Оцінка ефективності, переносності та безпечності препарату адеметіоніну у пацієнтів з неалкогольним стеатогепатитом із синдромом внутрішньопечінкового холестазу. Відкрите порівняльне багатоцентрове рандомізоване проспективне дослідження HEPARD

Автор(и)

  • О. М. Барна Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ; МЦ ТОВ «Превентклініка», Україна http://orcid.org/0000-0003-2711-4430
  • Я. В. Корост Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ; МЦ ТОВ «Превентклініка», Україна http://orcid.org/0000-0003-0992-6515

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2023-4-41

Ключові слова:

адеметіонін, неалкогольний стеатогепатит із синдромом внутрішньопечінкового холестазу, біохімічні маркери внутрішньопечінкового холестазу

Анотація

Мета — довести, що препарат «Гепаметіон» (таблетки кишковорозчинні по 500 мг, виробництва АТ «Київмедпрепарат», Україна) не поступається за ефективністю оригінальному препарату адеметіоніну (таблетки кишковорозчинні по 500 мг) при курсовому застосуванні у пацієнтів із неалкогольним стеатогепатитом із синдромом внутрішньопечінкового холестазу.

Матеріали та методи. В дослідження було рандомізовано 110 пацієнтів, які відповідали критеріям залучення. Їх розподілили на дві групи. Пацієнтам основної групи (28 (51,9%) чоловіків і 26 (48,1%) жінок, середній вік — (46,37±9,86) року) призначали генеричний препарат адеметіоніну «Гепаметіон», таблетки кишковорозчинні по 500 мг, пацієнтам контрольної групи (29 (52,7%) чоловіків і 26 (48,1%) жінок, середній вік — (46,49±10,69) року) — оригінальний препарат адеметіоніну, таблетки кишковорозчинні по 500 мг. Початкова терапія в обох групах — протягом 14 (± 3) діб у добовій дозі 1000 мг, підтримувальна терапія — з 15‑го (± 3) до 60‑го (± 3) дня: пацієнти основної групи отримували «Гепаметіон» по 1 таблетці (500 мг) між прийомами їжі тричі на добу (добова доза — 1500 мг), пацієнти контрольної групи отримували референтний препарат по 1 таблетці (500 мг) між прийомами їжі тричі на добу (добова доза — 1500 мг). Обидві групи були порівнянними за демографічними й антропометричними характеристиками, оцінками тяжкості стану, виразністю та наявністю скарг і симптомів, вітальними функціями, результатами інструментального та лабораторного дослідження, супутньою терапією і патологією (р >0,05). Діагноз «неалкогольний стеатогепатит із синдромом внутрішньопечінкового холестазу» установлювали відповідно до вітчизняних та міжнародних рекомендацій.

Результати. В результаті проведеного клінічного дослідження доведено, що ефективність препарату «Гепаметіон», таблетки кишковорозчинні по 500 мг, виробництва АТ «Київмедпрепарат» (Україна) при курсовому 2‑місячному застосуванні в лікуванні пацієнтів з неалкогольним стеатогепатитом із синдромом внутрішньопечінкового холестазу не поступається ефективності оригінального адеметіоніну. Відмінності між групами були статистично незначущими (р >0,05). Курсова 2‑місячна терапія адеметіоніном неалкогольного стеатогепатиту із синдромом внутрішньопечінкового холестазу сприяла нормалізації маркерів ступеня виразності синдрому внутрішньопечінкового холестазу (рівень прямого білірубіну, активність ЛФ і ГГТ), а також зменшенню клінічних симптомів холестазу (р <0,05).

Висновки. Адеметіонін може бути рекомендований як ефективний і безпечний лікарський засіб при курсовому 2‑місячному лікуванні пацієнтів із неалкогольним стеатогепатитом із синдромом внутрішньопечінкового холестазу. Досліджуваний препарат порівнянний з оригінальним препаратом аде­метіо­­ніну (р >0,05).

 

Біографії авторів

О. М. Барна, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ; МЦ ТОВ «Превентклініка»

д. мед. н., проф., зав. кафедри загальної практики (сімейної медицини)

Я. В. Корост, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ; МЦ ТОВ «Превентклініка»

к. мед. н., доцент кафедри загальної практики (сімейної медицини)

Посилання

Nakaz Ministerstva okhorony zdorov’ia Ukrainy vid 06 lystopada 2014 roku N 826 «Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) medychnoi dopomohy „Nealkoholnyi steatohepatyt“» (http://search.ligazakon.ua). Ukrainian.

