Вітчизняні науковці, які зробили значний внесок у вивчення хвороб органів травлення: образи в мистецтві. Макс Мойсейович Губергріц

Анотація

У науково‑практичній діяльності М. М. Губергріца можна виокремити кілька основних напрямів. Уже перші його дослідження залишили помітний слід в історії розвитку вітчизняної кардіології. Він продов­жив розпочату ще В. П. Образцовим роботу про III нормальний тон серця, вивчив зміни серцевих тонів та утворення ритму галопу і неврастенічної перепілки, одним із перших оцінив клінічне значення електрокардіографічного методу та намагався з його допомогою встановити вплив деяких лікарських засобів на серце. Описав порушення серцево‑судинної системи при тяжких інфекційних захворюваннях (епідемічний висипний, зворотний та черевний тиф) і тромбозі селезінкової вени.

Важливим розділом наукової діяльності Макса Мойсейовича була проблема болю. Видатний учений‑гуманіст не міг залишити поза увагою це страждання людини за різних захворювань. Його цікавило не лише походження болю при хворобах серця, печінки, нирок, а й біль як загальна проблема фізіології та патології.

Однак найяскравіше його талант як клініциста, який постійно поєднував вдумливе спостереження біля ліжка хворого з клінічним та фізіологічним експериментом, виявився у гастроентерології. Ще у 1929 р. у роботі, присвяченій механізму шлункової секреції, М. М. Губергріц установив вплив механічного подразнення слизової оболонки шлунка на виділення шлункового соку. Описав особливий пальпаторний симптом двопорожнинного шлунка (зміни положення нижньої межі шлунка, що визначається повторно за шумом плескоту). Постійним був його інтерес до виразкової хвороби.

Досі цінними є дослідження Макса Мойсейовича з фізіології та патології підшлункової залози, зокрема дані щодо її екскреторної функції, пристосовності зовнішньосекреторної функції до різних харчових режимів, можливість парціального порушення цієї функції (явище диспанкреатизму), а також розроб­лена в його клініці методика функціонального дослідження стану цього органа. М. М. Губергріц описав больову зону при патології головки і тіла підшлункової залози, а також «співдружні» захворювання печінки та підшлункової залози, визначив роль печінки у патологічному процесі при захворюванні шлунка, дванадцятипалої та товстої кишок. Дослідження Макса Мойсейовича, присвячені клініці захворювань підшлункової залози, відіграли важливу роль у подальшому вивченні цього питання. Значною мірою зберегли своє значення його висловлювання щодо діагностики панкреатиту. Він наголошував на важливості таких симптомів при цьому захворюванні, як патологічне відчуття голоду, спрага, поліурія, схуднення, біль у надчеревній ділянці, іноді — жовтяниця, діарея з наявністю креатореї та стеатореї, зміни у крові та сечі. Важливе значення мають роботи М. М. Губергріца, присвячені вивченню питань, пов’язаних з центральним нервовим регулюванням фізіологічних і патологічних процесів, зокрема при захворюваннях органів травлення.