Клінічний випадок набрякового синдрому: діагностичний пошук і тактика лікування складного пацієнта відповідно до зарубіжних та вітчизняних рекомендацій
DOI:
https://doi.org/10.30978/MG-2023-3-49Ключові слова:
набряковий синдром, целіакція, мікроскопічний коліт, псевдомембранозний коліт, гіпотиреоз, хронічна хвороба нирокАнотація
Набряковий синдром у сучасній клінічній практиці трапляється досить часто. Набряки — одна з найпоширеніших скарг, що є причиною звернення пацієнта до лікаря. Часто вони є першим клінічним виявом багатьох захворювань. На частку рідини припадає близько 3/ 5 від маси тіла людини, з неї 70% розташовано в клітинах, а близько 30% — поза клітинами. Між клітиною і позаклітинною рідиною відбувається постійний обмін електролітами та іншими речовинами, які беруть участь у метаболізмі. Підшкірна сполучна тканина в нормальних умовах містить мінімальну кількість рідини. Набрякова рідина утворюється з плазми крові, яка в патологічних умовах під впливом різних чинників не в змозі утримувати воду в судинному руслі, тому вода в надмірній кількості накопичується у тканинах. Нерідко пацієнт звертається до лікаря з основною скаргою — появою набряків. Саме на цьому етапі важлива правильна інтерпретація походження набряків, адже вони нерідко є маркером, що відображує тяжкість і/ або декомпенсацію хвороби. Тому детальна і всебічна диференційна діагностика набрякового синдрому дає змогу обрати оптимальну тактику курації пацієнта.
Наведено клінічний випадок діагностичного пошуку і тактики лікування набрякового синдрому відповідно до зарубіжних та вітчизняних рекомендацій. 08.05.2023 року до нефролога у Національному інституті терапії імені Л. Т. Малої НАМН України звернулася пацієнтка В., 1983 року народження, що вважала причиною набряків обличчя та нижніх кінцівок хворобу нирок. Однак з урахуванням тривалого анамнезу дисфункції кишечника і втрати білка набряки були розцінені як вияв гастроентерологічної патології. Пацієнтка була скерована до гастроентеролога. У подальшому проведено широкий діагностичний пошук, що дало змогу не лише встановити правильний діагноз, а й призначити ефективну терапію.
Посилання
Arathi K, Shuchi P, Deepesh Kh, Mayur SP. Current pharmacological approaches and potential future therapies for Celiac disease. Eur J Pharmacol. 2021 Oct 15; 909:174434. https://doi.org/10.1016/j.ejphar.2021.174434 Epub 2021 Aug 18.
Bai JC, Fried M, Corazza GR, et al.; World Gastroenterology Organization. World Gastroenterology Organisation global guidelines on celiac disease. J Clin Gastroenterol. 2013 Feb;47(2):121-6. http://doi.org/10.1097/MCG.0b013e31827a6f83. PMID: 23314668.
Barada K, Abu Daya H, Rostami K, Catassi C. Celiac disease in the developing world. Gastrointest Endosc Clin N Am. 2012 Oct;22 (4):773-96. https://doi.org/10.1016/j.giec.2012.07.002. Epub 2012 Aug 24.
Green PHR, Paski S, Ko CW, Rubio-Tapia A. AGA Clinical Practice Update on Management of Refractory Celiac Disease: Expert Review Gastroenterology. 2022 Nov;163 (5):1461-1469. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2022.07.086. Epub 2022 Sep 19.
Gujral N, Freeman HJ, Thomson AB. Celiac disease: prevalence, diagnosis, pathogenesis and treatment. World J Gastroenterol. 2012 Nov 14;18 (42):6036-59. https://doi.org/10.3748/wjg.v18.i42.6036.
Kyryk D, Polishchuk N, Kolycheva N, Yeryomina A, Kucher N. Modern algorуthm of microbiological diagnostics of antibiotic-associated diarrhea and pseudomembranous colitis due to Clostridium difficile. Annals of Mechnikov’s Institute.2022;1:57-62. http://journals.uran.ua/ami/article/view/250909.
Ludvigsson JF, Leffler DA, Bai JC, Biagi F, Fasano A, Green PH, Hadjivassiliou M, Kaukinen K, Kelly CP, Leonard JN, Lundin KE, Murray JA, Sanders DS, Walker MM, Zingone F, Ciacci C. The Oslo definitions for coeliac disease and related terms. Gut. 2013 Jan;62(1):43-52. http://doi.org/10.1136/gutjnl-2011-301346. Epub 2012 Feb 16. PMID: 22345659; PMCID: PMC3440559.
Miehlke S, Guagnozzi D, Zabana Y, et al. European guidelines on microscopic colitis: United European Gastroenterology and European Microscopic Colitis Group statements and recommendations. United European Gastroenterol J. 2021 Feb 22;9(1):13–37. http://doi.org/10.1177/2050640620951905. Epub ahead of print. PMID: 33619914; PMCID: PMC8259259.
Nielsen OH, Fernandez-Banares F, Sato T, Pardi DS. Microscopic colitis: Etiopathology, diagnosis, and rational management. Elife. 2022 Aug 1;11:e79397. http://doi.org/10.7554/eLife.79397. PMID: 35913459; PMCID: PMC9342949.
Rowicka G. Atypowe postacie celiakii-trudności diagnostyczne [Atypical celiac disease-diagnostic difficulties]. Med Wieku Rozwoj. 2012 Apr-Jun;16(2):124-7. Polish. PMID: 22971656.
Sapone A, Bai JC, Ciacci C, Dolinsek J, et al. Spectrum of gluten-related disorders: consensus on new nomenclature and classification. BMC Med. 2012;7:10-13.
Tessa D, Frits K, Gerd B. Celiac disease: New therapies on the horizon. Curr Opin Pharmacol. 2022; 66:102
Villanueva MS, Alimi Y. Microscopic colitis (lymphocytic and collagenous), eosinophilic colitis, and celiac disease. Clin Colon Rectal Surg. 2015 Jun;28(2):118-266. https://doi.org/10.1055/s-0035-1549365.
Voplta U, De Giorgio R. New understanding of gluten sensitivity. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2012 Feb 28;9(5):295-9. http://doi.org/10.1038/nrgastro.2012.15. PMID: 22371218.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Автори
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.