Дієтична інтервенція пробіотиком Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus: віддалені результати нутритивної корекції функціональної диспепсії

І. Г. Палій; С. В. Заїка; О. О. Ксенчин; І. В. Чернова; К. В. Ксенчина

doi:10.30978/MG-2025-4-11

Автор(и)

І. Г. Палій Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, Україна https://orcid.org/0000-0002-9464-4928
С. В. Заїка Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, Україна https://orcid.org/0000-0002-3954-4537
О. О. Ксенчин Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, Україна http://orcid.org/0000-0001-8438-5320
І. В. Чернова Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, Україна http://orcid.org/0009-0009-5690-7385
К. В. Ксенчина Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, Україна https://orcid.org/0009-0008-1506-2673

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2025-4-11

Ключові слова:

функціональна диспепсія, Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus, опитувальник GSRS, оцінка якості життя, нутритивна підтримка, віддалені клінічні результати

Анотація

Мета — вивчити віддалені наслідки впливу засобу, що містить ліофілізат Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus strain 9702 (IMV B-7085) і продукти їхньої життєдіяльності, на клінічні вияви захворювання та якість життя пацієнтів із функціональною диспепсією через рік після лікування цим засобом.

Матеріали та методи. У дослідження було залучено 35 пацієнтів із верифікованою функціональною диспепсією, середній вік яких становив (46,5±2,8) року (15 чоловіків та 20 жінок). Проаналізовані результати за опитувальником GSRS (Gastrointestinal Symptom Rating Scale) та анкети MOS SF-36 (Medical Outcomes Study 36- Item Short-Form Health Survey) через рік після прийому препарату, який містив Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus. Отримані дані порівнювали з показниками до початку лікування та через 15 днів після завершення курсу прийому зазначеного препарату. Статистичне опрацювання даних проводили за допомогою програмного забезпечення MedCalc 12.5.0.0.

Результати. Аналіз результатів за опитувальником GSRS продемонстрував статистично значуще (р<0,05) зниження сумарного балу через рік після прийому комплексу пребіотиків і пробіотиків порівняно з показником до лікування. Зазначені показники статистично значущо не відрізнялися від значень, зафіксованих через 15 днів після завершення лікування. Середні значення окремих синдромів опитувальника залишалися статистично значущо нижчими (р<0,05) порівняно з показниками до лікування та статистично не відрізнялися (р>0,05) від таких через 15 днів після лікування. Порівняння оцінки фізичного компонента здоров’я через рік після лікування виявило статистично значущо вищі показники (р<0,05) якості життя в кластерах фізичного функціонування, інтенсивності болю та загального здоров’я порівняно з початковими даними. Аналіз психологічного компонента здоров’я через рік після лікування не показав статистично значущих відмінностей у кластерах при порівнянні з показниками до лікування (р>0,05).

Висновки. Застосування Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus забезпечує тривале зменшення виразності гастроінтестинальних симптомів і поліпшення фізичного компонента якості життя в пацієнтів із функціональною диспепсією, що, імовірно, пов’язане зі стабілізацією мікробіоти дванадцятипалої кишки та зменшенням локального запалення.

Біографії авторів

І. Г. Палій, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

д. мед. н., проф.

С. В. Заїка, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

д. мед. н., доцент

О. О. Ксенчин, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

к. мед. н.

І. В. Чернова, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

к. мед. н., доцент

К. В. Ксенчина, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

-

Посилання

Paliy I, Zaika S, Ksenchyn O, Chernova I. Effect of taking a dietary supplement containing Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus on clinical manifestations of functional dyspepsia and patients’ quality of life. GASTRO [Internet]. 2024 Dec. 21 [cited 2025 Nov. 12];58(4):240-5. Available from: https://gastro-journal.com/index.php/journal/article/view/634. Ukrainian.

Aono S, Tomita T, Tozawa K, et al. Epidemiology and clinical characteristics based on the Rome III and IV criteria of Japanese patients with functional dyspepsia. J Clin Med. 2022;11(9):2342. http://doi.org/10.3390/jcm11092342.

Aziz I, Palsson OS, Törnblom H, Sperber AD, Whitehead WE, Simrén M. Epidemiology, clinical characteristics, and associations for symptom-based Rome IV functional dyspepsia in adults in the USA, Canada, and the UK: a cross-sectional population-based study. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2018;3(4):252-262. http://doi.org/10.1016/S2468-1253(18)30003-7.

