Печінка та целіакія. Огляд літератури
DOI:
https://doi.org/10.30978/MG-2023-5-78Ключові слова:
целіакія, варіанти ураження печінки, патогенез, діагностика, гістологічні зміни печінкиАнотація
Глютеновий гепатит — це глютенозалежна патологія печінки, яка зазвичай зникає через 12 місяців суворого дотримання безглютенової дієти. Важливо, що гістологічна картина печінки також поліпшується після дотримання безглютенової дієти. При нелікованій глютеновій ентеропатії (ГЕ) часто спостерігають гіпертрансаміназемію (у 13—60% випадків). І навпаки, ГЕ наявна у 9% пацієнтів з непоясненою гіпертрансаміназемією. Пацієнти з целіакією мають підвищений ризик як захворювання печінки, так і смерті від цирозу печінки, порівняно із загальною популяцією. Патогенетичні механізми, що лежать в основі глютенового гепатиту, вивчено недостатньо. Відзначено, що проникність слизової оболонки кишечника набагато більша в пацієнтів з ГЕ та гіпертрансаміназемією порівняно з пацієнтами з ГЕ та нормальними показниками печінкових проб. Це явище є глютенозалежним, про що свідчить нормалізація кишкової проникності та рівня трансаміназ за дотримання безглютенової дієти. Припускають, що підвищена кишкова проникність може спричинити надходження в портальну циркуляцію (а потім у печінку) токсинів, мікробних та інших антигенів, цитокінів та/або інших медіаторів пошкодження печінки. Однак ураження печінки зазвичай не спостерігається за іншої кишкової патології, пов’язаної з підвищеною кишковою проникністю. Біопсію печінки рідко виконують при глютеновому гепатиті. Відзначають легкі та/або неспецифічні гістологічні зміни. Виразний фіброз і цироз печінки трапляються рідко.
Первинний біліарний холангіт і автоімунний гепатит можуть асоціюватися з ГЕ. Частота ГЕ у пацієнтів із первинним біліарним холангітом становить 1—7%, частота первинного біліарного холангіту у пацієнтів із ГЕ — 0,1—3,0%. Глютенову ентеропатію діагностують у 4—6% пацієнтів з автоімунним гепатитом як 1‑го, так і 2‑го типу. Є також повідомлення про випадки поєднання первинного склерозуючого холангіту й ГЕ.
Не виявлено жодного зв’язку між ГЕ та хронічним гепатитом С. Лікування гепатиту С інтерфероном‑a та/ або рибавірином може активувати приховану або латентну ГЕ. Частота ГЕ у пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки становить від 3% до 7%.
Поширеність целіакії у пацієнтів після трансплантації печінки з багатьох причин становила від 3,0 до 4,3%.
Смертність з печінкової причини підвищена у пацієнтів із ГЕ, хоча абсолютний ризик смертності від печінкової недостатності невисокий.
Посилання
Äärelä L, Nurminen S, Kivelä L, et al. Prevalence and associated factors of abnormal liver values in children with celiac disease. Dig Liver Dis. 2016;48(9):1023-29. http://doi.org/10.1016/j.dld.2016.05.022.
Adinolfi LE, Durante Mangoni E, Andreana A. Interferon and ribavirin treatment for chronic hepatitis C may activate celiac disease. Am J Gastroenterol. 2001;96(2):607-8. http://doi.org/10.1111/j.1572-0241.2001.03574.x.
Al-Toma A, Goerres MS, Meijer JW, Peña AS, Crusius JB, Mulder CJ. Human leukocyte antigen-DQ2 homozygosity and the development of refractory celiac disease and enteropathyassociated T-cell lymphoma. Clin Gastroenterol Hepatol. 2006;4(3):315-9. http://doi.org/10.1016/j.cgh.2005.12.011.
Al-Toma A, Volta U, Auricchio R, et al. European Society for the Study of Coeliac Disease (ESsCD) guideline for coeliac disease and other gluten-related disorders. United European Gastroenterol J. 2019;7(5):583-613. http://doi.org/10.1177/2050640619844125.
