Зміни кишкового мікробіому у пацієнтів із постінфекційним синдромом подразненого кишечника та сучасні можливості їхньої корекції

Автор(и)

  • А. Е. Дорофєєв Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ, Ukraine http://orcid.org/0000-0002-2631-8733
  • С. М. Ткач Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Ukraine http://orcid.org/0000-0003-1772-9562
  • В. М. Приходько Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ, Ukraine
  • Ю. З. Гуркало Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ, Ukraine
  • Ю. В. Жигаль Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ, Ukraine
  • О. М. Криворук Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2024-1-25

Ключові слова:

постінфекційний синдром подразненого кишечника, психоемоційні розлади, якість життя, кишковий мікробіом

Анотація

Мета — вивчити клінічні особливості, психоемоційний стан, якість життя та зміни кишкового мікробіому у хворих з постінфекційним синдромом подразненого кишечника (ПІ‑СПК), а також клініко‑мікро­біо­логічну ефективність пробіотика «Неофлорум» (Lallemand Health Solutions Inc., Канада) при лікуванні цих пацієнтів.

Матеріали та методи. Проведено відкрите рандомізоване мультицентрове порівняльне дослідження в паралельних групах. Обстежено 62 хворих на ПІ‑СПК віком від 22 до 70 років (середній вік — (43,0±4,5) року), яких рандомізували на дві групи: основну (11 чоловіків та 19 жінок, що приймали «­Неофлорум») і порівняння (14 чоловіків та 18 жінок, які отримували стандартну терапію). Усім пацієнтам проведено фізикальне обстеження та дослідження кишкової мікробіоти за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. Для вивчення психоемоційного статусу використовували Госпітальну шкалу тривоги й депресії (Нospital Anxiety and Depression Scale (HADS)), оцінку якості життя проводили з використанням опитувальника «MOS 36 —  Item Short‑Form Health Status Survey» (SF‑36).

Результати. Клінічний перебіг ПІ‑СПК має особливості. Серед хворих переважали пацієнти з діареєю та метеоризмом, скаргами на втрату апетиту й зміну харчових уподобань. За наявності ПІ‑СПК клінічні або субклінічні вияви тривоги за даними шкали HADS виявлено в кожного другого хворого, а клінічно виразна депресія діагностована в кожного четвертого пацієнта, що корелювало зі зниженням показників якості життя. Клінічні та психоемоційні вияви пов’язані зі змінами кишкового мікробіому, що характеризуються відносним збільшенням бактеріальної маси умовно‑патогенної флори, зменшенням вмісту Bifidobacterium spp. і Enterococcus spp., зростанням рівня Clostridium difficile, Citrobacter spp., Klebsiella pneumonia та Parvimonas micra.

Висновки. Використання препарату «Неофлорум» у пацієнтів із ПІ‑СПК було ефективним як щодо зменшення абдомінального болю, нормалізації випорожнень, тенденції до підвищення показників якості життя і зменшення психоемоційних розладів, так і щодо корекції мікробіоти з нормалізацією бактеріальної маси облігатної та умовно‑патогенної флори, кількісного та якісного складу кишкового мікробіому.

Біографії авторів

А. Е. Дорофєєв, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ

д. мед. н., проф. кафедри терапії

С. М. Ткач, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

д. мед. н., проф., гол. наук. співр. відділу профілактики та лікування цукрового діабету та його ускладнень

В. М. Приходько, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ

-

Ю. З. Гуркало, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ

-

Ю. В. Жигаль, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ

-

О. М. Криворук, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ

-

Посилання

Boitano S, Hoffman J, Flynn AN, Asiedu MN, Tillu DV, Zhang Z, Sherwood CL, Rivas CM, DeFea KA, Vagner J, Price TJ. The novel PAR2 ligand C391 blocks multiple PAR2 signalling pathways in vitro and in vivo. Br J Pharmacol. 2015 Sep;172(18):4535-4545. http://doi.org/10.1111/bph.13238. Epub 2015 Aug 3. PMID: 26140338; PMCID: PMC4562513.

Chen Q, Ren Y, Lu J, Bartlett M, Chen L, Zhang Y, Guo X, Liu C. A Novel Prebiotic Blend Product Prevents Irritable Bowel Syndrome in Mice by Improving Gut Microbiota and Modulating Immune Response. Nutrients. 2017 Dec 9;9(12):1341. http://doi.org/10.3390/nu9121341. PMID: 29232851; PMCID: PMC5748791.

Choi CH, Jo SY, Park HJ, Chang SK, Byeon JS, Myung SJ. A randomized, double-blind, placebo-controlled multicenter trial of saccharomyces boulardii in irritable bowel syndrome: effect on quality of life [published correction appears in J Clin Gastroenterol. 2011 Oct;45(9):838]. J Clin Gastroenterol. 2011;45(8):679-83. http://doi.org/10.1097/MCG.0b013e318204593e.

Drossman DA, Hasler WL. Rome IV-functional gi disor- ders: disorders of gut-brain interaction. Gastroenterology. 2016;150(6):1257-61. http://doi.org/10.1053/j.gastro.2016.03.035.

Ghoshal UC. Postinfection Irritable Bowel Syndrome. Gut Liver. 2022 May 15;16(3):331-340. http://doi.org/10.5009/gnl210208. PMID: 34789582; PMCID: PMC9099396.

Halliez MC, Motta JP, Feener TD, Guérin G, LeGoff L, François A, Colasse E, Favennec L, Gargala G, Lapointe TK, Altier C, Buret AG. Giardia duodenalis induces paracellular bacterial translocation and causes postinfectious visceral hypersensitivity. Am J Physiol Gastrointest Liver Physiol. 2016 Apr 15;310(8):G574-85. http://doi.org/10.1152/ajpgi.00144.2015. Epub 2016 Jan 7. PMID: 26744469; PMCID: PMC4836132.