Black CJ, Drossman DA, Talley NJ, Ruddy J, Ford AC. Functional gastrointestinal disorders: advances in understanding and management. Lancet. 2020;396(10263):1664-1674. http://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)32115-2.

Drago L, Meroni G, Pistone D, et al. Evaluation of main functional dyspepsia symptoms after probiotic administration in patients receiving conventional pharmacological therapies. J Int Med Res. 2021;49:300060520982657. http://doi.org/10.1177/0300060520982657.

Drossman DA, Hasler WL. Rome IV-functional GI disorders: disorders of gut-brain interaction. Gastroenterology. 2016;150(6):1257-1261. http://doi.org/10.1053/j.gastro.2016.03.035.

Dziedzic A, Maciak K, Bliźniewska-Kowalska K. The power of psychobiotics in depression: a modern approach through the microbiota–gut–brain axis: a literature review. Nutrients. 2024;16:1054. http://doi.org/10.3390/nu16071054.

Esterita T, Dewi S, Suryatenggara FG, Glenardi G. Association of functional dyspepsia with depression and anxiety: a systematic review. J Gastrointestin Liver Dis. 2021;30(2):259-266. http://doi.org/10.15403/jgld-3325.

Ford AC, Mahadeva S, Carbone MF, Lacy BE, Talley NJ. Functional dyspepsia. Lancet. 2020;396(10263):1689-1702. http://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30469-4.

Fung TC. The microbiota-immune axis as a central mediator of gut-brain communication. Neurobiol Dis. 2020;136:104714. http://doi.org/10.1016/j.nbd.2019.104714.

Gurusamy SR, Shah A, Talley NJ, et al. Small intestinal bacterial overgrowth in functional dyspepsia: a systematic review and meta-analysis. Am J Gastroenterol. 2021;116(5):935-942. http://doi.org/10.14309/ajg.0000000000001197.

Hoedt EC, Burns GL, Kang S, et al. Altered duodenal mucosa-associated microbiota and immune profiles in functional dyspepsia: a study of host-microbiome homeostasis. bioRxiv. 2025 Apr 10;2025.04.10.648308. http://doi.org/10.1101/2025.04.10.648308.

Jiang W, Wu J, Zhu S, Xin L, Yu C, Shen Z. The role of short chain fatty acids in irritable bowel syndrome. J Neurogastroenterol Motil. 2022;28(4):540-548. http://doi.org/10.5056/jnm22093.

Kastl AJ Jr, Terry NA, Wu GD, Albenberg LG. The structure and function of the human small intestinal microbiota: current understanding and future directions. Cell Mol Gastroenterol Hepatol. 2020;9(1):33-45. http://doi.org/10.1016/j.jcmgh.2019.07.006.

Keohane J, Quigley EM. Functional dyspepsia: the role of visceral hypersensitivity in its pathogenesis. World J Gastroenterol. 2006;12(17):2672-2676. http://doi.org/10.3748/wjg.v12.i17.2672.

Kok CR, Hutkins R. Yogurt and other fermented foods as sources of health-promoting bacteria. Nutr Rev. 2018;76(Suppl 1):4-15. http://doi.org/10.1093/nutrit/nuy056.

Lee KJ, Kindt S, Tack J. Pathophysiology of functional dyspepsia. Best Pract Res Clin Gastroenterol. 2004;18(4):707-716. http://doi.org/10.1016/j.bpg.2004.04.007.

Lee M, Kim D, Kim H, Jo S, Kim OK, Lee J. Gastro-protective effect of fermented soybean (Glycine max (L.) Merr.) in a rat model of ethanol/HCl-induced gastric injury. Nutrients. 2022;14(10):2079. http://doi.org/10.3390/nu14102079.

Leite G, Morales W, Weitsman S, et al. The duodenal microbiome is altered in small intestinal bacterial overgrowth. PLoS One. 2020;15(7):e0234906. http://doi.org/10.1371/journal.pone.0234906.

Leite G, Weitsman S, Parodi G, et al. Mapping the segmental microbiomes in the human small bowel in comparison with stool: a REIMAGINE study. Dig Dis Sci. 2020;65(9):2595-2604. http://doi.org/10.1007/s10620-020-06173-x.