Bardella MT, Fraquelli M, Quatrini M, Molteni N, Bianchi P, Conte D. Prevalence of hypertransaminasemia in adult celiac patients and effect of gluten-free diet. Hepatology. 1995;22(3):833-6. PMID: 7657290.
Bardella MT, Marino R, Meroni PL. Celiac disease during interferon treatment. Ann Intern Med. 1999;131(2):157-8. http://doi.org/10.7326/0003-4819-131-2-199907200-00024.
Bardella MT, Quatrini M, Zuin M, et al. Screening patients with celiac disease for primary biliary cirrhosis and vice versa. Am J Gastroenterol. 1997;92(9):1524-6. PMID: 9317077.
Bardella MT, Vecchi M, Conte D, et al. Chronic unexplained hypertransaminasemia may be caused by occult celiac disease. Hepatology. 1999 Mar;29(3):654-7. http://doi.org/10.1002/hep.510290318. PMID: 10051464.
Boberg KM, Spurkland A, Rocca G, et al. The HLADR3,DQ2 heterozygous genotype is associated with an accelerated progression of primary sclerosing cholangitis. Scand J Gastroenterol. 2001;36(8):886-90.
Bonamico M, Pitzalis G, Culasso F, et al. Hepatic damage in celiac disease in children. Minerva Pediatr. 1986;38(21):959-62 [in Italian]. PMID: 3807839.
Buess M, Steuerwald M, Wegmann W, et al. Obstructive jaundice caused by enteropathy-associated T-cell lymphoma in a patient with celiac sprue. J Gastroenterol. 2004;39(11):1110-3. http://doi.org/10.1007/s00535-004-1453-3.
Calado J, Verdelho Machado M. Celiac disease revisited. GE Port J Gastroenterol. 2021;29(2):111-24. http://doi.org/10.1159/000514716.
Castillo NE, Vanga RR, Theethira TG, et al. Prevalence of abnormal liver function tests in celiac disease and the effect of a gluten-free diet in the US population. Am J Gastroenterol. 2015;110(8):1216-22. http://doi.org/10.1038/ajg.2015.192.
Catassi C. The world map of celiac disease. Acta Gastroenterol Latinoam. 2005;35(1):37-55. PMID: 15954735.
Ching CK, Lebwohl B. Celiac disease in the elderly. Curr Treat Options Gastroenterol. 2022;20(3):238-49. http://doi.org/10.1007/s11938-022-00397-8.
Craven DE, Awdeh ZL, Kunches LM, et al. Nonresponsiveness to hepatitis B vaccine in health care workers. Results of revaccination and genetic typings. Ann Intern Med. 1986;105(3):356-60. http://doi.org/10.7326/0003-4819-105-3-356.
Dalekos GN, Bogdanos DP, Neuberger J. Celiac diseaserelated autoantibodies in end-stage autoimmune liver diseases: what is the message? Liver Int. 2008;28(4):426-8. http://doi.org/10.1111/j.1478-3231.2008.01708.x.
Dickey W, McMillan SA, Callender ME. High prevalence of celiac sprue among patients with primary biliary cirrhosis. J Clin Gastroenterol. 1997;25(1):328-9. http://doi.org/10.1097/00004836-199707000-00006.
Dickey W, McMillan SA, Collins JS, et al. Liver abnormalities associated with celiac sprue. How common are they, what is their significance, and what do we do about them? J Clin Gastroenterol. 1995;20(4):290-2. PMID: 7665816.
Durazzo M, Ferro A, Brascugli I, Mattivi S, Fagoonee S, Pellicano R. Extra-intestinal manifestations of celiac disease: What should we know in 2022? J Clin Med. 2022;11(1):258. http://doi.org/10.3390/jcm11010258.
Fine KD, Ogunji F, Saloum Y, Beharry S, Crippin J, Weinstein J. Celiac sprue: another autoimmune syndrome associated with hepatitis C. Am J Gastroenterol. 2001;96(1):138-45.