Fadieienko GD, Skrypnyk IM, Oisodlo GV, Gridnev OE, Nikiforova YaV. Efficiency and safety of ademetionine in the correction of liver function in patients with steatohepatitis.Results of an open multicenter comparative post-marketing study. Modern Gastroenterology (Ukraine). 2019;(1):13-20. https://doi.org/10.30978/MG-2019-1-13. Ukrainian.

Anstee QM, Day CP. S-adenosylmethionine (SAMe) therapy in liver disease: a review of current evidence and clinical utility. J Hepatol. 2012 Nov;57 (5):1097-109. http://doi.org/10.1016/j.jhep.2012.04.041. Epub 2012 May 30. PMID: 22659519.

Appanna G, Kallis Y. An update on the management of cholestatic liver diseases. Clin Med (Lond). 2020;20 (5):513-6. http://doi.org/10.7861/clinmed.2020-0697.

Arab JP, Arrese M, Trauner M. Recent insights into the pathogenesis of nonalcoholic fatty liver disease. Annu Rev Pathol. 2018;13:321-50. http://doi.org/10.1146/annurev-pathol-020117-043617.

Arab JP, Karpen SJ, Dawson PA, et al. Bile acids and nonalcoholic fatty liver disease: molecular insights and therapeutic perspectives. Hepatology. 2017;65:350-62. http://doi.org/10.1002/hep.28709.

Bottiglieri T. S-Adenosyl-L-methionine (SAMe): from the bench to the bedside--molecular basis of a pleiotrophic molecule. Am J Clin Nutr. 2002 Nov;76 (5):1151S-7S. http://doi.org/10.1093/ajcn/76/5.1151S. PMID: 12418493.

Canbay A, Kachru N, Haas JS, Sowa JP, Meise D, Ozbay AB. Patterns and predictors of mortality and disease progression among patients with non-alcoholic fatty liver disease. Aliment Pharmacol Ther. 2020 Oct;52 (7):1185-1194. http://doi.org/10.1111/apt.16016. Epub 2020 Aug 17. PMID: 33016540.

Cao X, Gao Y, Zhang W, Xu P, Fu Q, Chen C, Li C, Yang C, Ma G, Qu Y, Xu M, Lu L. [Cholestasis morbidity rate in first-hospitalized patients with chronic liver disease in Shanghai]. Zhonghua Gan Zang Bing Za Zhi. 2015 Aug;23 (8):569-73. Chinese. http://doi.org/10.3760/cma.j.issn.1007-3418.2015.08.003. PMID: 26447618.

Eslam M, Newsome PN, Sarin SK, et al. A new definition for metabolic dysfunction-associated fatty liver disease: an international expert consensus statement. J Hepatol. 2020;73:202-9. http://doi.org/10.1016/j.jhep.2020.03.039.

Estes C, Razavi H, Loomba R, Younossi Z, Sanyal AJ. Modeling the epidemic of nonalcoholic fatty liver disease demonstrates an exponential increase in burden of disease. Hepatology. 2018 Jan;67 (1):123-133. http://doi.org/10.1002/hep.29466. Epub 2017 Dec 1. PMID: 28802062; PMCID: PMC5767767.

European Association for the Study of the Liver (EASL); European Association for the Study of Diabetes (EASD); European Association for the Study of Obesity (EASO). EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease. J Hepatol. 2016 Jun;64 (6):1388-402. http://doi.org/10.1016/j.jhep.2015.11.004. Epub 2016 Apr 7. PMID: 27062661.

European Association for the Study of the Liver. EASL Clinical Practice Guidelines: management of cholestatic liver diseases. J Hepatol. 2009 Aug;51 (2):237-67. http://doi.org/10.1016/j.jhep.2009.04.009. Epub 2009 Jun 6. PMID: 19501929.

Friedman SL, Neuschwander-Tetri BA, Rinella M, et al. Mechanisms of NAFLD development and therapeutic strategies. Nat Med. 2018;24:908-22. 10.1038/s41591-018-0104-9.

Hirsova P, Ibrabim SH, Gores GJ, Malhi H. Lipotoxic lethal and sublethal stress signaling in hepatocytes: relevance to NASH pathogenesis. J Lipid Res. 2016 Oct;57(10):1758-1770. http://doi.org/10.1194/jlr.R066357. Epub 2016 Apr 5. Erratum in: J Lipid Res. 2017 Jan;58(1):299. [corrected to Ibrahim SH]. PMID: 27049024; PMCID: PMC5036373.

Jansen PLM, Ghallab A, Vartak N, et al. The ascending pathophysiology of cholestatic liver disease. Hepatology. 2017;65:722-38. http://doi.org/10.1002/hep.28965.

Jungst C, Berg T, Cheng J, et al. Intrahepatic cholestasis in common chronic liver diseases. Eur J Clin Investigat. 2013;43 (10):1069-83. http://doi.org/10.1111/eci.12128.