Long YQ, Xu WL, Li LX, et al. Characteristics and risk factors of functional dyspepsia fulfilling the Rome IV criteria overlapping with gastroesophageal reflux disease, irritable bowel syndrome, and functional constipation in South China. J Neurogastroenterol Motil. 2024;30(2):184-193. http://doi.org/10.5056/jnm23084.

Marano G, Mazza M, Lisci FM, et al. The microbiota-gut-brain axis: psychoneuroimmunological insights. Nutrients. 2023;15(6):1496. http://doi.org/10.3390/nu15061496.

Margolis KG, Cryan JF, Mayer EA. The microbiota-gut-brain axis: from motility to mood. Gastroenterology. 2021;160(5):1486-1501. http://doi.org/10.1053/j.gastro.2020.10.066.

Margolis KG, Gershon MD, Bogunovic M. Cellular organization of neuroimmune interactions in the gastrointestinal tract. Trends Immunol. 2016;37(7):487-501. http://doi.org/10.1016/j.it.2016.05.003.

Miwa H, Oshima T, Tomita T, et al. Recent understanding of the pathophysiology of functional dyspepsia: role of the duodenum as the pathogenic center. J Gastroenterol. 2019;54(4):305-311. http://doi.org/10.1007/s00535-019-01550-4.

Nishino K, Nishida A, Inoue R, et al. Analysis of endoscopic brush samples identified mucosa-associated dysbiosis in inflammatory bowel disease. J Gastroenterol. 2018;53(1):95-106. http://doi.org/10.1007/s00535-017-1384-4.

Olorocisimo JP, Diaz LA, Co DE, et al. Lactobacillus delbrueckii reduces anxiety-like behavior in zebrafish through a gut microbiome — brain crosstalk. Neuropharmacology. 2023;225:109401. http://doi.org/10.1016/j.neuropharm.2022.109401.

Osadchiy V, Martin CR, Mayer EA. Gut microbiome and modulation of CNS function. Compr Physiol. 2019;10(1):57-72. http://doi.org/10.1002/cphy.c180031.

Pimentel M, Saad RJ, Long MD, Rao SSC. ACG clinical guideline: small intestinal bacterial overgrowth. Am J Gastroenterol. 2020;115(2):165-178. http://doi.org/10.14309/ajg.0000000000000501.

Qin J, Li R, Raes J, et al. A human gut microbial gene catalogue established by metagenomic sequencing. Nature. 2010;464(7285):59-65. http://doi.org/10.1038/nature08821.

Quigley EMM. Symptoms and the small intestinal microbiome — the unknown explored. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2019;16(8):457-458. http://doi.org/10.1038/s41575-019-0171-5.

Roshchina VV. New trends and perspectives in the evolution of neurotransmitters in microbial, plant, and animal cells. Adv Exp Med Biol. 2016;874:25-77. http://doi.org/10.1007/978-3-319-20215-0_2.

Shimura S, Ishimura N, Mikami H, Okimoto E, Uno G, Tamagawa Y, Aimi M, Oshima N, Sato S, Ishihara S, Kinoshita Y. Small Intestinal Bacterial Overgrowth in Patients with Refractory Functional Gastrointestinal Disorders. J Neurogastroenterol Motil. 2016 Jan 31;22(1):60-8. http://doi.org/10.5056/jnm15116. PMID: 26554916; PMCID: PMC4699722.

Thursby E, Juge N. Introduction to the human gut microbiota. Biochem J. 2017;474(11):1823-1836. http://doi.org/10.1042/BCJ20160510.

Wauters L, Talley NJ, Walker MM, Tack J, Vanuytsel T. Novel concepts in the pathophysiology and treatment of functional dyspepsia. Gut. 2020;69(3):591-600. http://doi.org/10.1136/gutjnl-2019-318536.

Zhong L, Shanahan ER, Raj A, et al. Dyspepsia and the microbiome: time to focus on the small intestine. Gut. 2017;66(6):1168-1169. http://doi.org/10.1136/gutjnl-2016-312574.

Zhou L, Zeng Y, Zhang H, Ma Y. The role of gastrointestinal microbiota in functional dyspepsia: a review. Front Physiol. 2022;13:910568. http://doi.org/10.3389/fphys.2022.910568.