Floreani A, Betterle C, Baragiotta A, et al. Prevalence of coeliac disease in primary biliary cirrhosis and of antimitochondrial antibodies in adult coeliac disease patients in Italy. Dig Liver Dis. 2002;34(4):258-61. http://doi.org/10.1016/s1590-8658(02)80145-1.
Fraquelli M, Colli A, Colucci A, et al. Accuracy of ultrasonography in predicting celiac disease. Arch Intern Med. 2004;164(2):169-74. http://doi.org/10.1001/archinte.164.2.169.
Gillett HR, Cauch-Dudek K, Healthcote EJ, Freeman HJ. Prevalence of IgA antibodies to endomysium and tissue transglutaminase in primary biliary cirrhosis. Can J Gastroenterol. 2000;14(8):672-5. http://doi.org/10.1155/2000/934709.
Green PH, Cellier C. Celiac disease. N Engl J Med. 2007;357(17):1731-43. http://doi.org/10.1056/NEJMra071600.
Hagander B, Berg NO, Brandt L, Norden A, Sjölund K, Stenstam M. Hepatic injury in adult coeliac disease. Lancet. 1977;2(8032):270-2. http://doi.org/10.1016/s0140-6736(77)90954-0.
Hay JE, Wiesner RH, Shorter RG, et al. Primary sclerosing cholangitis and celiac disease. A novel association. Ann Intern Med. 1988;109(9):713-7. http://doi.org/10.7326/0003-4819-109-9-713.
Hitawala AA, Almomani A, Onwuzo S, et al. Prevalence of autoimmune, cholestatic and nonalcoholic fatty liver disease in celiac disease. Eur J Gastroenterol Hepatol. 2023;35(9):1030-6. http://doi.org/10.1097/MEG.0000000000002599.
Hoffmanová I, Sánchez D, Tučková L, Tlaskalová-Hogenová H. Celiac disease and liver disorders: from putative pathogenesis to clinical implications. Nutrients. 2018;10(7):892. http://doi.org/10.3390/nu10070892.
Holmes GKT, Muirhead A. Mortality in coeliac disease: a population-based cohort study from a single centre in Southern Derbyshire, UK. BMJ Open Gastroenterol. 2018;5(1):e000201. http://doi.org/10.1136/bmjgast-2018-000201.
Jacobsen MB, Fausa O, Elgjo K, Schrumpf E. Hepatic lesions in adult coeliac disease. Scand J Gastroenterol. 1990;25(7):656-62. http://doi.org/10.3109/00365529008997589.
Jena A, Kumar MP, Kumar A, et al. Liver abnormalities in celiac disease and response to gluten free diet: A systematic review and meta-analysis. J Gastroenterol Hepatol. 2023;38(1):11-22. http://doi.org/10.1111/jgh.16039.
Kamal S, Aldossari KK, Ghoraba D, et al. Clinicopathological and immunological characteristics and outcome of concomitant coeliac disease and non-alcoholic fatty liver disease in adults: a large prospective longitudinal study. BMJ Open Gastroenterol. 2018 Jan 29;5(1):e000150. http://doi.org/10.1136/bmjgast-2017-000150. PMID: 29503733; PMCID: PMC5808634.
Kaukinen K, Halme L, Collin P, et al. Celiac disease in patients with severe liver disease: gluten-free diet may reverse hepatic failure. Gastroenterology. 2002;122(4):881-8. http://doi.org/10.1053/gast.2002.32416.
Kingham JG, Parker DR. The association between primary biliary cirrhosis and coeliac disease: a study of relative prevalences. Gut. 1998;42(1):120-2. http://doi.org/10.1136/gut.42.1.120.
Korponay-Szabó IR, Halttunen T, Szalai Z, et al. In vivo targeting of intestinal and extraintestinal transglutaminase 2 by coeliac autoantibodies. Gut. 2004 May;53(5):641-8. http://doi.org/10.1136/gut.2003.024836.
Kwo PY, Cohen SM, Lim JK. ACG clinical guideline: evaluation of abnormal liver chemistries. Am J Gastroenterol. 2017;112(1):18-35. http://doi.org/10.1038/ajg.2016.517.
