Вплив стресу на функції печінки

Анотація

«Психосоціальний стрес» стає все більш поширеним поняттям у складному та високовимогливому сучасному суспільстві. Незважаючи на те, що печінка є одним із найстійкіших органів організму, вона все ще вразлива до руйнівних впливів стресу та старіння, що призводить до її захворювань, утворення серйозних рубців і порушення функціональної здатності. Психічний стрес збільшує смертність від захворювань печінки. Стресові фактори активують макрофаги та запускають вроджену імунну відповідь, що призводить до індукції запалення та пошкодження печінки. При її захворюваннях такі симптоми, як низька енергія, втома, зміни статусу зайнятості та функціональності, також можуть спричинити розвиток депресії. Різноманітні фізіологічні ефекти глюкокортикоїдів і катехоламінів, які виділяються в кровообіг під час стресу, призводять до запалення та окисного стресу в печінці. Дослідження пояснили складні взаємодії, які відбуваються між ефекторами системи стресу та запаленням. Хронічний психологічний стрес призводить до підвищення концентрації глюкокортикоїдів у сироватці крові та вивільнення катехоламінів, що збільшує потребу в інсуліні. Інсулінорезистентність спричинює розвиток метаболічно-асоційованої стеатотичної хвороби печінки. Висока поширеність гепатогенної втоми при хронічних дифузних захворюваннях печінки, її негативний вплив на якість життя пацієнтів, відсутність впливу базисного лікування зумовлюють її підсилення внаслідок стресу. Сублінгвальний S-аденозил-L-метіонін є ефективним для лікування гепатогенної втоми при стресі як при короткотривалому, так і тривалому застосуванні в складі комплексної терапії захворювань печінки.