Клінічний випадок пізньої діагностики глютенової ентеропатії

Анотація

Описано клінічний випадок пізньої діагностики глютенової ентеропатії. Целіакія — імуноопосередкована ентеропатія, яка виявляється непереносністю харчового глютену. Це захворювання уражає тонкий кишечник і характеризується варіабельністю перебігу. У декого з пацієнтів відсутні симптоми або наявні лише ознаки дефіциту поживних речовин. У деяких випадках спостерігаються виразні прояви, пов’язані з гастроінтестинальними, позакишковими симптомами та синдромом мальабсорбції. Пацієнтка А., 33 роки, звернулася до клініки зі скаргами на здуття живота, рідке випорожнення, втрату маси тіла, набряки нижніх кінцівок, стомлюваність, слабкість і випадання волосся. Захворювання почало виявлятися в серпні 2020 р., коли пацієнтка почала втрачати масу тіла і страждати від здуття живота, але по медичну допомогу не зверталася. У 2021 р. за результатами проведених досліджень дільничним терапевтом установлено діагноз залізодефіцитної анемії та призначено відповідні препарати. У наступні роки пацієнтка продовжувала звертатися до лікарів, зокрема гастроентеролога, який установив діагноз хронічного панкреатиту та дисбіозу кишечника. Проте з березня 2023 р. з’явилися нові симптоми — набряк нижніх кінцівок і судоми, які спонукали пацієнтку продовжити обстеження. Додаткові дослідження виявили наявність цитолітичного синдрому, коагулопатії, зниження рівня фолієвої кислоти, гіпопротеїнемію, електролітні порушення, високі титри антитіл до тканинної трансглутамінази та езогастродуоденоскопічні ознаки целіакії. За результатами дообстеження встановлено діагноз — целіакія з клінічним варіантом класичного типу. Наведений клінічний випадок є прикладом пізньої діагностики целіакії та свідчить про важливість вчасного звернення по медичну допомогу за наявності відповідних симптомів і чинників ризику. Діагностика целіакії ґрунтується на клінічних виявах, результатах серологічних досліджень і морфологічному дослідженні тонкого кишечника.

Таким чином, рання діагностика та лікування целіакії мають важливе значення. Для підтвердження діагнозу необхідно проводити додаткові дослідження. Наголошено на важливості підвищення рівня поінформованості про целіакію, зокрема про її різноманітні клінічні вияви, медичних працівників і населення для вчасної діагностики та правильного керування цим захворюванням.