Вплив порушення харчування на розвиток функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей шкільного віку

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2023-3-36

Ключові слова:

функціональні гастроінтестинальні розлади, поєднання функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника, діти, режим харчування, харчові вподобання

Анотація

Харчування є одним з важливих чинників ризику виникнення функціональних гастроінтестинальних розладів (ФГІР) у дітей.

Мета — вивчити порушення харчування у дітей із ФГІР.

Матеріали та методи. Обстежено 110 дітей із ФГІР віком від 6 до 18 років. Пацієнтів розподілили на дві групи: 44 із поєднанням симптомів функціональної диспепсії (ФД) та синдрому подразненого кишечника (СПК) і 66 із ФД. Контрольну групу утворено із 30 практично здорових дітей. Діагноз ФД та СПК встановлювали на підставі клінічних симптомів відповідно до Римських критеріїв IV (2016). Для виявлення порушення режиму харчування проведено опитування дітей за розробленою нами анкетою. Вивчали також харчові вподобання школярів за опитувальником Youth Adolescent Food Frequency Questionnaire, адаптованим до моделі харчування дітей в Україні.

Результати. Частота порушень режиму харчування (відсутність сніданку або повноцінного обіду в школі, зменшення кількості прийомів їжі) у дітей із ФГІР вища, ніж у здорових дітей. У дітей із поєднанням ФД та СПК ці порушення виявляли статистично значущо частіше, ніж у дітей із ФД. У дітей із ФГІР частота споживання овочів, круп та зернових продуктів нижче, ніж у здорових дітей, а споживання м’яса, ковбасних і кондитерських виробів, фастфуду, чипсів, горіхів, насіння, енергетичних та солодких газованих напоїв, фруктових соків — вище. У дітей із поєднанням ФД і СПК частота споживання овочів, круп, зернових продуктів нижче, а споживання кондитерських виробів, фастфуду, енергетичних та солодких газованих напоїв — вище, ніж у дітей з ФД.

Висновки. Порушення режиму та якості харчування є чинником ризику формування ФГІР у дітей, що необхідно враховувати в лікуванні.

 

Біографії авторів

О. Ю. Бєлоусова, Харківський національний медичний університет

д. мед. н., проф., кафедра педіатрії та неонатології №3

Т. В. Зімницька, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

к. мед. н., доцент кафедри педіатрії № 2

Л. В. Казарян, Харківський національний медичний університет

аспірант кафедри педіатрії та неонатології №3

Посилання

Ivashkiv LIa, Bomba MIa, Shakh AIe ta in. Analiz vmistu kharchovykh dobavok u produktakh kharchuvannia ta yikh nebezpeky dlia zdorov’ia spozhyvachiv. Elektronnyi resurs. http://www. sworld. com. ua/konfer33/1213. Pdf. Ukrainian

Klubei S, Pohorielova K, Saltykova H ta in. Suchasni tendentsii shkilnoho kharchuvannia ta faktory formuvannia kharchovykh zvychok u ditei riznoho viku. Ukrainian Scientific Medical Youth Journal ISSN 1996-353X Issue 1(121), 2021 DOI: 10.32345 /USMYJ.1.2021.70-82. Ukrainian.

Palii IH. Funktsionalna dyspepsiia: suchasni uiavlennia pro mekhanizmy vynyknennia y taktyku vedennia patsiientiv. Praktykuiuchyi likar. 2013;(3). Ukrainian.

Duncanson KR, Talley NJ, Walker MM, Burrows TL. Food and functional dyspepsia: a systematic review. J Hum Nutr Diet. 2018 Jun;31(3):390-407. http://doi.org/10.1111/jhn.12506. Epub 2017 Sep 15.

Farre R, Vanheel H, Vanuytsel T, et al. In functional dyspepsia, hypersensitivity to postprandial distention correlates with meal-related symptom severity. Gastroenterology. 2013;45:566-73. http://doi.org/10.1053/j.gastro.2013.05.018.

Feinle-Bisset C, Azpiroz F. Dietary lipids and functional gastrointestinal disorders. Am J Gastroenterol. 2013;108:737-47. http://doi.org/10.1038/ajg.2013.76.

Holtmann G, Shah A, Morrison M. Pathophysiology of Functional Gastrointestinal Disorders: A Holistic Overview. Dig Dis. 2017;35 Suppl 1:5-13. http://doi.org/10.1159/000485409. Epub 2018 Feb 8. PMID: 29421808.

Karamanolis G, Tack J. Nutrition and motility disorders. Best Pract Res Clin Gastroenterol. 2006;20(3):485-505. http://doi.org/10.1016/j.bpg.2006.01.005. PMID: 16782525.

Keshteli A, Feizi A, Esmaillzadeh A, et al. Patterns of dietary behaviours identified by latent class analysis are associated with chronic uninvestigated dyspepsia. British Journal of Nutrition. 2015;113(5):803-12. http://doi.org/10.1017/S0007114514004140.

Pesce M, Cargiolli M, Cassarano S, et al. Diet and functional dyspepsia: Clinical correlates and therapeutic perspectives. World J Gastroenterol. 2020 Feb 7;26(5):456-65. http://doi.org/10.3748/wjg.v26.i5.456.

Shaw S, Crozier S, Strömmer S, Inskip H, Barker M, Vogel C; EACH-B Study Team. Development of a short food frequency questionnaire to assess diet quality in UK adolescents using the National Diet and Nutrition Survey. Nutr J. 2021 Jan 12;20(1):5. http://doi.org/10.1186/s12937-020-00658-1. PMID: 33430892; PMCID: PMC7802176.

Schnabel L, Buscail C, Sabate J-M, et al. Association between ultra-processed food consumption and functional gastrointestinal disorders: results from the french nutrinet-sante cohort. Am J Gastroenterol. 2018;113:1217-28. http://doi.org/10.1038/s41395-018-0137-1.

Wang RF, Wang ZF, Ke MY, Fang XC, Sun XH, Zhu LM, Zhang J. Temperature can influence gastric accommodation and sensitivity in functional dyspepsia with epigastric pain syndrome. Dig Dis Sci. 2013 Sep;58(9):2550-5. http://doi.org/10.1007/s10620-012-2363-5. Epub 2012 Sep 4. PMID: 22945476.

Wei Z, Yang X, Xing X, Dong L, Wang J, Qin B. Risk factors associated with functional dyspepsia in Chinese children: a cross-sectional study. BMC Gastroenterol. 2021 May 12;21(1):218. http://doi.org/10.1186/s12876-021-01800-x. PMID: 33980172; PMCID: PMC8114539.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-29

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження