Чинники ризику і протекції при запальних захворюваннях кишечника

S. M. Tkach; A. E. Dorofeyev

doi:10.30978/MG-2019-6-37

Автор(и)

S. M. Tkach Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин, Київ, Україна
A. E. Dorofeyev Національна академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2019-6-37

Ключові слова:

запальні захворювання кишечника, чинники ризику

Анотація

Вивчено 71 чинник ризику і профілактики розвитку запальних захворювань кишечника (ЗЗК), неспецифічного виразкового коліту (НВК) та хвороби Крона (ХК), зокрема спосіб життя, гігієнічні умови, хірургічні операції, вплив лікарських препаратів, дієти, нутрієнтів, мікроорганізмів та щеплень. Серед них виявлено 9 чинників ризику (тютюнокуріння (ХК), проживання в місті (ХК/ЗЗК), апендектомія (ХК), тонзилектомія (ХК), лікування антибіотиками (ЗЗК), прийом оральних контрацептивів (ЗЗК), безалкогольних напоїв (НВК), дефіцит вітаміну D (ЗЗК), ентерогепатичні штами бактерій Helicobacter (ЗЗК)) і 7 чинників профілактики (фізичні навантаження (ХК), годування груддю (ЗЗК), загальна постіль (ХК), споживання чаю (НВК), високий рівень фолієвої кислоти (ЗЗК), високий рівень вітаміну D (ХК), інфекція H. pylori (ХК/НВК/ЗЗК)), які мають помірний або високий рівень доказів, а також 11 чинників ризику та 16 захисних чинників, які мають низький рівень доказів.

Хоча можливі механістичні основи цих асоціацій не зовсім зрозумілі, для кількох чинників є біологічне пояснення. Аналіз розглянутих чинників ризику і профілактики ЗЗК відкриває перспективи для профілактики цих захворювань. Наприклад, з огляду на помірні та виразні захисні ефекти фізичної активності та споживання чаю доцільно рекомендувати їх для профілактики ЗЗК, насамперед особам із сімейною історією ЗЗК. Необхідно провести додаткові добре сплановані якісні епідеміологічні дослідження зазначених чинників, зокрема уточнення дозозалежних ефектів і вивчення різних популяцій. Такі дослідження дадуть змогу краще зрозуміти роль чинників ризику і протекції при ЗЗК, а також розробити нові методи профілактики.

Біографії авторів

S. M. Tkach, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин, Київ

Ткач Сергій Михайлович,
д. мед. н., проф.

A. E. Dorofeyev, Національна академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ

А. Е. Дорофєєв

Посилання

Bruce A, Black M, Bhattacharya S. Mode of delivery and risk of inflammatory bowel disease in the offspring: systematic review and meta-analysis of observational studies. Inflam Bowel Dis. 2014;20:1217-1226.

Calkins BM. A meta-analysis of the role of smoking in inflammatory bowel disease. Dig Dis Sci. 1989;34:1841-1854.

Cao Y, Shen J, Ran ZH. Association between Faecalibacterium prausnitzii reduction and inflammatory bowel disease: a meta-analysis and systematic review of the literature. Gastroenterol Res Pract. 2014;2014. 872725.

Castano-Rodríguez N, Kaakoush NO, Lee WS et al. Dual role of Helicobacter and Campylobacter species in IBD: a systematic review and meta-analysis. Gut. 2017;66:235-249.

Cholapranee A, Ananthakrishnan AN. Environmental hygiene and risk of inflammatory bowel diseases: a systematic review and meta-analysis. Inflam Bowel Dis. 2016;22:2191-2199.

Cornish JA, Tan E, Simillis C et al. The risk of oral contraceptives in the etiology of inflammatory bowel disease: a meta-analysis. Am J Gastroenterol. 2008;103:2394-2400.

Cosnes J, Gower-Rousseau C, Seksik P et al. Epidemiology and natural history of inflammatory bowel diseases. Gastroenterology. 2011;140:1785-1794.

Del Pinto R, Pietropaoli D, Chandar AK et al. Association between inflammatory bowel disease and vitamin D deficiency: a systematic review and meta-analysis. Inflam Bowel Dis. 2015;21:2708-2717.

