Анкетування як інструмент виявлення потенційних пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою

Автор(и)

  • M. B. Shcherbynina Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
  • V. M. Hladun Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
  • T. G. Yemelianenko Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2019-6-13

Ключові слова:

анкетування, опитувальники, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, достовірність анкети, надійність анкети

Анотація

Мета — розробити анкету для виявлення потенційних пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) та провести її валідацію.

Матеріали та методи. Дослідження виконано в три етапи. На першому етапі сформульовано проблему, визначено мету, об’єкт і завдання на підставі результатів науково‑літературного пошуку. Другий етап полягав у розробці анкети та проведенні пілотного дослідження. На третьому етапі анкету перевірено за допомогою методу тест‑ретесту та розрахунку ретестової надійності. Результати анкетування наведено у бінарному вигляді. Для розрахунку коефіцієнта кореляції використовували коефіцієнт зв’язку Юла, обчислений на основі таблиці 2 ´ 2.

Результати. Для з’ясування рівня обізнаності населення працездатного віку щодо ГЕРХ розроблено анкету, яка містила 20 запитань. Після апробації за оцінкою експертів елементи анкети були ретельно відібрані, переформульовані або видалені. В анкеті залишено 9 запитань, з них 4 закритих та 5 напівзакритих. З цих запитань сформовано 3 блоки. Перший блок стосується соціально‑демографічної характеристики респондента, другий — уявлення про симптоми ГЕРХ, її наслідки та вплив на якість життя людини, третій — контакту респондента з лікарем щодо захворювань шлунково‑кишкового тракту, рівня і джерела інформації щодо ГЕРХ. Проведено пілотне дослідження за участі 120 респондентів працездатного віку. Якість анкети перевірено за допомогою методу тест‑ретесту та розрахунку ретестової надійності. Обчислено кореляції відповідей на окремі запитання анкети. Встановлено наявність кореляційного зв’язку між відповідями респондентів, отриманими в різний час, що визначає ретестову надійність анкети.

Висновки. Запропонована анкета для визначення інформованості населення працездатного віку щодо ГЕРХ є надійним і валідним інструментом, який можна застосовувати в клінічній практиці. Результати дослідження зазначеного контингенту дають змогу визначити осіб з ризиком ГЕРХ. Анкету можна застосовувати як зручний інструмент персоніфікованого підходу до здоров’я та профілактики ГЕРХ на етапі первинної медико‑санітарної допомоги.

 

Біографії авторів

M. B. Shcherbynina, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Щербиніна Марина Борисівна,
д. мед. н., проф., проф. кафедри клінічної лабораторної діагностики

V. M. Hladun, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

В. М. Гладун

T. G. Yemelianenko, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Т. Г. Ємельяненко

Посилання

Slabkiy GA, Znamenska MA. Organization of disease-preventive service by general practitioners (Ukrainian). Bulletin of VDNUU Ukrainian Medical Dental Academy [Visnyk VDNZU «Ukrayinska medychna stomatolohichna» akademiya] (Ukrainian).2015;15, № 2 (50):154-160.

ShcherbyninaMB, HladunVM,BorisovaJV.Pilot study of the awareness of students and educators about gastroesophageal reflux disease (Ukrainian). Modern gastroenterology [Suchasna hastroenterolohiya] (Ukrainian). 2018;4 (102):17-23.

Ahmad FS, Kallen MA et al. Development and Initial Validation of the PROMIS®-Plus-HF Profile Measure. Circ Heart Fail. 2019;12. e005751. doi: 10.1161/circheartfailure.118.005751.

Bardhan KD, Stanghellini V, Armstrong D et al. Evaluation of GERD symptoms during therapy. Part I. Development of the new GERD questionnaire ReQuest TM. Digestion. 2004;69:229-237.

Bolarinwa OA. Principles and methods of validity and reliability testing of questionnaires used in social and health science researches. Niger Postgrad Med J. 2015;22:195-201.

Carlsson R, Dent J, Bolling-Sternevald E et al. The usefulness of a structured questionnaire in the assessment of symptomatic gastroesophageal reflux disease. Scand J Gastroenterol. 1998;33:1023-1029.

Chassany O, Marquis P, Scherrer B et al. Validation of a specific quality of life questionnaire for functional digestive disorders. Gut. 1999;44:527-533.

Eypasch E, Williams JI, Wood-Dauphinee S et al. Gastrointestinal Quality of Life Index: development, validation and application of a new instrument. Br J Surg. 1995;82:216-222.

Guan Xiao-Li, Wang H. Quality of life scales for patients with gastroesophageal reflux disease: A literature review. Int J Nur Sci. 2015;2(1):110-114. https://doi.org/10.1016/j.ijnss.2015.02.003.

Gyawali CP, Fass R. Management of gastroesophageal reflux disease. Gastroenterology. 2018;154:302-318. doi:10.1053/j.gastro.2017.07.049

Jones R, Junghard O, Dent. et al. Development of the GerdQ, a tool for the diagnosis and management of gastro-oesophageal reflux disease in primary care. Aliment Pharmacol Ther. 2009;30:1030-1038.

Katz PO, Gerson LB, Vela MF. Guidelines for the diagnosis and management of gastroesophageal reflux disease. Am J Gastroenterol. 2013;108:308-328.

Macran S, Wileman S, Barton G, Russell I. The development of a new measure of quality of life in the management of gastro-oesophageal reflux disease: the Reflux questionnaire. Qual Life Res. 2007;16:331-343.

Lee S, Schwarz N. Question context and priming meaning of health: effect on differences in self-rated health between hispanics and non-hispanic whites. Am J Public Health. 2014;104(1):179-185.

Peery AF, Dellon ES, Lund J et al. Burden of gastrointestinal disease in the United States: 2012 update. Gastroenterology. 2012;143(5):1179-1187.

Perneger TV, Courvoisier DS, Hudelson PM, Gayet-Ageron A. Sample size for pre-tests of questionnaires. Qual Life Res. 2015;24:147-151.

Shaheen NJ, Hansen RA, Morgan DR et al. Тhe burden of gastrointestinal and liver diseases, 2006. Am J Gastroenterol. 2006;101(9):2128-2138.

Ware JE. Jr., Sherbourne CD. The MOS 36-item short-form health survey (SF-36). I. Conceptual framework and item selection. Med Care. 1992;30:473-483.

Wiklund IK, Junghard O, Grace E et al. Quality of Life in Reflux and Dyspepsia patients. Psychometric documentation of a new disease-specific questionnaire (QOLRAD). Eur J Surg Suppl. 1998;583:41-49.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження