Хронічний панкреатит при особливому типі цукрового діабету: питання діагностики, перебігу і корекції
DOI:
https://doi.org/10.30978/MG-2019-6-59Ключові слова:
цукровий діабет 3с типу, хронічний панкреатит, протокова аденокарцинома підшлункової залозиАнотація
Наведено новітні дані щодо відмінностей хронічного панкреатиту (ХП) при цукровому діабеті (ЦД) 3с типу, які слід ураховувати для ранньої діагностики та своєчасного призначення медикаментозної терапії. Особливу увагу приділено вторинному ЦД, який розвинувся внаслідок гетерогенних екзокринних захворювань підшлункової залози (ПЗ), об’єднаних у класифікаційних цілях, з різним патогенезом та провідним статусом ХП. Представлено інтегральний погляд на проблему на основі аналізу сучасних гастроентерологічних і діабетологічних керівництв. Висвітлено зміну назви цього виду діабету на ЦД 3с типу. Обговорено проблему оцінки його поширеності. Розглянуто клінічні особливості, пов’язані з патогенетичними, що обґрунтовує виділення ЦД 3с типу як окремої морфофункціональної одиниці з акцентом на високий ризик протокової аденокарциноми ПЗ. Наголошено на складності верифікації ЦД 3c типу в зв’язку з діагностикою ХП. Висвітлено підходи до терапії ЦД 3с типу залежно від його причини з акцентом на корекцію екзокринної панкреатичної недостатності. Рекомендована тривала замісна ферментна терапія. Обґрунтовано існування клінічних підваріантів ЦД 3с типу з різним ступенем порушень вуглеводного обміну, що передбачає можливість різних схем цукрознижувальної терапії. Висвітлено негативні наслідки з боку шлунково‑кишкового тракту, які виникають при призначенні різних варіантів цукрознижувальної терапії. За відсутності алгоритмів розглянуто принципи управління гіперглікемією та функціональним станом ПЗ, зокрема можливості та обмеження неінсулінових цукрознижувальних препаратів і показання до застосування інсулінотерапії. Управління ризиками прогресування та появи побічних ефектів є впливом на прогноз ХП в умовах ЦД 3с типу.
Посилання
American Diabetes Association. Diagnosis and classification of diabetes mellitus. Diabetes Care. 2011;34 (Suppl 1):62-69. doi: 10.2337/dc11-S062.
Andersen DK, Andren-Sandberg A, Duell EJ et al. Pancreatitis-diabetes-pancreatic cancer: summary of an NIDDK-NCI workshop. Pancreas. 2013;42:1227-1237. doi: 10.1097/MPA.0b013e3182a9ad9d.
Andersen DK, Korc M, Petersen GM et al. Diabetes, pancreatogenic diabetes, and pancreatic cancer. Diabetes. 2017;66(5):1103-1110. doi: 10.2337/db16-1477.
Brereton MF, Vergari E, Zhang Q, Clark A. Alpha-, delta- and PP-cells: are they the architectural cornerstones of islet structure and coordination?. J Histochem Cytochem. 2015;63(8):575-591. doi: 10.1369/0022155415583535.
Cui Y, Andersen DK. Pancreatogenic diabetes: special considerations for management. Pancreatology. 2011;11(3):279-294. doi: 10.1159/000329188.
Das S, Tripathy SK, Panda BP. Pancreatic diabetes. Medicine Update, 2017. Section 18: Diabetes:757-761. https://issuu.com/urvitrive-di/docs/18_diabetes/1?ff = true.
De-Madaria E, Abad-González A, Aparicio JR et al. The Spanish Pancreatic Club’s recommendations for the diagnosis and treatment of chronic pancreatitis: part 2 (treatment). Pancreatology. 2013;13:18-28. doi: 10.1016/j.pan.2012.11.310.
Dong YW, Shi YQ, He LW et al. Effects of metformin on survival outcomes of pancreatic cancer: a meta-analysis. Oncotarget. 2017;8 (33):55478-55488. doi: 10.18632/oncotarget.18233.
Eibl G, Cruz-Monserrate Z, Korc M et al. Consortium for the Study of Chronic Pancreatitis, Diabetes, and Pancreatic Cancer. Diabetes Mellitus and Obesity as Risk Factors for Pancreatic Cancer. J Acad Nutr Diet. 2017;pii: S2212-2672 (17)31087-0. doi: 10.1016/j.jand.2017.07.005.
Ewald N, Hardt PD. Diagnosis and treatment of diabetes mellitus in chronic pancreatitis. World J Gastroenterol. 2013;19 (42):7276-7281.
Ewald N, Kaufmann C, Raspe A et al. Prevalence of diabetes mellitus secondary to pancreatic diseases (type 3c). Diabetes Metab Res Rev. 2012;28(4):338-342. doi: 10.1002/dmrr.2260.
Gerstein HC, Bosch J, Dagenais GR et al. Basal insulin and cardiovascular and other outcomes in dysglycemia. N Engl J Med. 2012;367(4):319-328.
Gudipaty L, Rickels MR. Pancreatogenic (Type 3c) Diabetes. Pancreapedia: Exocrine Pancreas Knowledge Base. 2015. doi: 10.3998/panc.2015.35.
