Динаміка виявлення колоректальних поліпів під час колоноскопії у різних вікових групах пацієнтів: ретроспективне обсерваційне дослідження (2021—2023)

Анотація

Колоноскопія відіграє ключову роль у скринінгу колоректального раку (КРР), вірогідно знижуючи захворюваність і смертність від нього. Для оптимізації якості обстежень міжнародні товариства визначили низку ключових індикаторів якості, основним з яких є частота виявлення аденом (ЧВА), тоді як частота виявлення зубчастих утворень на широкій основі (ЧВЗУШО) поки не належить до стандартних індикаторів.

Мета — оцінити вікові тенденції виявлення поліпів, аденом і зубчастих утворень на широкій основі.

Матеріали та методи. Проведено ретроспективне спостережне дослідження пацієнтів, яким було виконано колоноскопію в гастроцентрі Olymed (Київ, Україна) у період із квітня 2021 р. до грудня 2023 р. Розрахували частоту виявлення поліпів (ЧВП), ЧВА і ЧВЗУШО для всіх колоноскопій, проведених у зазначений період, з урахуванням критеріїв вилучення (нетотальна колоноскопія (не досягнуто сліпої кишки або < 6 за Бостонською шкалою підготовки кишечника (BBPS), виявлений КРР або запальні захворювання кишечника). Пацієнтів розподілили на 10 основних та 2 додаткові вікові групи. Особливу увагу приділено аналізу поширеності зубчастих утворень на широкій основі серед молодих осіб, що має важливе значення для розуміння потенційної ролі цих утворень у патогенезі колоректального раку. Статистичну обробку виконували з використанням програмного пакета Stata 17 (StataCorp LLC, США). Порівняння двох незалежних груп здійснювали за допомогою критерію χ² Пірсона. Різницю вважали статистично значущою при p  <  0,05.

Результати. До початкової вибірки було залучено 2676 пацієнтів. Після застосування критеріїв вилучення проаналізовано 2402 обстеження. Найчисленнішою була вікова група 50 — 54 роки (13,9%, n=335). Виокремлено дві цільові групи: 45 — 49 років (n=323) та ≥ 50 років (n=1216). Виявлено чітку тенденцію до зростання ЧВП і ЧВА зі збільшенням віку. Найвищий показник ЧВА зафіксовано в пацієнтів віком ≥ 75 років (88,2%). Динаміка ЧВЗУШО була нелінійною: максимальний показник (31,3%) визначено у віковій групі 60 — 64 роки. При порівнянні груп 45 — 49 та ≥ 50 років молодша група мала нижчі показники ЧВА (44,9 і 66,8%, p < 0,001) та ЧВП (66,8 і 80,9%, p < 0,001), але за ЧВЗУШО групи не відрізнялися (26,7 та 26,6%, p=0,893), що свідчить про значну поширеність зубчастих утворень на широкій основі серед молодших пацієнтів.

Висновки. Отримані результати свідчать про необхідність врахування зубчастих утворень на широкій основі як потенційного маркера ризику розвитку КРР, зокрема серед молодих осіб. Необхідно провести дослідження для визначення оптимальних референтних значень ЧВЗУШО для ендоскопістів.