Le P, Chaitoff A, Rothberg MB, McCullough A, Gupta NM, Alkhouri N. Population-Based Trends in Prevalence of Nonalcoholic Fatty Liver Disease in US Adults With Type 2 Diabetes. Clin Gastroenterol Hepatol. 2019 Oct;17 (11):2377-2378. http://doi.org/10.1016/j.cgh.2018.11.023. Epub 2018 Nov 17. PMID: 30458246.

Lu L; Chinese Society of Hepatology and Chinese Medical Association. Guidelines for the Management of Cholestatic Liver Diseases (2021). J Clin Transl Hepatol. 2022 Aug 28;10 (4):757-69. http://doi.org/10.14218/JCTH.2022.00147. Epub 2022 Apr 29. PMID: 36062287; PMCID: PMC9396310.

Lu SC, Mato JM. S-adenosylmethionine in liver health, injury, and cancer. Physiol Rev. 2012 Oct;92 (4):1515-42. http://doi.org/10.1152/physrev.00047.2011. PMID: 23073625; PMCID: PMC3698976.

Neuschwander-Tetri BA. Hepatic lipotoxicity and the pathogenesis of nonalcoholic steatohepatitis: the central role of nontriglyceride fatty acid metabolites. Hepatology. 2010;52:774-88. http://doi.org/10.1002/hep.23719.

Noureddin M, Mato JM, Lu SC. Nonalcoholic fatty liver disease: update on pathogenesis, diagnosis, treatment and the role of S-adenosylmethionine. Exp Biol Med (Maywood). 2015 Jun;240 (6):809-20. http://doi.org/10.1177/1535370215579161. Epub 2015 Apr 13. PMID: 25873078; PMCID: PMC4818965.

Noureddin M, Sander-Struckmeier S, Mato JM. Early treatment efficacy of S-adenosylmethionine in patients with intrahepatic cholestasis: A systematic review. World J Hepatol. 2020 Feb 27;12 (2):46-63. http://doi.org/10.4254/wjh.v12.i2.46. PMID: 32184941; PMCID: PMC7061266.

Riazi K, Azhari H, Charette JH, et al. The prevalence and incidence of NAFLD worldwide: a systematic review and meta-analysis. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2022 Sep;7 (9):851-61. http://doi.org/10.1016/S2468-1253(22)00165-0. Epub 2022 Jul 5. PMID: 35798021.

Rinella ME, Neuschwander-Tetri BA, Siddiqui MS, Abdelmalek MF, Caldwell S, Barb D, Kleiner D, Loomba R. AASLD Practice Guidance on the clinical assessment and management of nonalcoholic fatty liver disease. Hepatology. 2023;77 (5):1797-835. http://doi.org/10.1097/HEP.0000000000000323.

Siddique A, Kowdley KV. Approach to a patient with elevated serum alkaline phosphatase. Clin Liver Dis. 2012;16 (2):199-229. http://doi.org/10.1016/j.cld.2012.03.012.

Stefan N, Cusi K. A global view of the interplay between non-alcoholic fatty liver disease and diabetes. Lancet Diabetes Endocrinol. 2022 Apr;10 (4):284-296. http://doi.org/10.1016/S2213-8587(22)00003-1. Epub 2022 Feb 17. PMID: 35183303.

Testino G, Leone S, Fagoonee S, Pellicano R. The role of adenosyl-methionine in alcoholic liver disease and intrahepatic cholestasis. Minerva Gastroenterol Dietol. 2018 Sep;64 (3):187-189. http://doi.org/10.23736/S1121-421X.18.02484-4. Epub 2018 Mar 8. PMID: 29521488.

Trauner M, Fuchs CD. Novel therapeutic targets for cholestatic and fatty liver disease. Gut. 2022 Jan;71 (1):194-209. http://doi.org/10.1136/gutjnl-2021-324305. Epub 2021 Oct 6. PMID: 34615727; PMCID: PMC8666813.

Wagner M, Fickert P. Drug therapies for chronic cholestatic liver diseases. Annu Rev Pharmacol Toxicol. 2020;60:503-27. http://doi.org/10.1146/annurev-pharmtox-010818-021059.

Younossi ZM, Koenig AB, Abdelatif D, Fazel Y, Henry L, Wymer M. Global epidemiology of nonalcoholic fatty liver disease-Meta-analytic assessment of prevalence, incidence, and outcomes. Hepatology. 2016 Jul;64 (1):73-84. http://doi.org/10.1002/hep.28431. Epub 2016 Feb 22. PMID: 26707365.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-31

Номер

Розділ

Лікарські засоби