Hanevik K, Dizdar V, Langeland N, Hausken T. Development of functional gastrointestinal disorders after Giardia lamblia infection. BMC Gastroenterol. 2009 Apr 21;9:27. http://doi.org/10.1186/1471-230X-9-27. PMID: 19383162; PMCID: PMC2676300.

Klem F, Wadhwa A, Prokop LJ, Sundt WJ, Farrugia G, Camilleri M, Singh S, Grover M. Prevalence, Risk Factors, and Outcomes of Irritable Bowel Syndrome After Infectious Enteritis: A Systematic Review and Meta-analysis. Gastroenterology. 2017 Apr;152(5):1042-1054.e1. http://doi.org/10.1053/j.gastro.2016.12.039. Epub 2017 Jan 6. PMID: 28069350; PMCID: PMC5367939.

Matheis F, Muller PA, Graves CL, Gabanyi I, Kerner ZJ, Costa-Borges D, Ahrends T, Rosenstiel P, Mucida D. Adrenergic Signaling in Muscularis Macrophages Limits Infection-Induced Neuronal Loss. Cell. 2020 Jan 9;180(1):64-78.e16. http://doi.org/10.1016/j.cell.2019.12.002. PMID: 31923400; PMCID: PMC7271821.

O’Mahony L, McCarthy J, Kelly P, Hurley G, Luo F, Chen K, O’Sullivan GC, Kiely B, Collins JK, Shanahan F, Quigley EM. Lactobacillus and bifidobacterium in irritable bowel syndrome: symptom responses and relationship to cytokine profiles. Gastroenterology. 2005 Mar;128(3):541-51. http://doi.org/10.1053/j.gastro.2004.11.050. PMID: 15765388.

Parida PK, Mishra D, Pati GK, Nath P, Dash KR, Behera SK, Parida S, Khatua CR, Panigrahi S, Mahapatra A, Khuntia HK, Singh SP. A prospective study on incidence, risk factors, and validation of a risk score for post-infection irritable bowel syndrome in coastal eastern India. Indian J Gastroenterol. 2019 Apr;38(2):134-142. http://doi.org/10.1007/s12664-019-00943-w. Epub 2019 Apr 4. PMID: 30949908.

Porter CK, Faix DJ, Shiau D, Espiritu J, Espinosa BJ, Riddle MS. Postinfectious gastrointestinal disorders following norovirus outbreaks. Clin Infect Dis. 2012 Oct;55(7):915-22. http://doi.org/10.1093/cid/cis576. Epub 2012 Jun 19. PMID: 22715178.

Pratt C, Campbell MD. The effect of Bifidobacterium on reducing symptomatic abdominal pain in patients with irritable bowel syndrome: a systematic review. Probiotics Antimicrob Proteins. 2020;12(3):834-9. http://doi.org/10.1007/s12602-019-09609-7.

Satish Kumar L, Pugalenthi LS, Ahmad M, Reddy S, Barkhane Z, Elmadi J. Probiotics in irritable bowel syndrome: a review of their therapeutic role. Cureus. 2022;14(4):e24240. Published 2022 Apr 18. http://doi.org/10.7759/cureus.24240.

Sundin J, Rangel I, Fuentes S, et al. Altered faecal and mucosal microbial composition in post-infectious irritable bowel syndrome patients correlates with mucosal lymphocyte phenotypes and psychological distress. Aliment Pharmacol Ther. 2015;41:342-51. http://doi.org/10.1111/apt.13055.

Sundin J, Rangel I, Kumawat AK, Hultgren-Hörnquist E, Brummer RJ. Aberrant mucosal lymphocyte number and subsets in the colon of post-infectious irritable bowel syndrome patients. Scand J Gastroenterol. 2014 Sep;49(9):1068-75. http://doi.org/10.3109/00365521.2014.926982. Epub 2014 Jun 12. PMID: 24919810.

Thabane M, Kottachchi DT, Marshall JK. Systematic review and meta-analysis: The incidence and prognosis of post-infectious irritable bowel syndrome. Aliment Pharmacol Ther. 2007 Aug 15;26(4):535-44. http://doi.org/10.1111/j.1365-2036.2007.03399.x. PMID: 17661757.

Thabane M, Simunovic M, Akhtar-Danesh N, Marshall JK. Development and validation of a risk score for post-infectious irritable bowel syndrome. Am J Gastroenterol. 2009;104:2267-74. http://doi.org/10.1038/ajg.2009.302.

Wang, Timothy C, et al., eds. Yamada’s Textbook of Gastroenterology, 3 Volume Set. John Wiley & Sons; 2022.

Wen Y, Li J, Long Q, Yue CC, He B, Tang XG. The efficacy and safety of probiotics for patients with constipation-predominant irritable bowel syndrome: A systematic review and meta-analysis based on seventeen randomized controlled trials. Int J Surg. 2020;79:111-9. http://doi.org/10.1016/j.ijsu.2020.04.063.

Zhang T, Zhang C, Zhang J, Sun F, Duan L. Efficacy of probiotics for irritable bowel syndrome: a systematic review and network meta-analysis. Front Cell Infect Microbiol. 2022;12:859967. Published 2022 Apr 1. http://doi.org/10.3389/fcimb.2022.859967.

Zigmond AS, Snaith RP. The hospital anxiety and depression scale. Acta Psychiatr Scand. 1983 Jun;67(6):361-70. http://doi.org/10.1111/j.1600-0447.1983.tb09716.x.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-29

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження