Ефективність адеметіоніну в пацієнтів із синдромом внутрішньопечінкового холестазу на тлі ураження печінки медикаментами

О. О. Бондаренко; Т. А. Максимець

doi:10.30978/MG-2024-1-81

Автор(и)

О. О. Бондаренко Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна http://orcid.org/0000-0003-2266-5743
Т. А. Максимець Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2024-1-81

Ключові слова:

адеметіонін, внутрішньопечінковий холестаз, медикаментозне ураження печінки

Анотація

Мета — дослідити ефективність та безпечність генеричного препарату адеметіоніну «Гепаметіон», ліофілізат для розчину для ін’єкцій (виробництва АТ «Київмедпрепарат», корпорація «Артеріум»), порівняно з оригінальним препаратом адеметіоніну в пацієнтів із синдромом внутрішньопечінкового холестазу на тлі медикаментозного ураження печінки при лікуванні коронавірусної хвороби.

Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 60 пацієнтів із медикаментозним ураженням печінки. Пацієнтам основної групи (13 чоловіків і 17 жінок, середній вік — відповідно (54,6±18,2) та (48,7±19,2) року) призначали генеричний препарат адеметіоніну «Гепаметіон» по 1000 мг внутрішньовенно щодня впродовж 10 днів, пацієнтам групи порівняння (14 чоловіків і 16 жінок, середній вік — відповідно (55,4±18,6) та (50,3±18,6) року) — оригінальний препарат адеметіоніну по 1000 мг внутрішньовенно впродовж 10 днів. Групи були порівнянними за співвідношенням статей, віком, біохімічними показниками (р >0,05). Візити та оцінку скарг і біохімічних показників проводили згідно із затвердженим дизайном дослідження.

Результати. При динамічному обстеженні пацієнтів в обох групах через 10 днів від початку терапії відзначено суттєве зниження лабораторних показників та шкірних виявів жовтяниці (p <0,05). Зафіксовано статистично значущу позитивну динаміку внутрішньопечінкового холестазу в обох групах.

Висновки. Результати використання адеметіоніну дають підставу позитивно оцінити його ефективність як патогенетичного лікарського засобу в пацієнтів із синдромом внутрішньопечінкового холестазу на тлі медикаментозного ураження печінки при лікуванні коронавірусної інфекції. Досліджуваний препарат адеметіоніну порівнянний із референтним.

Біографії авторів

О. О. Бондаренко, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

д. мед. н., проф. кафедри терапії №1, медичної діагностики та гематології і трансфузіології ФПДО

Т. А. Максимець, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

-

Посилання

Au JS, Navarro VJ, Rossi S. Review article: Drug-induced liver injury-its pathophysiology and evolving diagnostic tools. Aliment Pharmacol Ther. 2011 Jul;34(1):11-20. http://doi.org/10.1111/j.1365-2036.2011.04674.x. Epub 2011 May 3. PMID: 21539586.

Björnsson E, Olsson R. Outcome and prognostic markers in severe drug-induced liver disease. Hepatology. 2005 Aug;42(2):481-9. http://doi.org/10.1002/hep.20800. PMID: 16025496.

Boeckmans J, Rodrigues RM, Demuyser T, Piérard D, Vanhaecke T, Rogiers V. COVID‑19 and drug-induced liver injury: a problem of plenty or a petty point? Arch Toxicol. 2020 Apr;94(4):1367-9. http://doi.org/10.1007/s00204-020-02734-1. Epub 2020 Apr 8. PMID: 32266419; PMCID: PMC7138655.

Cascella M, Rajnik M, Aleem A, Dulebohn SC, Di Napoli R. Features, Evaluation, and Treatment of Coronavirus (COVID‑19). 2023 Aug 18. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan–. PMID: 32150360. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK554776/.

Chalasani N, Fontana RJ, Bonkovsky HL, Watkins PB, Davern T, Serrano J, Yang H, Rochon J; Drug Induced Liver Injury Network (DILIN). Causes, clinical features, and outcomes from a prospective study of drug-induced liver injury in the United States. Gastroenterology. 2008 Dec;135(6):1924-34, 1934.e1-4. http://doi.org/10.1053/j.gastro.2008.09.011. Epub 2008 Sep 17. PMID: 18955056; PMCID: PMC3654244.

Chernova VM, Kushnir IE. Pathogenetic mechanisms and therapeutic aspects of intrahepatic cholestasis in chronic liver diseases. Modern Gastroenterology. 2013;(6):100-7. Ukrainian.

Devarbhavi H. An update on drug-induced liver Injury. J Clin Exp Hepatol. 2012 Sep;2(3):247-59. http://doi.org/10.1016/j.jceh.2012.05.002. Epub 2012 Sep 21. PMID: 25755441; PMCID: PMC3940315.

