Роль гелікобактерної інфекції в розвитку та перебігу алергійних хвороб у дітей із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою

Анотація

Мета — удосконалити профілактику та лікування уражень стравоходу на підставі вивчення інфікування гелікобактерною інфекцією дітей з алергійними хворобами.

Матеріали та методи. Обстежено 256 дітей віком від 6 до 18 років, з них 118 без алергійної патології (контрольна група). Діагноз верифікували згідно з уніфікованими клінічними протоколами первинної та вторинної медичної допомоги. Визначення H. pylori проводили біоптатним уреазним тестом або гістологічно. Для оцінки стану слизової оболонки верхніх відділів шлунково‑кишкового тракту застосовували відеоезофагогастродуоденоскопію з ендоскопічним визначенням рН. Отримані дані опрацьовано методами непараметричної статистики.

Результати. Гелікобактерна інфекція частіше траплялася в дітей з атопічним дерматитом (32%), рідше та однаково часто (24%) — при бронхіальній астмі й алергійному риніті. Її також зареєстровано у 16% пацієнтів із комбінацією алергійних захворювань. Лише у 2 (1,4%) пацієнтів із хронічною кропив’янкою виявлено асоціацію з H. pylori, що пов’язано з профілем відділення. Гелікобактерну інфекцію частіше діаг­ностували у пацієнтів з алергійним ринітом і атопічним дерматитом без атопії. При порівнянні гелікобактерної асоціації у дітей з алергійними захворюваннями залежно від віку встановлено стаистично значущу різницю в групі дітей 6—12 років з алергійним ринітом та переважно з атопією. Ендоскопічні зміни слизової оболонки стравоходу та його моторні порушення у поєднанні з гелікобактеріозом частіше діагностували в пацієнтів з атопічним дерматитом (10,3%), однаково часто при бронхіальній астмі й алергійному риніті (7,7%), рідше — у хворих із комбінованою алергійною патологією (5,1%), у пацієнтів із кропи­в’ян­кою такої асоціації не встановлено. Найчастіше запальні зміни слизової оболонки стравоходу в пацієнтів з алергією розвивалися за наявності моторних порушень, ризик їхнього розвитку підвищувався в разі гелікобактерної інфекції. Не доведено, що наявність атопії впливає на розвиток запалення в стравоході.

Висновки. Із алергійних захворювань контамінацію H. pylori частіше виявляли в пацієнтів з атопічним дерматитом (32%), алергійним ринітом (24%) та бронхіальною астмою (24%) без статистично значущої різниці. Значущу різницю за контамінацією H. pylori залежно від віку виявлено лише в пацієнтів з алергійним ринітом (H. pylori визначали частіше в молодшому шкільному віці), у решти пацієнтів і в контрольній групі статистично значущих відмінностей не виявлено. Ендоскопічні ураження стравоходу частіше виявляли при атопічному дерматиті, зокрема езофагіт (у 17,9%), він був гелікобактер‑асоційованим у 10,3% випадків і поєднувався з помірними моторними порушеннями в 10,3% спостережень. Алергійний риніт (15,4%) асоціювався з гелікобактером у 7,7% випадків та супроводжувався моторними порушеннями в 15,4% спостережень. Важливу роль у розвитку запалення стравоходу та формуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби відіграють моторні порушення, які зареєстрували як у пацієнтів з алергійними захворюваннями, так і у хворих без алергії.