Клініко-мікробіологічні особливості хворих із синдромом подразненого кишечника після перенесеного COVID‑19

Анотація

Мета — вивчити клінічні та мікробіологічні особливості у хворих на синдром подразненого кишечника (СПК) після коронавірусної хвороби — 2019 (COVID‑19).

Матеріали та методи. Обстежено 68 пацієнтів із СПК віком від 22 до 85 років, із них 37 (54,4%) жінок та 31 (45,6%) чоловік. У 32 пацієнтів СПК виник після перенесеної впродовж року перед дослідженням COVID‑19. У контрольну групу було залучено 30 практично здорових пацієнтів без скарг з боку шлунково‑кишкового тракту. Усім пацієнтам діагноз СПК підтверджено клінічно відповідно до Римських критеріїв IV перегляду. У всіх пацієнтів взято зразки калу для лабораторного дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції з визначенням представників облігатної та умовно‑патогенної мікрофлори. Статистичну обробку даних дослідження проводили за допомогою програми Statistica.

Результати. У пацієнтів із постковідним СПК діарею як провідний синдром зафіксували в 81,3% випадків, у пацієнтів із СПК без перенесеної COVID‑19 найчастіше відзначали запор (83,3%). При порівнянні кишкового мікробіому виявлено відмінності за кількістю облігатних мікроорганізмів: у групі пацієнтів із післяковідним СПК — зменшення кількості Bifidobacterium spp. і збільшення кількості непатогенної Escherichia coli порівняно з іншими групами. Найнижчий рівень Bacteroides fragilis group зафіксовано в пацієнтів із СПК без COVID‑19, найвищий — у групі здорових пацієнтів. За кількістю патогенної мікрофлори значущої різниці між групами не виявлено. Найбільшу різноманітність досліджуваної мікрофлори відзначено у здорових пацієнтів.

Висновки. У пацієнтів із СПК, який виник після COVID‑19, найпоширенішим симптомом була діарея. У мікробіомі таких пацієнтів виявлено зменшення кількості бактерій роду Bifidobacterium spp. та підвищення рівня непатогенної Escherichia coli. Кількість патогенних мікроорганізмів не відрізнялась від такої в інших групах дослідження.