НПЗП-гастропатії в практиці сімейного лікаря

L. V. Zhuravlyova; M. O. Oliinyk

doi:10.30978/MG-2018-3-48

Автор(и)

L. V. Zhuravlyova Харківський національний медичний університет, Україна
M. O. Oliinyk Харківський національний медичний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2018-3-48

Ключові слова:

нестероїдні протизапальні препарати, НПЗП-гастропатія, профілактика, інгібітори протонної помпи

Анотація

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) — засоби, які найчастіше застосовують для лікування різної патології. Однак їх використання асоціюється з розвитком різних побічних ефектів, одним з найпоширеніших є НПЗП-гастропатія. З віком потреба в прийомі різних препаратів збільшується, що потребує обґрунтованих і чітких рекомендацій щодо призначення НПЗП у хворих з коморбідною патологією з урахуванням чинників ризику розвитку побічних ефектів. Розглянуто методи раціонального призначення НПЗП. Обґрунтовано вибір препаратів для профілактики і фармакотерапії НПЗП-гастропатій.

Біографії авторів

L. V. Zhuravlyova, Харківський національний медичний університет

Журавльова Лариса Володимирівна, д. мед. н., проф., зав. кафедри внутрішньої медицини № 3

M. O. Oliinyk, Харківський національний медичний університет

М. О. Олійник

Посилання

Iakhno NN, Kukushkina ML, editors. Bol’: Prakt. ruk-vo dlia vrachei.- M.: Izd-vo RAMN, 2012:512 (Russian).

Bueverov AO, Lapina TL. Duodenogastroezofageal’nyi refliuks kak prichina refliuks-ezofagita. Farmateka. 2006;1:1-5 (Russian).

Karasyova GA. NSAID-gastropathy: from understanding to prevention and treatment strategy development. Meditsinskie novosti. 2012;8:21-26 (Russian).

Karateev AE, Gontarenko NV, Tsurgan AV. Digestive comorbidity in patients with rheumatic diseases: Not only NSAID-induced gastropathy. Rheumatology Science and Practice. 2016;4. C. 382-389 (Russian).

Karateev AE, Nasonov EL. NPVP-assotsiirovannaia patologiia ZhKT: real’noe sostoianie del v Rossii. Rus. med. zhurn. 2006;15:1073-1078 (Russian).

Karateev AE, Uspenskii Iu. P., Pakhomova IG. i dr. Priem NPVP i patologiia pishchevoda: sviaz’ s osnovnymi simptomami gastroezofageal’noi refliuksnoi bolezni (GERB), chastota razvitiia i faktory riska erozivnogo ezofagita. Eksperim. i klin. gastroenterol. 2008;3:11-16 (Russian).

Kas’ianenko V. I. Simptomaticheskoe erozivno-iazvennoe porazhenie zheludka i dvenadtsatiperstnoi kishki. medikamentoznoe lechenie. Med. sovet. 2013;3:42-46. http://dx.doi.org/10.21518/2079-701X-2013-3-42-46 (Russian).

Kim VA. NPVP-gastropatiia i rol’ prostaglandinov v ee vozniknovenii, profilaktike i lechenii. Eksperim. i klin. gastroenterol. 2008;8:84-91 (Russian).

Maev IV, Kucheriavyi Iu. A., Oganesian TS. Pantoprazol: znachenie i mesto v terapii kislotozavisimykh zabolevanii. RMZh. 2010;28:17-49 (Russian).

Morozova TE, Rykova SM, Chukina MA. NPVP-gastropatii u bol’nykh s sochetannoi patologiei serdechno-sosudistoi sistemy i zabolevaniiami sustavov i pozvonochnika. Eksperim. i klin. gastroenterol. 2015;Vyp. 118(6):64-70 (Russian).

Nasonova VA, Nasonov EL. Ratsional’naia farmakoterapiia revmaticheskikh zabolevanii: Ruk-vo dlia prakticheskikh vrachei. M.: Litterra, 2003:507 (Russian).

Novikov VE, Kriukova NO, Krikova AV. NPVP-indutsirovannye gastropatii i ikh profilaktika. Obzory po klinicheskoi farmakologii i lekarstvennoi terapii. 2008;6(1):26-30 (Russian).

Pakhomova IG. NPVP-assotsiirovannye povrezhdeniia zheludochno-kishechnogo trakta i ikh oslozhneniia: puti profilaktiki. Consilium Medicum. 2009;2:71-76 (Russian).

Stepanov Iu. M., Budzak I. Ia. Maastrikhtskii konsensus-5: analiticheskii obzor polozhenii. Gastroenterol. 2017;51(1):36-45 (Russian).

Tkach SM, Onishchuk LA. Ingibitory protonnoi pompy i risk mezhlekarstvennykh vzaimodeistvii. Gastroenterol. 2015;2 (56):91-98 (Russian).

