Модифікації складу мікробіоти кишечника при синдромі подразненої кишки під впливом пробіотичної терапії: аналіз методом секвенування нового покоління

Анотація

Мета — оцінити ефективність застосування пробіотика «Неофлорум» у пацієнтів із синдромом подразненої кишки (СПК) на основі аналізу динаміки клінічних симптомів та змін у складі кишкової мікробіоти, визначених методом секвенування нового покоління (NGS).

Матеріали та методи. У відкритому порівняльному дослідженні взяли участь троє чоловіків віком 50—53 років з діагнозом СПК із діареєю. Протягом 28 днів пацієнти вживали пробіотик «Неофлорум» у дозуванні 2 капсули на добу під час прийому їжі. Проведено оцінку клінічного стану. Зразки кишкової мікробіоти збирали до початку лікування та після його завершення. Для дослідження мікробного складу застосовано метагеномне ДНК‑секвенування із використанням високопродуктивної технології NGS на платформі Ion GeneStudio S5 System (Thermo Fisher). Аналіз проводили з використанням набору реагентів Ion 16S Metagenomics Kit (ref 26216, LOT 2311034), IonCode Barcode Adapters (ref A36524) та Ion 540™ Kit‑Chef (ref A37865). Ампліконне секвенування здійснювалося за геном 16S рРНК. Біоінформаційну обробку результатів проводили в програмному забезпеченні Ion Reporter™ із використанням спеціалізованого модуля метагеномного аналізу Ion 16S™.

Результати. У всіх пацієнтів СПК із діареєю тривав протягом останнього року. До лікування відзначено дисбаланс мікроорганізмів, зокрема надлишок Prevotellaceae та дефіцит Faecalibacterium, що супроводжувалося клінічними виявами (абдомінальний біль, здуття, порушення випорожнення). Після курсу препарату «Неофлорум» виявлено позитивні зміни мікробного складу — зменшення вмісту патогенних бактерій (Enterobacteriaceae) та збільшення кількості представників, які підтримують бар’єрну функцію кишечника й синтез коротколанцюгових жирних кислот (Eubacterium rectale, Ruminococcus). Зафіксовано також метаболічне поліпшення: збільшення продукції ацетату та пропіонату, зниження активності аміак‑продуцентів і β‑глюкуронідази. Клінічно це супроводжувалося зменшенням абдомінального болю в 4 рази та діарейного синдрому в 3 рази. Побічних реакцій не зареєстровано.

Висновки. Застосування методу NGS дало змогу доказово підтвердити позитивний вплив «Неофлоруму» на склад кишкової мікробіоти. Прийом «Неофлоруму» продемонстрував ефективність при СПК із діа­реєю завдяки цілеспрямованій дії. Відзначено нормалізацію мікробіоти, зменшення запального навантаження, поліпшення ферментативної активності та метаболічного потенціалу (білковий і вуглеводний обмін, зниження токсичного навантаження). Рекомендується продовження терапії до 1—2 міс із моніторингом та корекцією харчування.