Оцінка виразності больового синдрому та шляхи його усунення в пацієнтів із синдромом подразненого кишечника

Анотація

Мета — розробити анкету для оцінки стану пацієнтів із синдромом подразненого кишечника (СПК); оцінити клінічну ефективність застосування персоніфікованої дієти, синтетичного агоніста периферичних опіоїдних рецепторів m, d і k — тримебутину малеату та комплексного пропребіотичного препарату (Lactobacillus acidophilus 500 млн, Lactobacillus rhamnosus 1 млрд, Sacchromyces boulardii 30 млн, Bifidobacterium lactis 275 млн, Bifidobacterium longum 1 млрд, Clostridium butyricum 2 млн, Bacillus clausii spores 2 млрд, Fructo oligosaccharides 100 мг) у пацієнтів із СПК.

Матеріали та методи. Для оцінки клінічної ефективності лікування обстежено 28 пацієнтів із СПК. Серед обстежених переважали пацієнти із СПК з діареєю (15 (53,6%)), рідше траплявся СПК змішаного типу (11 (39,3%)), СПК із запором мав місце в 2 (7,1%) пацієнтів. Вік пацієнтів становив (32,5±3,1) року. Жінок було 17 (51,7%), чоловіків — 11 (39,3%). Серед жінок було 9 (52,9%) одружених, серед чоловіків — 5 (45,5%). Вищу освіту мали 11 (64,7%) жінок і 7 (63,3%) чоловіків. Середня тривалість захворювання в жінок становила (3,4±1,8) року, у чоловіків — (3,1±1,5) року. Діагноз СПК установлювали згідно з Римськими критеріями IV перегляду. Випорожнення оцінювали за Бристольською шкалою калу. Усі пацієнти заповнювали анкету пацієнта із СПК до початку лікування та під час лікування. Пацієнтам призначали персоніфіковану дієту з урахуванням харчового статусу та медикаментозну терапію (тримебутину малеат, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, у дозі від 200 до 600 мг залежно від виразності больового синдрому та синбіотик (Lactobacillus acidophilus, L. rhamnosus, Sacchromyces boulardii, Bifidobacterium lactis, B. longum, Clostridium butyricum, Bacillus clausii spores, Fructo oligosaccharides) по одній капсулі двічі на добу незалежно від виразності больового синдрому.

Результати. Комплексне лікування із застосуванням персоніфікованих дієтичних рекомендацій, синтетичного агоніста периферичних опіоїдних рецепторів тримебутину малеату та синбіотика, до складу якого входять Lactobacillus acidophilus, L. rhamnosus, Sacchromyces boulardii, Bifidobacterium lactis, B. longum, Clostridium butyricum, Bacillus clausii spores, Fructo oligosaccharides, сприяло зменшенню виразності больового синдрому, поліпшенню психоемоційного стану та якості життя пацієнтів.

Висновки. Розроблена анкета пацієнта із СПК є зрозумілою та легко заповнюється пацієнтами, дає змогу практичному лікарю швидко провести аналіз динаміки больового синдрому. Персоніфіковане дієтичне лікування, диференційований підхід до призначення агоніста периферичних опіоїдних рецепторів тримебутину малеату з урахуванням виразності больового синдрому та синбіотика (Lactobacillus acidophilus, L. rhamnosus, Sacchromyces boulardii, Bifidobacterium lactis, B. longum, Clostridium butyricum, Bacillus clausii spores, Fructo oligosaccharides) є клінічно ефективним у пацієнтів із СПК, дає змогу значно зменшити біль та поліпшити якість життя пацієнтів.