Topchii NV, Toporkov AS. Optimizatsiia primeneniia nesteroidnykh protivovospalitel’nykh preparatov v obshchemeditsinskoi praktike. RMZh. 2011;19(2):27-32 (Russian).

ACCF/ACG/AHA 2008 Expert Consensus Document on Reducing the Gastrointestinal Risks of Antiplatelet Therapy and NSAID Use. J Am Coll Cardiol. 2008;52 (18):1502-1517.

Becker JS, Domschke W, Pohle T. Current approaches to prevent NSAID-induced gastropathy — COX selectivity and beyond. Br J Clin Pharmacol. 2004;58(6):587-600.

Bhala N, Emberson J, Merhi A et al. Vascular and upper gastrointestinal effects of non-steroidal anti-inflammatory drugs: metaanalyses of individual participant data from randomised trials. Lancet. 2013;382 (9894):769-779. DOI: 10.1016/S0140-6736 (13)60900-9. Epub 2013 May 30.

Blondell RD, Azadfard M, Wisniewski AM. Pharmacologic therapy for acute pain. Am Fam Physician. 2013;87 (11):766-772.

Brunner G, Athmann C, Schneider A. Long-term, open-label trial: safety and efficacy of continuous maintenance treatment with pantoprazole for up to 15 years in severe acid-peptic disease. Aliment Pharmacol Ther. 2012;36(1):37-47.

Burmester G, Lanas A, Biasucci L et al. The appropriate use of non-steroidal antiinflammatory drugs in rheumatic disease: opinions of a multidisciplinary European expert panel. Ann Rheum Dis. 2011;70(5):818-822. DOI: http://dx.doi.org/10.1136/ard.2010.128660.

Chan FK, Graham DY. Review article: prevention of non-steroidal anti-inflammatory drug gastrointestinal complications — review and recommendations based on risk assessment. Aliment Pharmacol Ther. 2004;19:1051-1061.

Crofford LJ. Use of NSAIDs in treating patients with arthritis. Arthritis Res Ther. 2013;15, suppl 3. P. S2. DOI: 10.1186/ar4174. Epub 2013 Jul 24.

Cryer B. Gastrointestinal safety of low-dose aspirin. Am J Manag Care. 2002;N 8 (suppl. 22). P. S701-708.

Garcia Rodrigues LA. Variability in risk of gastrointestinal complications with different non-steroidal antiinflammatory drugs. Am J Med. 1998;104 (3A):30S–34S.

Hawkey CJ, Longman MJ.. Gut. 2003;52:600-608.

Helin-Salmivaara A, Huttunen T, Gronroos JM et al. Risk of serious upper gastrointestinal events with concurrent use of NSAIDs and SSRI: a case control study in the general population. Eur J ClinPharmacol. 2007;63:403-408.

Huang J.Q, Sridhar S, Hunt RH. Role of Helicobacter pylori infection and non-steroidal anti-inflammatory drugs in peptic-ulcer disease: a meta-analysis. Lancet. 2002;359:14-22. DOI: 10.1016/S0140-6736 (02)07273-2.

Juurlink DN, Gomes T, Ko DT et al. A population-based study of the drug interaction between proton pump inhibitors and clopidogrel. CMAJ. 2009;180(7):713-718.

Lanas A, Tornero J, Zamorano J. Assessment of gastrointestinal and cardiovascular risk in patients with osteoarthritis who require NSAIDs: the LOGICA study. Ann Rheum Dis. 2010;69(8):1453-1458. DOI: http://dx.doi.org/10.1136/ard.2009.123166.

Malfertheiner P, Mégraud F, O’Morain C et al. European Helicobacter and Microbiota Study Group and Consensus panel. Management of Helicobacter pylori infection — the Maastricht V/Florence Consensus Report. Gut. 2017;66(1):6-30. DOI: 10.1136/gutjnl-2016-312288.

O’Connor Н, Sebastian S. The burden of Helicobacter pylori infection in Europe. Aliment Pharmacol Ther. 2003;18, suppl. 3:38-44.

Scarpellini E, Vos R, Blondeau K et al. The effects of itopride on esophageal motility and lower esophageal sphincter function in man. Aliment Pharmacol Ther. 2011;33(1):99-105.

Singh G, Rosen Ramey D. NSAID induced gastrointestinal complications: the ARAMIS perspective. J Rheumatology. 1998. Vol. 25 (suppl. 51):8-16.

Sostres C, Carrera-Lasfuentes P, Benito R et al. Peptic ulcer bleeding risk. The role of Helicobacter pylori infection in NSAID/low-dose aspirin users. Am J Gastroenterol. 2015;110:684-689. DOI: 10.1038/ajg.2015.98.

Spiegel BM.R., Farid M, Dulai GS. Comparing rates of dyspepsia with coxibs vs NSAID + PPI: a meta-analysis. Am J Med. 2006;119:27-36.