості синдрому подразненого кишечника

I. O. Pasichna, V. I. Vdovycheno

Анотація


Одним з найпоширеніших функціональних захворювань є синдром подразненого кишечника (СРК). Актуальність проблеми СРК зумовлена високою поширеністю, значним зниженням якості життя пацієнтів, переважним ураженням молодого працездатного населення, великими фінансовими витратами, недостатньою ефективністю схем лікування. Найчастіше СРК спостерігають в осіб віком 21 — 40 років, середній вік хворих становить (37,72 ± 3,19) року (жінок — (41,38 ± 3,95) року, чоловіків — (28,13 ± 3,53) року). Співвідношення жінок і чоловіків серед хворих СРК варіює від 2 : 1 до 2,8 : 1,0 у різних вікових групах, максимальне переважання жінок відзначено у віковій групі 18 — 25 років, менш виразне — в старшому віці. У розвитку СРК відіграють роль кишкова інфекція, стрес, вживання певних продуктів харчування, генетична схильність, антибіотикотерапія, зміна мікробного біоценозу кишечника. В основі розвитку захворювання лежить взаємодія двох патофізіологічних механізмів: психосоціального впливу та сенсорно‑моторної дисфункції. У хворих виявляють синдром надлишкового бактеріального росту і дисбактеріоз товстого кишечника. Вияви захворювання залежать від варіанта СРК. Переважно спостерігають біль у животі, порушення частоти і форми випорожнення, метеоризм, позакишкові вияви. У чоловіків домінує СРК з переважанням діареї, у жінок — СРК з переважанням запору. Діагностика СРК є поетапною. В осіб молодше 50 років і за відсутності «симптомів тривоги» обсяг діагностичних процедур обмежений. Лікування СРК призначають з урахуванням ступеня тяжкості стану пацієнтів і характеру симптомів. Рекомендують дотримуватися режиму праці та відпочинку, дієти, проводять психологічну адаптацію. Медикаментозне лікування призначають при середньотяжкому і тяжкому перебігу хвороби.


Ключові слова


синдром подразненого кишечника; гендерні особливості; вікові особливості; надлишковий бактеріальний ріст; дисбактеріоз

Повний текст:

PDF

Посилання


Vdovychenko VI, Korniichuk OP, Bychkov MA, Merentsova OO, Pasichna IO, Nahurna YaV. Syndrom podraznenoi kyshky: navchalnyi posibnyk (Ukrainian). Lviv: Spolom, 2014:106.

Gvozdetskaya LS. Sindrom razdrazhennogo kishechnika: suschestvuyut li gendernyie razlichiya? (Russian). Medychni aspekty zdorov’ia zhinky (Ukrainian). 2012;1(52):60-63.

Dorofeev AE, Konovalova-Kushnir TO, Parkhomenko TA, Babich OV, Vasilchenko OA. Clinical and epidemiological characteristics of patients with IBS in the Donbas region (Ukrainian). Medicine of Ukrainian transport (Ukrainian). 2013;2:51-56.

Zviahintseva TD, Skrypnyk IM, Tkach SM, Kharchenko NV. Funktsionalni rozlady shlunkovo-kyshkovoho traktu (Rymski kryterii IV — vybrani pytannia) (Ukrainian). Kyiv: POLIUM; 201 :56.

Ivashkin VT, Poluektova YeA. Irritable bowel syndrome: pathophysiological and clinical issues (Russian). The Russian Journal of Gastroenterology, Hepatology, Coloproctology (Russian). 2015;1:4-1616.

Ivashkin VT, Shelygin YA, Baranskaya YK, Belousova YA, Beniashvili AG, Vasilyev SV, Golovenko AO, Golovenko OV, Grigoryev YG, Kostenko NV, Lapina TL, Loranskaya ID, Lyashenko OS, Mayev IV, Poluektova YA, Rumyantsev VG, Timerbulatov VM, Trukhmanov AS, Fomenko OY, Khalif IL, Chashkova EY, Sheptulin AA, Shifrin OS, Yanovoy VV. Diagnosis and treatment of the irritable bowel syndrome: clinical guidelines of the Russian gastroenterological association and Russian association of coloproctology (Russian). Russian Journal of Gastroenterology, Hepatology, Coloproctology (Russian). 2017;27(5):76-93. Doi.org/10.22416/1382-4376-2017-27-5-76-93.

Kerezman АО. Gender features of morbidity and prevalence illnesses of organs digestion among the adult population in Transcarpathia region (Ukrainian). Ukraina. Zdorov’ia natsii (Ukrainian). 2015;1(33):136-143.

Mnatsakanyan MG, Pogromov AP, Dyukova GM, Tashjian OV. Analysis of gender and age differences in the quality of life of patients with irritable bowel syndrome (Russian). Clinical gastroenterology (Russian). 2017;142(6):48-53.