Lawson A, West J, Aithal GP, Logan RF. Autoimmune cholestatic liver disease in people with coeliac disease: a population-based study of their association. Aliment Pharmacol Ther. 2005 Feb 15;21(4):401-5. doi: 10.1111/j.1365-2036.2005.02328.x. PMID: 15709990.
Lee GJ, Boyle B, Ediger T, Hill I. Hypertransaminasemia in newly diagnosed pediatric patients with celiac disease. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2016;63(3):340-3. http://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001153.
Ludvigsson JF, Elfström P, Broom ÉU, Ekbom A, Montgomery SM. Celiac disease and risk of liver disease: a general population-based study. Clin Gastroenterol Hepatol. 2007;5(1):63-9.e61. http://doi.org/10.1016/j.cgh.2006.09.034.
Majumdar K, Sakhuja P, Puri AS, et al. Coeliac disease and the liver: spectrum of liver histology, serology and treatment response at a tertiary referral centre. J Clin Pathol. 2018;71(5):412-9. http://doi.org/10.1136/jclinpath-2017-204647.
Mearin ML, Agardh D, Antunes H, et al.; ESPGHAN Special Interest Group on Celiac Disease. ESPGHAN position paper on management and follow-up of children and adolescents with celiac disease. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2022;75(3):369-86. http://doi.org/10.1097/MPG.0000000000003540.
Montón Rodríguez C, Sánchez Serrano J, Poyatos García P, et al. Liver disorders and celiac disease. Rev Esp Enferm Dig. 2023 May 19. Epub ahead of print. PMID: 37204091.
Murray JA, Moore SB, Van Dyke CT, et al. HLA DQ gene dosage and risk and severity of celiac disease. Clin Gastroenterol Hepatol. 2007 Dec;5(12):1406-12. http://doi.org/10.1016/j.cgh.2007.08.013. Epub 2007 Oct 24. PMID: 17919990; PMCID: PMC2175211.
Narciso-Schiavon JL, Schiavon LL. Celiac disease screening in patients with cryptogenic cirrhosis. World J Gastroenterol. 2023;29(2):410-2. http://doi.org/10.3748/wjg.v29.i2.410.
Narciso-Schiavon JL, Schiavon LL. Fatty liver and celiac disease: Why worry? World J Hepatol. 2023;15(5):666-74. http://doi.org/10.4254/wjh.v15.i5.666.
Nemes E, Lefler E, Szegedi L, et al. Gluten intake interferes with the humoral immune response to recombinant hepatitis B vaccine in patients with celiac disease. Pediatrics. 2008 Jun;121(6):e1570-6. http://doi.org/10.1542/peds.2007-2446.
Niveloni S, Dezi R, Pedreira S, et al. Gluten sensitivity in patients with primary biliary cirrhosis. Am J Gastroenterol. 1998 Mar;93(3):404-8. http://doi.org/10.1111/j.1572-0241.1998.00404.x.
Noh KW, Poland GA, Murray JA. Hepatitis B vaccine nonresponse and celiac disease. Am J Gastroenterol. 2003;98(10):2289-92. http://doi.org/10.1111/j.1572-0241.2003.07701.x.
Novacek G, Miehsler W, Wrba F, et al. Prevalence and clinical importance of hypertransaminasaemia in coeliac disease. Eur J Gastroenterol Hepatol. 1999;11(3):283-8. http://doi.org/10.1097/00042737-199903000-00012.
Park SD, Markowitz J, Pettei M, et al. Failure to respond to hepatitis B vaccine in children with celiac disease. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2007 Apr;44(4):431-5. http://doi.org/10.1097/MPG.0b013e3180320654. PMID: 17414139.
Pelaez-Luna M, Schmulson M, Robles-Diaz G. Intestinal involvement is not sufficient to explain hypertransaminasemia in celiac disease? Med Hypotheses. 2005;65(5):937-41. http://doi.org/10.1016/j.mehy.2005.05.013.