Deng P, Wu J. Meta-analysis of the association between appendiceal orifice inflammation and appendectomy and ulcerative colitis. Rev Esp Enferm Dig. 2016;108:401-410.

Dong J, Chen Y, Tang Y et al. Body mass index is associated with inflammatory bowel disease: a systematic review and meta-analysis. PLoS One. 2015;10 (12). e0144872.

Fabisiak N, Fabisiak A, Watala C et al. Fat-soluble vitamin deficiencies and inflammatory bowel disease: systematic review and meta-analysis. J Clin Gastroenterol. 2017;51:878-889.

Feller M, Huwiler K, Stephan R et al. Mycobacterium avium subspecies paratuberculosis and Crohn’s disease: a systematic review and meta-analysis. Lancet. Infect Dis. 2007;7:607-613.

Ge J, Han TJ, Liu J et al. Meat intake and risk of inflammatory bowel disease: a meta-analysis. Turk J Gastroenterol. 2015;26:492-497.

Heikkilä K, Madsen IE.H., Nyberg ST et al. Job strain and the risk of inflammatory bowel diseases: individualparticipant meta-analysis of 95 000 men and women. PLoS One. 2014;9(2). e88711.

Jones DT, Osterman MT, Bewtra M et al. Passive smoking and inflammatory bowel disease: a meta-analysis. Am J Gastroenterol. 2008;103:2382-2393.

Kaplan GG, Jackson T, Sands BE et al. The risk of developing Crohn’s disease after an appendectomy: a meta-analysis. Am J Gastroenterol. 2008;103:2925-2931.

Keag OE, Norman JE, Stock SJ. Long-term risks and benefits associated with cesarean delivery for mother, baby, and subsequent pregnancies: systematic review and meta-analysis. PLoS Med. 2018;15(1). e1002494.

Klement E, Cohen RV, Boxman J et al. Breastfeeding and risk of inflammatory bowel disease: a systematic review with meta-analysis. Am J Clin Nutr. 2004;80:1342-1352.

Li F, Liu X, Wang W et al. Consumption of vegetables and fruit and the risk of inflammatory bowel disease: a meta-analysis. Eur J Gastroenterol Hepatol. 2015;27:623-630.

Li Y, Tian Y, Zhu W et al. Cesarean delivery and risk of inflammatory bowel disease: a systematic review and meta-analysis. Scand J Gastroenterol. 2014;49:834-844.

Liu X, Wu Y, Li F, Zhang D. Dietary fiber intake reduces risk of inflammatory bowel disease: result from a meta-analysis. Nutr Res. 2015;35:753-758.

Luther J, Dave M, Higgins PD.R. et al. Association between Helicobacter pylori infection and inflammatory bowel disease: a meta-analysis and systematic review of the literature. Inflam Bowel Dis. 2010;16:1077-1084.

Lv YL, Han FF, Jia YJ et al. Is cytomegalovirus infection related to inflammatory bowel disease, especially steroid-resistant inflammatory bowel disease? A meta-analysis. Infect Drug Resist. 2017;10:511-519.

Mahid SS, Minor KS, Soto RE et al. Smoking and inflammatory bowel disease: a meta-analysis. Mayo Clin Proc. 2006;81:1462-1471.

Ng SC, Bernstein CN, Vatn MH et al. Geographical variability and environmental risk factors in inflammatory bowel disease. Gut. 2013;62:630-649.

Ng SC, Shi HY, Hamidi N et al. Worldwide incidence and prevalence of inflammatory bowel disease in the 21st century: a systematic review of population-based studies. Lancet. 2018;390 (10114):2769-2778.

Nie JY, Zhao Q. Beverage consumption and risk of ulcerative colitis: systematic review and meta-analysis of epidemiological studies. Medicine. 2017;96 (49). e9070.44.

Ortizo R, Lee SY, Nguyen ET et al. Exposure to oral contraceptives increases the risk for development of inflammatory bowel disease: a meta-analysis of case-controlled and cohort studies. Eur J Gastroenterol Hepatol. 2017;29:1064-1070.

Pan Y, Liu Y, Guo H et al. Associations between folate and vitamin B12 levels and inflammatory bowel disease: a meta-analysis. Nutrients. 2017;9:382.

