Надмірний бактеріальний ріст при синдромі подразненої кишки: поширеність, діагностика та лікування. Огляд літератури

Анотація

Нині синдром подразненої кишки (СПК) розглядають як багатофакторний синдром із залученням кількох патогенних центральних та периферичних механізмів. Одним з ваажливих периферичних чинників ризику СПК є синдром надмірного бактеріального росту (СНБР). Досліджень частоти СНБР у хворих на СПК небагато, вони часто мають неповний та суперечливий характер, а також не враховують клінічних особливостей та тяжкості його перебігу. Точно не відома ефективність ерадикації СНБР у модифікації перебігу СПК. Наведено огляд сучасних даних щодо поширеності СНБР при СПК порівняно з контролем при застосуванні різних методів діагностики, а також щодо впливу ерадикації СНБР на перебіг СПК. Наголошено, що останні систематичні огляди і метааналізи свідчать, що СНБР тісно пов’язаний із СПК, особ­ливо із СПК з діареєю, а поширеність СНБР при СПК останніми роками збільшується. Установлено прямо пропорційний зв’язок між СПК із запором і метан‑позитивним СНБР. Використання Н₂‑лактулозного дихального тесту є основним практичним методом діагностики СНБР, хоча він дає значно вищі показники поширеності як серед пацієнтів із СПК, так і серед здорових осіб контрольної групи. Чутливість і специфічність діагностики СНБР за допомогою дихальних тестів обмежені, а результати досліджень відображують суттєві «клінічні неоднорідності» через відсутність єдиних критеріїв відбору пацієнтів та осіб контрольної групи. Тому результати діагностики при застосуванні водневих дихальних тестів слід інтерпретувати з обережністю. З огляду на обмеження доступних діагностичних тестів є потреба у розробці та валідації методів, які дадуть змогу точніше визначити наявність СНБР у пацієнтів із СПК та ідеально керувати терапією. Підтвердження наявності СНБР у хворих із СПК потребує призначення антибіотиків, найбільш ефективним та безпечним з яких є рифаксимін‑α. Клінічне поліпшення і зниження частоти рецидивів після ерадикації СНБР свідчать про те, що цей препарат може відігравати патогенетичну роль при СПК.