Морфологічні зміни слизової оболонки товстої кишки та значення біомаркерів запалення в пацієнтів із неспецифічним виразковим колітом і артеріальною гіпертензією

Анотація

Мета — оцінити морфологічні зміни слизової оболонки товстої кишки в пацієнтів із неспецифічним виразковим колітом (НВК) і артеріальною гіпертензією (АГ) або без неї, визначити та порівняти біомаркери запалення (фекальний кальпротектин, фекальний лактоферин, зонулін у сироватці крові).

Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 142 пацієнти (76 чоловіків, 66 жінок) віком від 19 до 59 років. У 96 із них за результатами колоноскопії з біопсією встановлено діагноз НВК. Ендоскопічну оцінку тяжкості НВК проводили за Mayo ulcerative colitis system. Після біопсії виконано стандартне гістологічне дослідження з морфологічною оцінкою ступеня активності захворювання. За результатами вимірювання артеріального тиску пацієнтів розподілили на три групи: групу І — 49 хворих на НВК із супутньою АГ, групу ІІ — 47 хворих на НВК без супутньої АГ, групу ІІІ — 46 хворих на АГ без НВК. Застосовували неінвазивні методи дослідження, а саме визначення рівня фекального кальпротектину (Bühlmann fCAL ELISA, Швейцарія), фекального лактоферину (ScheBo Lactoferrin Smart Stool Test, Німеччина) та зонуліну в сироватці крові (IDK Zonulin ELISA, Immunodiagnostic AG, Німеччина) за допомогою імуноферментного аналізу.

Результати. Відмінності між групами «НВК та АГ» і «АГ без НВК» та між групами «НВК без АГ» і «АГ без НВК» за рівнем фекального кальпротектину, фекального лактоферину, зонуліну в сироватці крові були статистично значущими (p<0,001 для усіх порівнянь), що підтверджувало відсутність НВК у пацієнтів групи «АГ без НВК» та його наявність в інших групах. Для оцінки залежності активності захворювання НВК за даними ендоскопії з біомаркерами запалення проведено кореляційний аналіз. Виявлено статистично значущу прямо пропорційну кореляцію між тяжкістю НВК за Mayo ulcerative colitis system і біомаркерами запалення, а також між біомаркерами запалення, обернено пропорційний статистично значущий зв’язок — між вмістом зонуліну в сироватці крові та віком пацієнтів (r=–0,207; р=0,043) і тривалістю НВК (r=–0,298; р=0,003). При гістологічному дослідженні біоптатів лише в пацієнтів з АГ спостерігали нерівномірне потовщення стінки з розшаруванням у дрібних судинах артеріального типу в підслизовому шарі внаслідок мукоїдного та фібриноїдного набухання. У біоптатах пацієнтів груп «НВК та АГ» і «НВК без АГ» відзначено зменшення кількості та розміру вакуоль із муцином у келихоподібних клітинах окремих залоз. У пацієнтів групи «АГ без НВК» не виявлено жодних змін у біоптатах.

Висновки. Пацієнтам із НВК рекомендовано вимірювання артеріального тиску, оскільки наявність АГ погіршує перебіг НВК та може призвести до його рецидивів. Визначення рівня фекальних біомаркерів і зонуліну в сироватці крові є зручним, неінвазивним та недорогим варіантом моніторингу НВК як з АГ, так і без неї.