Можливості діагностики гастроінтестинальної харчової алергії в дітей

Анотація

Питання діагностики небажаних реакцій на харчові продукти в різні періоди дитячого віку залишаються актуальними. Різноманітність харчових алергенів, які люди отримують з їжею, наявність хронічних захворювань шлунково‑кишкового тракту та інших патологічних станів, непередбачуваність алергійної відповіді при вживанні харчових інгредієнтів і погіршення якості життя внаслідок необґрунтованої елімінації певних продуктів визначають напрям подальших досліджень проблем, пов’язаних із харчовою алергією.

Мета — дослідити чинники ризику розвитку гастроінтестинальної харчової алергії та розробити діагностично‑прогностичний алгоритм з оптимізацією її ранньої дiагностики в дітей різного віку.

Матеріали та методи. Для досягнення зазначеної мети та визначення діагностичних коефіцієнтів (ДК) окремих прогностичних ознак досліджено понад 40 клініко‑лабораторних показників і анамнестичні дані 54 дітей (28 із морфологічно підтвердженою гастроінтестинальною алергією (основна група) та 26 із гастроінтестинальною патологією неалергійного генезу (69,2% випадків функціонального походження та 30,8% органічного) — група порівняння). Комплексне обстеження передбачало виконання загальноклінічних досліджень, ендоскопічно‑гістологічного обстеження та визначення імунологічних маркерів (інтерлейкіну‑4, інтерлейкіну‑10 та хемокіну TARC/CCL‑17). Для розробки діагностично‑прогностичного алгоритму виконано статистичні розрахунки з використанням методу альтернативного послідовного аналізу Вальда, за допомогою якого шляхом додавання умовних величин, що характеризують інформативність окремих показників, можна отримати інформацію для індивідуального прогнозу.

Результати. В обох групах переважали хлопчики (67,9 та 61,5%, р=0,841). Харчова алергія статистично значущо частіше маніфестувала в ранньому віці (39,3% в основній групі та 11,5% у групі порівняння, р=0,44, ДК=+5,3) і є однією з перших сходинок на етапі еволюції атопічного маршу. Аналіз ДК основних предикторів розвитку гастроінтестинальної харчової алергії в дітей дав змогу розробити узагальнений діагностичний алгоритм з урахуванням найінформативніших як позитивних, так і негативних прогностичних чинників ризику. З огляду на високий ступінь залежності між даними анамнезу, клінічними симптомами, імунологічними маркерами й розвитком гастроінтестинальної алергії, запропонована прогностична модель дає змогу визначити серед дітей і підлітків, які мають гастроінтестинальні симптоми після прийому їжі чи певного харчового продукту, групу ризику щодо розвитку цієї патології та диференціювати істинні (імунні) реакції харчової гіперчутливості від неімунних реакцій харчової непереносності, що може моделювати клінічну картину неалергійних уражень шлунково‑кишкового тракту. У пацієнтів, які набрали понад 60 балів (високий ризик) з імовірністю до 95% можна прогнозувати розвиток гастроінтестинальної алергії.

Висновки. У результаті комплексного обстеження дітей із гастроінтестинальними симптомами, виникнення яких було пов’язане з прийомом їжі або певних харчових продуктів, визначено основні предиктори розвитку гастроінтестинальної харчової алергії. Їх узагальнення та систематизація дали змогу використати найбільш вагомі з них як ключові маркери для створення прогностичного алгоритму ризику розвитку гастроінтестинальної алергії.