Концентрація секреторного імуноглобуліну А та основних пародонтопатогенів у пацієнтів зі стеатотичною хворобою печінки

Анотація

Хронічний пародонтит — інфекційне запальне захворювання, в основі якого лежить місцеве мікробне навантаження, що призводить до запалення та деструкції тканин. При пародонтиті відбувається взаємодія між пародонтопатогенами й системами захисту, одним із компонентів місцевого захисту є секреторний імуноглобулін А.

Мета — визначити рівень секреторного імуноглобуліну А та його зв’язок із концентрацією специфічних пародонтопатогенів у хворих на метаболічно-асоційовану стеатотичну хворобу печінки.

Матеріали та методи. У двох груп пацієнтів (з метаболічно-асоційованою стеатотичною хворобою печінки (МАСХП) і соматично здорових осіб) визначали кількісний рівень пародонтопатогенів І та ІІ порядку методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу з використанням універсальних праймерів. За допомогою імуноферментного методу в змішаній слині визначали імунологічну реактивність тканин порожнини рота за рівнем секреторного імуноглобуліну А. Статистичні розрахунки проводили за допомогою програми SPSS непараметричним методом.

Результати. Зафіксований високий рівень Porphyromonas gingivalis у пацієнтів основної групи, який завдяки факторам вірулентності може підтримувати явища дисбіозу в інших мікробіомах. Вміст секреторного імуноглобуліну А у ротовій рідині хворих основної групи майже втричі перевищував аналогічний показник у контрольній групі, що пов’язано з наслідком орального дисбіозу, тоді як у пацієнтів контрольної групи був у межах норми. Виявлено сильну позитивну кореляцію між секреторним імуноглобуліном А та вмістом P. gingivalis і позитивну кореляцію середньої сили між Prevotella intermedia й Treponema denticola.

Висновки. Метаболічно-асоційована стеатотична хвороба печінки є супутнім тлом для патогенного впливу пародонтопатогенів на пародонт. Підвищення рівня секреторного імуноглобуліну А свідчить про наявність системного хронічного запалення низької інтенсивності.