Порушення кишкової мікробіоти у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки, що зазнали впливу стресових чинників воєнного періоду

Анотація

Мета — визначити зміни якісного та кількісного складу кишкової мікробіоти (КМ) на рівні основних філів у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП), що зазнали впливу стресових чинників воєнного періоду.

Матеріали та методи. У дослідження було залучено 114 хворих на НАЖХП із метаболічними порушеннями, із них 54 — у довоєнний період (група порівняння) і 60, які перебували під впливом стресових чинників воєнного часу (основна група). Групи були порівнянними за співвідношенням статей і віком. Вміст гормонів хронічного стресу — мозкового нейротрофічного фактора (BDNF), пролактину, дегідроепіандростерон‑сульфату визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням відповідних наборів реактивів. Визначення складу КМ на рівні основних філотипів проводили методом кількісної полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі (qRT‑PCR) з використанням універсальних праймерів для гена 16S рРНК і таксон‑специфічних праймерів виробництва «Thermo Fisher Scientific». Статистичну обробку даних виконано за допомогою пакета статистичних програм SPSS 17.0

Результати. У пацієнтів основної групи зареєстровано значне переважання в мікробному спектрі Firmicutes (до 57%), тоді як вміст Bacteroidetes становив лише 8%. На частку Actinobacteria припадало 10%, на частку інших мікроорганізмів — 25%. Мікробний спектр хворих на НАЖХП у довоєнний період мав інше співвідношення філотипів: на частку Firmicutes припадало менше половини (48%), на частку Bacteroidetes — 23%, що понад ніж утричі більше порівняно з основною групою. Вміст Actinobacteria та інших мікробних груп був значно меншим, ніж в основній групі. Ці зміни вплинули на величину співвідношення Firmicutes/Bacteroidetes. У хворих на НАЖХП основної групи цей показник майже в 4 рази перевищував такий у групі порівняння (р <0,05) і становив 25,9 та 6,43 відповідно. При порівнянні рівнів гормонів стресу з основними філами КМ виявлено прямо пропорційну залежність середньої сили між концентрацією пролактину та BDNF і вмістом Firmicutes та обернено пропорційну залежність між рівнем пролактину та вмістом Bacteroidetes, а також прямо пропорційну залежність слабкої сили між концентрацією пролактину та вмістом інших кишкових бактерій. Установлено обернено пропорційну залежність слабкої сили між рівнем BDNF та вмістом Bacteroidetes, хоча зміни мали характер тенденції. При оцінці ступеня стеатозу у хворих, які перебували під стресовим навантаженням воєнного часу, установлено збільшення кількості осіб зі стеатозом вищих градацій, але дані не були статистично значущими та потребують тривалішого спостереження.

Висновки. Наявність взаємозв’язку між рівнем гормонів стресу та основними філами КМ дає підставу припустити вплив хронічного стресу на КМ та подальше прогресування НАЖХП.