Peters U, Askling J, Gridley G, Ekbom A, Linet M. Causes of death in patients with celiac disease in a population-based Swedish cohort. Arch Intern Med. 2003;163(13):1566-72. http://doi.org/10.1001/archinte.163.13.1566.
Pollock DJ. The liver in coeliac disease. Histopathology. 1977;1(6):421-30. http://doi.org/10.1111/j.1365-2559.1977.tb01681.x.
Reilly NR, Lebwohl B, Hultcrantz R, et al. Increased risk of non-alcoholic fatty liver disease after diagnosis of celiac disease. J Hepatol. 2015;62(6):1405-11. http://doi.org/10.1016/j.jhep.2015.01.013.
Rettenbacher T, Hollerweger A, Macheiner P, et al. Adult celiac disease: US signs. Radiology. 1999 May;211(2):389-94. http://doi.org/10.1148/radiology.211.2.r99ma39389. PMID: 10228518.
Rostom A, Murray JA, Kagnoff MF. American Gastroenterological Association (AGA) Institute technical review on the diagnosis and management of celiac disease. Gastroenterology. 2006;131(6):1981-2002. http://doi.org/10.1053/j.gastro.2006.10.004.
Rubio-Tapia A, Abdulkarim AS, Wiesner RH, et al. Celiac disease autoantibodies in severe autoimmune liver disease and the effect of liver transplantation. Liver Int. 2008;28(4):467-76. http://doi.org/10.1111/j.1478-3231.2008.01681.x.
Rubio-Tapia A, Murray JA. The liver and celiac disease. Clin Liver Dis. 2019;23(2):167-76. http://doi.org/10.1016/j.cld.2018.12.001.
Rubio-Tapia A, Murray JA. The liver in celiac disease. Hepatology. 2007;46(5):1650-58. http://doi.org/10.1002/hep.21949.
Scapaticci S, Venanzi A, Chiarelli F, Giannini C. MAFLD and celiac disease in children. Int J Mol Sci. 2023;24(2):1764. http://doi.org/10.3390/ijms24021764.
Sood A, Khurana MS, Mahajan R, et al. Prevalence and clinical significance of IgA anti-tissue transglutaminase antibodies in patients with chronic liver disease. J Gastroenterol Hepatol. 2017;32(2):446-50. http://doi.org/10.1111/jgh.13474.
Sørensen HT, Thulstrup AM, Blomqvist P, et al. Risk of primary biliary liver cirrhosis in patients with coeliac disease: Danish and Swedish cohort data. Gut. 1999;44(5):736-8.
Thevenot T, Boruchowicz A, Henrion J, et al. Celiac disease is not associated with chronic hepatitis C. Dig Dis Sci. 2007;52(5):1310-2. http://doi.org/10.1007/s10620-006-9360-5.
Tovoli F, Negrini G, Farì R, et al. Increased risk of nonalcoholic fatty liver disease in patients with coeliac disease on a gluten-free diet: beyond traditional metabolic factors. Aliment Pharmacol Ther. 2018;48(5):538-46. http://doi.org/10.1111/apt.14910.
Villalta D, Girolami D, Bidoli E, et al. High prevalence of celiac disease in autoimmune hepatitis detected by antitissue tranglutaminase autoantibodies. J Clin Lab Anal. 2005;19(1):6-10. http://doi.org/10.1002/jcla.20047.
Volta U, De Franceschi L, Lari F, et al. Coeliac disease hidden by cryptogenic hypertransaminasaemia. Lancet. 1998;352(9121):26-9.
Volta U, De Franceschi L, Molinaro N, et al. Frequency and significance of anti-gliadin and anti-endomysial antibodies in autoimmune hepatitis. Dig Dis Sci. 1998;43(10):2190-5. http://doi.org/10.1023/a:1026650118759.
Volta U, Rodrigo L, Granito A, et al. Celiac disease in autoimmune cholestatic liver disorders. Am J Gastroenterol. 2002 Oct;97(10):2609-13. http://doi.org/10.1111/j.1572-0241.2002.06031.x.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Автори
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.