Petersen AM, Halkjær SI, Gluud LL. Intestinal colonization with phylogenetic group B2 Escherichia coli related to inflammatory bowel disease: a systematic review and meta-analysis. Scand J Gastroenterol. 2015;50:1199-1207.

Pineton de Chambrun G, Dauchet L, Gower-Rousseau C et al. Vaccination and risk for developing inflammatory bowel disease: a meta-analysis of case-control and cohort studies. Clin Gastroenterol Hepatol. 2015;13:1405-1415.

Piovani D, Danese S, Peyrin-Biroulet L et al. Environmental risk factors for inflammatory bowel diseases: An Umbrella Review of Meta-analyses. Gastroenterology. 2019;157:647-659.

Rokkas T, Gisbert JP, Niv Y et al. The association between Helicobacter pylori infection and inflammatory bowel disease based on meta-analysis. United Eur Gastroenterol J. 2015;3:539-550.

Sahami S, Kooij IA, Meijer SL et al. The link between the appendix and ulcerative colitis: clinical relevance and potential immunological mechanisms. Am J Gastroenterol. 2016;111:163-169.

Song C, Yang J, Ye W et al. Urban-rural environmental exposure during childhood and subsequent risk of inflammatory bowel disease: a meta-analysis. Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 2019;13:591-602.

Soon IS, Molodecky NA, Rabi DM et al. The relationship between urban environment and the inflammatory bowel diseases: a systematic review and meta-analysis. BMC Gastroenterol. 2012;12:51.

Sun W, Han X, Wu S et al. Tonsillectomy and the risk of inflammatory bowel disease: a systematic review and meta-analysis. J Gastroenterol Hepatol. 2016;31:1085-1094.

Szilagyi A, Galiatsatos P, Xue X. Systematic review and meta-analysis of lactose digestion, its impact on intolerance and nutritional effects of dairy food restriction in inflammatory bowel diseases. Nutr J. 2016;15:67.

Ungaro R, Bernstein CN, Gearry R et al. Antibiotics associated with increased risk of new-onset Crohn’s disease but not ulcerative colitis: a meta-analysis. Am J Gastroenterol. 2014;109:1728-1738.

Waddell LA, Rajic A, Stärk KD. C. et al. The zoonotic potential of Mycobacterium avium ssp. paratuberculosis: a systematic review and meta-analyses of the evidence. Epidemiol Infect. 2015;143:3135-3157.

Wagner J, Sim WH, Lee KJ et al. Current knowledge and systematic review of viruses associated with Crohn’s disease. Rev Med Virol. 2013;23:145-171.

Wang F, Feng J, Gao Q et al. Carbohydrate and protein intake and risk of ulcerative colitis: systematic review and dose-response meta-analysis of epidemiological studies. Clin Nutr. 2017;36:1259-1265.

Wang F, Lin X, Zhao Q et al. Fat intake and risk of ulcerative colitis: systematic review and dose-response meta-analysis of epidemiological studies. J Gastroenterol Hepatol. 2017;32:19-27.

Wang Q, Xu KQ, Qin XR et al. Association between physical activity and inflammatory bowel disease risk: a meta-analysis. Dig Liver Dis. 2016;48:1425-1431.

Xiong HF, Wang B, Zhao ZH et al. Tonsillectomy and inflammatory bowel disease: a meta-analysis. Colorectal Dis. 2016;18:145-153.

Xu L, Lochhead P, Ko Y et al. Systematic review with meta-analysis: breastfeeding and the risk of Crohn’s disease and ulcerative colitis. Aliment Pharmacol Ther. 2017;46:780-789.

Yu Q, Zhang S, Li L et al. Enterohepatic Helicobacter species as a potential causative factor in inflammatory bowel disease: a meta-analysis. Medicine. 2015;94 (45). e1773.

Zeng L, Hu S, Chen P et al. Macronutrient intake and risk of Crohn’s disease: systematic review and dose-response meta-analysis of epidemiological studies. Nutrients. 2017;9:500.

Zhou Y, Zhi F. Lower level of Bacteroidesin the gut microbiota is associated with inflammatory bowel disease: a meta-analysis. BioMed Res Int. 2016;2016. 5828959.