Неалкогольна жирова хвороба печінки і цукровий діабет 2 типу: діагностичні та терапевтичні аспекти. Огляд

Анотація

Збільшення поширеності неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) відбувається паралельно із глобальною епідемією ожиріння та цукрового діабету (ЦД) 2 типу в світі. Цукровий діабет 2 типу є незалежним чинником ризику розвитку НАЖХП. Установлено, що пацієнти з діагностованою НАЖХП мають удвічі більший ризик розвитку ЦД 2 типу. Неалкогольна жирова хвороба печінки охоплює спектр виявів з боку печінки від простого стеатозу до неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ), фіброзу і цирозу печінки, який може прогресувати в гепатоцелюлярну карциному. Неалкогольний стеатогепатит — це агресивна форма НАЖХП, пов’язана з підвищеним ризиком смертності від захворювань печінки та інших захворювань. Біопсія печінки залишається золотим стандартом для діагностики, але в більшості пацієнтів ураження печінки може бути точно діагностоване неінвазивними методами. Наявність НАЖХП у хворого на ЦД 2 типу ускладнює досягнення адекватного глікемічного контролю, поглиблює вияви інсулінорезистентності й атерогенної дисліпідемії, підвищує ризик серйозних серцево‑судинних подій і хронічної хвороби нирок.

Модифікацію способу життя та лікування супутнього ЦД 2 типу слід проводити в усіх пацієнтів із НАЖХП. Для зменшення виразності стеатозу печінки необхідне зниження маси тіла на 3—5%, для зменшення запально‑некротичного процесу може знадобитися більше зниження — до 10% протягом 6—12 міс. Фізичні навантаження сприяють підвищенню чутливості рецепторів до інсуліну, а в поєднанні з дієтою — статистично значущому поліпшенню біохімічних і гістологічних показників у хворих на НАЖХП. Фармакологічну терапію слід призначати пацієнтам із НАСГ для гальмування процесів фіброзоутворення, особливо за наявності предикторів високого ризику прогресування захворювання (вік >50 років, метаболічний синдром, ЦД 2 типу, збільшення активності аланінамінотрансферази), а також хворим з активним НАСГ із високою запальною активністю.

На конгресі Європейської асоціації з вивчення печінки (EASL), який відбувся у Відні 21—24 червня 2023 р., прийнято нову класифікацію та номенклатуру НАЖХП. Запропоновано замінити термін «неалкогольна жирова хвороба печінки» на термін «стеатотична хвороба печінки, пов’язана з метаболічною дисфункцією» (СХПМД). Такий діагноз установлюють у пацієнтів, що мають підтверджений стеатоз печінки та один із п’яти кардіометаболічних чинників ризику (ожиріння, ЦД 2 типу, інсулінорезистентність, гіперліпідемія, атеросклероз). Поняття «неалкогольний стеатогепатит» (НАСГ) змінено на поняття «стеатогепатит, пов’язаний з метаболічною дисфункцією» (СГМД). Узгодження поглядів міжнародних і вітчизняних експертів у галузі вивчення зазначеної патології матиме важливе значення для клінічної практики та наукових досліджень.