Hur KY, Lee MS. New mechanisms of metformin action: Focusing on mitochondria and the gut. J Diabetes Investig. 2015;6(6):600-609. doi: 10.1111/jdi.12328.
Iyer SN, Tanenberg RJ, Mendez CE et al. Pancreatitis associated with incretin-based therapies. Diabetes Care. 2013;36(4):e49. doi: 10.2337/dc12-1987.
Jandhyala SM, Madhulika A, Deepika G et al. Altered intestinal microbiota in patients with chronic pancreatitis: implications in diabetes and metabolic abnormalities. Scientific Reports. 2017;3(7):43640. doi: 10.1038/srep43640.
Kowall B, Rathmann W, Kostev K. Are sulfony-lurea and insulin therapies associated with a larger risk of cancer than metformin therapy? A retrospective database analysis. Diabetes Care. 2015;38(1):59-65.
Lew D, Afghani E, Pando S. Chronic pancreatitis: current status and challenges for prevention and treatment. Dig Dis Sci. 2017;62(7):1702-1712. doi: 10.1007/s10620-017-4602-2.
Li X, Li T, Liu Z et al. The effect of metformin on survival of patients with pancreatic cancer: a meta-analysis. Sci Rep. 2017;7(1):5825. doi: 10.1038/s41598-017-06207-x.
Makuc J. Management of pancreatogenic diabetes: challenges and solutions. Diabetes Metab Syndr Obes. 2016;9:311-315. doi: 10.2147/DMSO.S99701.
Moran A, Brunzell C, Cohen RC et al. CFRD Guidelines Committee. Clinical care guidelines for cystic fibrosis-related diabetes: a position statement of the American Diabetes Association and a clinical practice guideline of the Cystic Fibrosis Foundation, endorsed by the Pediatric Endocrine Society. Diabetes Care. 2010;33 (12):2697-2708. doi: 10.2337/dc10-1768.
Hart PA, Bellin MD, Andersen DK et al.; Consortium for the Study of Chronic Pancreatitis, Diabetes and Pancreatic Cancer (CPDPC). Type 3c (pancreato-genic) diabetes mellitus secondary to chronic pancreatitis and pancreatic cancer. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2016;1(3):226-237. doi: 10.1016/S2468-1253 (16)30106-6.
Rickels MR, Bellin M, Toledo FG et al. Detection, evaluation and treatment of diabetes mellitus in chronic pancreatitis: recommendations from Pancreas-Fest 2012. PancreasFest Recommendation Conference Participants. Pancreatology. 2013;13(4):336-342. doi: 10.1016/j.pan.2013.05.002.
Samokhvalov AV, Rehm J, Roerecke M. Alcohol consumption as a risk factor for acute and chronic pancreatitis: a systematic review and a series of meta-analyses. EBioMedicine. 2015;2:1996-2002. doi: 10.1016/j.ebiom.2015.11.023.
Setiawan VW, Pandol SJ, Porcel J et al. Prospective study of alcohol drinking, smoking, and pancreatitis: the multiethnic cohort. Pancreas. 2016;45:819-825.
Sheth SG, Conwell DL, Whitcomb DC et al. Academic Pancreas Centers of Excellence: Guidance from a multidisciplinary chronic pancreatitis working group at PancreasFest. Pancreatology. 2017;17(3):419-430. doi: 10.1016/j.pan.2017.02.015.
Sikkens EC, Cahen DL, Koch AD et al. The prevalence of fat-soluble vitamin deficiencies and a decreased bone mass in patients with chronic pancreatitis. Pancreatology. 2013;13:238-242. doi: 10.1016/j.pan.2013.02.008.
Singh VK, Haupt ME, Geller DE et al. Less common etiologies of exocrine pancreatic insufficiency. World J Gastroenterol. 2017;23 (39):7059-7076. doi: 10.3748/wjg.v23.i39.7059.
Struyvenberg MR, Martin CR, Freedman SD. Practical guide to exocrine pancreatic insufficiency — Breaking the myths. BMC Med. 2017;15(1):29. doi: 10.1186/s12916-017-0783-y.
Tilg H, Moschen AR. Microbiota and diabetes: an evolving relationship. Gut. 2014;63(9):1513-1521. doi: 10.1136/gutjnl-2014-306928.
Wang Z, Lai ST, Xie L et al. Metformin is associated with reduced risk of pancreatic cancer in patients with type 2 diabetes mellitus: a systematic review and meta-analysis. Diabetes Res Clin Pract. 2014;106(1):19-26. doi: 10.1016/j.diabres.2014.04.007.
Whitcomb DC, Frulloni L, Garg P et al. Chronic pancreatitis: An international draft consensus proposal for a new mechanistic definition. Pancreatology. 2016;16(2):218-224. doi: 10.1016/j.pan.2016.02.001.
Yadav D, O’Connell M, Papachristou GI. Natural history following the first attack of acute pancreatitis. Am J Gastroenterol. 2012;107:1096-1103. doi: 10.1038/ajg.2012.126.
Yang JY, Kweon MN. The gut microbiota: a key regulator of metabolic diseases. BMB Rep. 2016:49 (10):536-541.