Mnatsakanyan MG, Pogromov AP, Zuev VM, Dyukova GM, Tashchyan OV. Irritable bowelsyndrome in women of reproductive and menopausal age (Russian). Clinical Medicine (Russian). 2017;95(7):648-655. DOI http://dx.doi.org/10.18821/0023-2149-2017-95-7-648-655.

Pimanov SI, Silivonchik NN. Rimskie IV rekomendatsii po diagnostike i lecheniyu funktsional’nykh gastroenterologicheskikh rasstroistv: posobie dlya vrachei (Russian). Moskva: Prakticheskaya meditsina; 2016 :160.

Poluektova YeA, Kuchumova SYu, Shifrin OS, Sheptulin AA, Ivashkin VT. Pathogenic role of intestinal microflora changes in patients with irritable bowel syndrome and treatment options (Russian). The Russian Journal of Gastroenterology, Hepatology, Coloproctology (Russian). 2014;3 : 89-97.

Solomentseva TA. Irritable bowel syndrome: the difficulties in diagnosis and treatment (Russian). Modern Gastroenterology (Ukrainian). 2016;2 (88):114-105.

Stepanov YuM, Budzak IYa, Konenko IS. Hydrogen breath test in the diagnosis of digestive tract pathology (Russian). Gastroenterology (Ukrainian). 2015;1(55):81-85.

Tkach SM. Rimskie kriterii IV funktsionalnyih gastrointestinalnyih rasstroystv: chto novogo v posledney versi (Russian). Modern Gastroenterology (Ukrainian). 2016;4(90):116-122.

Kharchenko NV, Korulya IA, Kharchenko VV, Chervak IN. Irritable bowel syndrome: modern approaches to the diagnosis and treatment (Ukrainian). Modern Gastroenterology (Ukrainian). 2017;2 (94):56-60.

Bjorkman I, Jakobsson UE, Ringstrom G et al. More similarities than diff erences between men and women with irritable bowel syndrome. Neurogastroenterol Motil. 2015;27(6):796-804. doi: 10.1111/nmo.12551.

Drossman DA, Hasler WL. Rome IV — Functional GI disorders: disorders of gut-brain interaction. Gastroenterology. 2016;150(6):1257-1261. doi.org/10.1053/j.gastro.2016.03.035.

Endo Y, Shoji T, Fukudo S. Epidemiology of irritable bowel syndrome. Ann Gastroenterol. 2015;28(2):158-159.

Laird KT, Tanner-Smith EE, Russell AC et al. Short-term and long-term efficacy of psychological therapies for irritable bowel syndrome: a systematic review and meta-analysis. // Clin Gastroenterol Hepatol. . 2016;14(7):937-947. doi: 10.1016/j.cgh.2015.11.020.

Moraes-Filho JP, Quigley EM. The intestinal microbiota and the role of probiotics in irritable bowel syndrome: a review. Arq Gastroenterol. 2015;52(4):331-338. doi: 10.1590/S0004-28032015000400015.

Mukhtar K, Nawaz H, Abid S. Functional gastrointestinal disorders and gut-brain axis: What does the future hold?. World J Gastroenterol. 2019;25(5):552-566. doi: 10.3748/wjg.v25.i5.552.

Sayuk GS, Gyawali CP. Irritable bowel syndrome: modern concepts and management options. // Am J Med. . 2015;128(8):817-827. doi: 10.1016/j.amjmed.2015.01.036.

Shimura S, Ishimura N, Mikami H et al. Small intestinal bacterial overgrowth in patients with refractory functional gastrointestinal disorders. J Neurogastroenterol Motil. 2016;22(1):60-68. doi: 10.5056/jnm15116.

Thakur ER, Gurtman MB, Keefer L et al.Gender differences in irritable bowel syndrome: The interpersonal connection. Neurogastroenterol Motil. 2015;27 (10):1478-1486. doi: 10.1111/nmo.12647.

World Gastroenterology Organisation Global Guideline (2015) Irritable bowel syndrome: a global perspective. Available at: www.worldgastroenterology.org/guidelines/global-guidelines/irritable-bowel-syndrome-ibs.

World Gastroenterology Organisation Global Guideline (2017) Probiotics and prebiotics. Available at: http://www.worldgastroenterology.org/guidelines/global-guidelines/probiotics-and-prebiotics/probiotics-and-prebiotics-english.

Young SK, Nayoung K. Sex-gender differences in irritable bowel syndrome. J Neurogastroenterol Motil. 2018;24(4):544-558. doi: 10.5056/jnm18082.




© Сучасна гастроентерологія, 2020
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2020