European Association for the Study of the Liver; Clinical Practice Guideline Panel: Chair:; Panel members; EASL Governing Board representative:. EASL Clinical Practice Guidelines: Drug-induced liver injury. J Hepatol. 2019 Jun;70(6):1222-61. http://doi.org/10.1016/j.jhep.2019.02.014. Epub 2019 Mar 27. PMID: 30926241.

Feng G, Zheng KI, Yan QQ, Rios RS, Targher G, Byrne CD, Poucke SV, Liu WY, Zheng MH. COVID-19 and Liver Dysfunction: Current Insights and Emergent Therapeutic Strategies. J Clin Transl Hepatol. 2020 Mar 28;8(1):18-24. http://doi.org/10.14218/JCTH.2020.00018. Epub 2020 Mar 30. PMID: 32274342; PMCID: PMC7132016.

Fontana RJ, Liou I, Reuben A, Suzuki A, Fiel MI, Lee W, Navarro V. AASLD Practice Guidance on drug, herbal, and dietary supplement-induced liver injury. Hepatology. 2023 Mar 1;77(3):1036-65. http://doi.org/10.1002/hep.32689. Epub 2023 Feb 17. PMID: 35899384; PMCID: PMC9936988.

Fontana RJ, Watkins PB, Bonkovsky HL, Chalasani N, Davern T, Serrano J, Rochon J; DILIN Study Group. Drug-Induced Liver Injury Network (DILIN) prospective study: rationale, design and conduct. Drug Saf. 2009;32(1):55-68. http://doi.org/10.2165/00002018-200932010-00005. PMID: 19132805; PMCID: PMC3637941.

Guo T, Chang L, Xiao Y, Liu Q. S-adenosyl-L-methionine for the treatment of chronic liver disease: a systematic review and meta-analysis. PLoS One. 2015 Mar 16;10(3):e0122124. http://doi.org/10.1371/journal.pone.0122124. PMID: 25774783; PMCID: PMC4361566.

Kai H, Kai M. Interactions of coronaviruses with ACE2, angiotensin II, and RAS inhibitors-lessons from available evidence and insights into COVID‑19. Hypertens Res. 2020 Jul;43(7):648-54. http://doi.org/10.1038/s41440-020-0455-8. Epub 2020 Apr 27. PMID: 32341442; PMCID: PMC7184165.

Martínez-Uña M, Varela-Rey M, Mestre D, et al. S-Adenosylmethionine increases circulating very-low density lipoprotein clearance in non-alcoholic fatty liver disease. J Hepatol. 2015 Mar;62(3):673-81. http://doi.org/10.1016/j.jhep.2014.10.019. Epub 2014 Oct 18. PMID: 25457203; PMCID: PMC4336596.

Mehta P, McAuley DF, Brown M, Sanchez E, Tattersall RS, Manson JJ; HLH Across Speciality Collaboration, UK. COVID‑19: consider cytokine storm syndromes and immunosuppression. Lancet. 2020 Mar 28;395(10229):1033-4. http://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30628-0. Epub 2020 Mar 16. PMID: 32192578; PMCID: PMC7270045.

Musa S. Hepatic and gastrointestinal involvement in coronavirus disease 2019 (COVID‑19): What do we know till now? Arab J Gastroenterol. 2020 Mar;21(1):3-8. http://doi.org/10.1016/j.ajg.2020.03.002. Epub 2020 Apr 3. PMID: 32253172; PMCID: PMC7174834.

Prompetchara E, Ketloy C, Palaga T. Immune responses in COVID‑19 and potential vaccines: Lessons learned from SARS and MERS epidemic. Asian Pac J Allergy Immunol. 2020 Mar;38(1):1-9. http://doi.org/10.12932/AP-200220-0772. PMID: 32105090.

Skrypnyk IM. Hepatoprotective agents in modern hepatology. Consilium Medicum Ukraina. 2007;(1):11-5. Ukrainian.

Suk KT, Kim DJ. Drug-induced liver injury: present and future. Clin Mol Hepatol. 2012 Sep;18(3):249-57. http://doi.org/10.3350/cmh.2012.18.3.249. Epub 2012 Sep 25. PMID: 23091804; PMCID: PMC3467427.

Tajiri K, Shimizu Y. Practical guidelines for diagnosis and early management of drug-induced liver injury. World J Gastroenterol. 2008 Nov 28;14(44):6774-85. http://doi.org/10.3748/wjg.14.6774. PMID: 19058303; PMCID: PMC2773872.

Vuppalanchi R, Liangpunsakul S, Chalasani N. Etiology of new-onset jaundice: how often is it caused by idiosyncratic drug-induced liver injury in the United States? Am J Gastroenterol. 2007 Mar;102(3):558-62; quiz 693. PMID: 17156142.