Ефективність та безпечність модифікації кишкової мікробіоти при захворюваннях кишечника. Огляд

Анотація

Кишкова мікробіота (КМ) — це складне та динамічне співтовариство мікроорганізмів, які колонізують шлунково‑кишковий тракт людини і відіграють важливу роль у травленні та засвоєнні поживних речовин організмом, синтезі вітамінів і метаболітів, модуляції імунної системи та захисті від патогенів. Однак КМ може також бути джерелом запалення та захворювання, коли її склад і функція змінені. Це явище, відоме як дисбіоз, пов’язане майже з усіма шлунково‑кишковими захворюваннями та є найвиразнішим при запальних захворюваннях кишечника, синдромі подразненого кишечника, колоректальному раку та целіакії. З огляду на велику роль КМ у патогенезі запальних захворювань кишечника та інших захворювань шлунково‑кишкового тракту запропоновані методи її модифікаціїї (використання пробіотиків, пребіотиків, синбіотиків, антибіотиків, дієтичні втручання, трансплантація фекальної мікробіоти (ТФМ) і терапія бактеріофагами). Однак зробити загальні висновки щодо ефективності та безпечності цих підходів часто складно через відмінності у втручаннях, дозах, термінах введення, неоднорідність профілю мікробіому хазяїна та стан кишечника. У представленому огляді наведено результати великого міжнародного опитування, метою якого було оцінити сучасну практику, уподобання, виклики та очікування лікарів щодо оцінки складу КМ та використання антибіотиків, пробіотиків і ТФМ при захворюваннях кишечника, а також визначити чинники, які впливають на процес прийняття рішень лікарями та обмежують впровадження модифікаціїї КМ у клінічну практику. Висновки, зроблені за результатами опитування, свідчать про потребу в подальших дослідженнях, стандартизації методик і рекомендаціях, що ґрунтуються на доказах, щоб оптимізувати використання пробіотиків, антибіотиків і ТФМ у клінічній практиці.