Сучасні можливості діагностичних і терапевтичних інтервенцій декомпенсованого цирозу печінки: у центрі уваги вісь «кишечник — печінка — мозок». Клінічний випадок

Анотація

Актуальність питання щодо менеджменту пацієнтів із декомпенсованим цирозом печінки зумовлена його медичним та соціально‑економічним значенням не лише в Україні, а й у світі через високу поширеність етіологічних чинників і розвитком тяжких ускладнень, що призводять до летального наслідку. Найчастішою причиною виникнення цирозу печінки вважають хронічну інтоксикацію алкоголем. Розуміння етіопатогенетичних механізмів ураження печінки та розвитку ускладнень постійно оновлюється, що потребує вдосконалення підходів до лікування таких пацієнтів. У сучасних діагностичних і терапевтичних інтервенціях важливу роль відводять осі «кишечник/кишкова мікробіота — печінка — мозок». Кишкова мікробіота опосередковано впливає на кишкову проникність, продукцію оксиду азоту, виділення біологічно активних пептидів з ентероендокринних клітин, продукцію коротколанцюгових жирних кислот — головного продукту метаболізму бактерій, які харчують клітини слизової оболонки, впливають на когнітивні функції та активацію імунної системи кишечника. Дослідження останніх років довели, що саме печінка посідає провідне місце в системі осі «кишечник/кишкова мікробіота — печінка — мозок». Патогенез алкогольної хвороби печінки також пов’язують із гіпотезою «негерметичності» кишечника, оскільки алкоголь значно підвищує його проникність. Особливу увагу в розвитку енцефалопатії при дисбалансі мікробіому приділяють бактеріальній транслокації в підслизову оболонку внаслідок порушення цілісності щільних контактів епітеліальних клітин з подальшою стимуляцією вивільнення медіаторів запалення опасистими клітинами та лімфоцитами, що призводить до розвитку запального процесу, підвищення проникності судин у мережах портальної, печінкової та системної циркуляції.

Наведено клінічний випадок застосування сучасних можливостей діагностичних і терапевтичних інтервенцій декомпенсованого цирозу печінки токсичної етіології відповідно до міжнародних і вітчизняних настанов із детальним обговоренням тактики курації пацієнтки.