Зміни кишкового мікробіому у пацієнтів із постінфекційним синдромом подразненого кишечника та сучасні можливості їхньої корекції

Анотація

Мета — вивчити клінічні особливості, психоемоційний стан, якість життя та зміни кишкового мікробіому у хворих з постінфекційним синдромом подразненого кишечника (ПІ‑СПК), а також клініко‑мікро­біо­логічну ефективність пробіотика «Неофлорум» (Lallemand Health Solutions Inc., Канада) при лікуванні цих пацієнтів.

Матеріали та методи. Проведено відкрите рандомізоване мультицентрове порівняльне дослідження в паралельних групах. Обстежено 62 хворих на ПІ‑СПК віком від 22 до 70 років (середній вік — (43,0±4,5) року), яких рандомізували на дві групи: основну (11 чоловіків та 19 жінок, що приймали «­Неофлорум») і порівняння (14 чоловіків та 18 жінок, які отримували стандартну терапію). Усім пацієнтам проведено фізикальне обстеження та дослідження кишкової мікробіоти за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. Для вивчення психоемоційного статусу використовували Госпітальну шкалу тривоги й депресії (Нospital Anxiety and Depression Scale (HADS)), оцінку якості життя проводили з використанням опитувальника «MOS 36 —  Item Short‑Form Health Status Survey» (SF‑36).

Результати. Клінічний перебіг ПІ‑СПК має особливості. Серед хворих переважали пацієнти з діареєю та метеоризмом, скаргами на втрату апетиту й зміну харчових уподобань. За наявності ПІ‑СПК клінічні або субклінічні вияви тривоги за даними шкали HADS виявлено в кожного другого хворого, а клінічно виразна депресія діагностована в кожного четвертого пацієнта, що корелювало зі зниженням показників якості життя. Клінічні та психоемоційні вияви пов’язані зі змінами кишкового мікробіому, що характеризуються відносним збільшенням бактеріальної маси умовно‑патогенної флори, зменшенням вмісту Bifidobacterium spp. і Enterococcus spp., зростанням рівня Clostridium difficile, Citrobacter spp., Klebsiella pneumonia та Parvimonas micra.

Висновки. Використання препарату «Неофлорум» у пацієнтів із ПІ‑СПК було ефективним як щодо зменшення абдомінального болю, нормалізації випорожнень, тенденції до підвищення показників якості життя і зменшення психоемоційних розладів, так і щодо корекції мікробіоти з нормалізацією бактеріальної маси облігатної та умовно‑патогенної флори, кількісного та якісного складу кишкового мікробіому.