Екзокринна недостатність підшлункової залози на тлі хронічної серцевої недостатності зі зниженою фракцією викиду: механізми розвитку та шляхи їхньої корекції. Огляд

Анотація

Метою огляду є обговорення доказових даних щодо механізмів розвитку екзокринної недостатності підшлункової залози при хронічній серцевій недостатності зі зниженою фракцією викиду, їхніх клінічних наслідків і сучасних шляхів їхньої корекції. Результати сучасних досліджень свідчать про високу поширеність атрофії паренхіми підшлункової залози та заміщення її фіброзною тканиною в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду, що супроводжується розвитком екзокринної недостатності підшлункової залози. Окрім того, доведено наявність великої кількості адренергічних рецепторів і всіх компонентів ренін‑ангіотензин‑альдостеронової системи в судинній мережі підшлункової залози, а також значну залежність її функції від тонусу парасимпатичної нервової системи, що спричинює ішемію підшлункової залози та дисфункцію ацинарних клітин, відповідальних за продукцію ферментів при хронічній серцевій недостатності зі зниженою фракцією викиду. Частими наслідками екзокринної недостатності підшлункової залози є синдром мальабсорбції та пов’язані з ним дефіцити амінокислот, жиророзчинних вітамінів А, D, Е і К, мінералів, таких як магній, кальцій, цинк, а також гіпопротеїнемія, саркопенія, остеопороз, зниження імунітету. Синдром мальабсорбції призводить до прогресування метаболічного та структурного ремоделювання міокарда, декомпенсації хронічної серцевої недостатності, значно збільшує ризик госпіталізації та смертності. За результатами огляду літератури зроблено висновок, що своєчасне виявлення й адекватне лікування хронічної серцевої недостатності зі зниженою фракцією викиду, а також рання діагностика екзокринної недостатності підшлункової залози за рівнем фекальної еластази‑1, скринінг на наявність нутритивних дефіцитів,  призначення адекватної замісної ферментної терапії і суплементів для корекції рівня есенціальних нутрієнтів відіграють провідну роль у профілактиці та лікуванні екзокринної недостатності підшлункової залози при хронічній серцевій недостатності зі зниженою фракцією викиду.