Патогенетичне значення змін слизового бар’єра кишечника в пацієнтів із неспецифічним виразковим колітом та можливості корекції

Анотація

Мета — оцінити зміни слизового бар’єра товстого кишечника в пацієнтів із неспецифічним виразковим колітом (НВК) і вивчити вплив застосування препарату «Зафакол IQ» у комплексній терапії таких пацієнтів.

Матеріали та методи. Проведено проспективне багатоцентрове рандомізоване порівняльне дослідження в паралельних групах ефективності та безпечності застосування в комплексній терапії хворих із НВК препарату «Зафакол IQ». У дослідження було залучено 64 пацієнти з лівобічним НВК середньотяжкого перебігу в стадії загострення. Серед хворих було 34 чоловіки і 30 жінок. Середній вік — (46,6±5,8) року. Діагноз НВК установлювали клінічно та підтверджували ендоскопічно й гістологічно. У дослідження залучали пацієнтів, які хворіли на НВК не менше ніж 1 рік. Усім хворим проведено ендоскопічне дослідження товстого кишечника з біопсією до лікування та через 6 тиж терапії. Біоптат забарвлювали гематоксиліном та еозином, проводили PAS‑реакцію. Для визначення вмісту муцинів у товстокишковому слизі та стану щільних контактів проводили імуногістохімічне дослідження із муцинами (MUC‑2, MUC‑4) та білками сімейства щільних контактів клаудином‑1 (Claud‑1) та клаудином‑7 (Claud‑7). До та після терапії в усіх хворих вивчали стан основних бактеріальних ентеротипів (Bacteroidetes, Firmicutes, Actinobacteria), а також рівень регуляторних бактерій, що продукують бутират (Faecalibacterium prausnitzii, Akkermansia muciniphila), методом полімеразної ланцюгової реакції qRT‑PCR.

Результати. У хворих із НВК до терапії на тлі розвитку клінічної симптоматики зареєстровано порушення цілісності епітелію з формуванням ерозивно‑виразкових дефектів та змінами слизової оболонки товстого кишечника з розвитком запальноклітинної інфільтрації, порушеннями слизоутворення, збільшенням епітеліальної проникності. До лікування у пацієнтів із НВК виявлено зміни мікробного пейзажу товстої кишки зі статистично значущим зниженням вмісту Bacteroidetes і Firmicutes на тлі збільшення представників Actinobacteria та іншої, переважно умовно‑патогенної флори, а також зниження рівня регуляторних бактерій, що продукують бутират (Akkermansia muciniphila, Faecalibacterium prausnitzii). Застосування препарату «Зафакол IQ» сприяло зниженню клінічної активності захворювання, збільшенню частоти досягнення ендоскопічної ремісії НВК, зменшенню активних нейтрофілів у клітинному інфільтраті, поліпшенню слизоутворення із тенденцією до нормалізації його якісних характеристик, підвищенню вмісту глікопротеїнів та глікозаміногліканів, а також MUC2 у товстокишковому слизі, зменшенню епітеліальної проникності та підвищенню експресії Claud‑1 і Claud‑7 у келихоподібних клітинах зі збільшенням вмісту Bacteroidetes, Firmicutes та Faecalibacterium prausnitzii.

Висновки. Застосування «Зафаколу IQ» у комплексній терапії хворих із НВК було ефективним і безпечним. Використання препарату разом з месалазином сприяло позитивній клінічній динаміці та зниженню клінічної активності захворювання, підвищувало частоту ендоскопічної ремісії НВК. Зареєстровано виразну позитивну динаміку: поліпшення слизоутворення, підвищення інтенсивності PAS‑реакції, підвищення рівня MUC2 у товстокишковому слизі, зменшення епітеліальної проникності та підвищення експресії Claud‑1 і Claud‑7 як у келихоподібних клітинах, так і в поверхневому епітелії. Комплексна терапія із призначенням «Зафаколу IQ» сприяла нормалізації кишкового мікробіому у хворих із НВК — збільшенню вмісту Bacteroidetes, Firmicutes та Faecalibacterium prausnitzii при тенденції до зменшення кількості Actinobacteria.